Голосіївський суд Києва визнав Сергія Лаврова винним у шахрайському заволодінні коштами в особливо великих розмірах під приводом закриття справи Олександра Онищенка, не доведеному до кінця з причин, незалежних від його волі.
Такий вирок став несподіванкою для Лаврова та його захисника. Перед виходом суддів з нарадчої адвокат ще запитував у клієнта, як той, перебуваючи в інвалідному візку (раніше він зламав ногу в СІЗО), поїде додому, коли його відпустять, а останній пояснював, що викличе машину. Але події наступної години засвідчили, що судді не поспішають відпускати цього чоловіка.
Головуюча суддя Первушина у вироку зіслалася на показання потерпілого Карлюка, який стверджував, що у 2016 році дізнався від біглого Онищенка про незаконні пропозиції Лаврова, що той наче є родичем керівника САП Холодницького і може за гроші допомогти в закритті справи. Начебто адвокат Онищенка деякий Микола Григор’єв ( у реєстрі адвокатів відсутній) переконав Карлюка звернутися до правоохоронних органів. Карлюк говорив, що мав з Лавровим всього дві зустрічі, а ще одна не відбулася, оскільки співробітники СБУ попередили, що Лавров приїхав з бандитами. Також суддя навела показання самого Лаврова, який вину заперечував і розповідав, що знає Онищенка 10 років і тому добре відомо, що він не є родичем Холодницького. За версією Лаврова, Онищенко перед виїздом з України повідомив, що вони зможуть тримати зв’язок через Карлюка і саме тому він зустрічався з ним. Однак Карлюк, як запевняв обвинувачений, уже тоді був агентом правоохоронних органів і фактично влаштував провокацію проти нього, виштовхавши з машини і кинувши коробку з грошима під ноги.
Однак колегія суддів вирішила, що попри невизнання вини самим обвинуваченим вона доводиться доказами у справі – показаннями свідків Карлюка і сбушника Бігерієва, матеріалами НСРД. Із усього переліку доказів суд відмовився враховувати тільки дані з мобільного телефона Лаврова, оскільки не було судової ухвали про дозвіл на доступ до переписки і телефонних з’єднань.
Суд призначив покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас суд за «законом Савченко» зарахував період перебування в СІЗО як один день за два позбавлення волі. Лавров був у СІЗО 2 роки і 7 місяців і таким чином йому залишається відбути 10 місяців. Це якщо вирок не буде скасований. Апеляцію можна подати протягом 30 днів.
Зауважимо, що весь цей час він міг вийти на свободу під заставу. У 2017 її сума становила 1,6 млн грн, але потім суд її щоразу зменшував, до 298 тис. грн у квітні цього року. Лавров переконував, що справді не міг внести таку заставу.
Від звинувачення у підбурюванні до передачі хабара суд особу виправдав. В обвинувальному акті згадується про керівника САП Холодницького. Але судді вважають, що правоохоронці не довели, що Лавров мав намір передавати комусь гроші і що саме Холодницькому.
Ані Онищенко, ані Холодницький у справі не допитувалися. І якщо перший перебував у розшуку, то другого не захотів допитувати сам прокурор, який вирішив, що це не потрібно.
У матеріалах справи є запис від 8 листопада 2016 у ресторані «Прага», де Карлюк просить Лаврова висловитися конкретніше, скільки і кому треба дати за закриття кримінальної справи. При цьому Карлюк посилався на попередню зустріч в серпні того ж року, коли Лавров начебто називав себе родичем керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Однак запису цієї попередньої зустрічі суду не показали. Хоча він мав би бути, оскільки відомості до ЄРДР внесли ще в липні 2016. Проте із без «попередньої серії» з розмови видно, що обговорюється саме газова справа. Карлюк перелічував спільників Онищенка: «Постний, Гречанюк, Свіченко, Сергієнко… Його людей – шість! А всього по справі йде щось чоловік 13. Половина із них до нього не мають відношення». А Лавров відповідав: «В любом случае на кого-то повесить это надо». Під час допиту обвинувачений сказав, що справжня розмова не відповідає цьому запису. Раніше безпосередньо при дослідженні він говорив: «Сверху наложен чей-то разговор… Даже если допустить, что это я говорю, то я ни о каких деньгах, ни о каком Холодницком не разговариваю».
Щодо особи самого Лаврова, то у вироку суду значиться, що він непрацевлаштований, має двох малолітніх дітей. На уточнюючі запитання автора повідомив, що займався сімейним бізнесом. На допиті Лавров також сказав, що його батько був прокурором в Одесі, але зараз вони стосунки не підтримують.
У 2003 році цей цей чоловік притягувався до кримінальної відповідальності за грабіж. Рік тому суд призначав Лаврову судово-психіатричну експертизу за клопотанням його адвоката. Встановлено, що, починаючи з листопада 1991 року, Лавров 8 разів перебував в Одеській клінічній психіатричній лікарні №1, лікуючи наслідки черепно-мозкової травми. Крім того, 18 жовтня 2016 в Одесі Лаврова госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою і струсом головного мозку. Експертиза показала, що Лавров усвідомлював та усвідомлює свої дії і є осудним.
Щодо Карлюка, то коли справа проти Лаврова вийшла на фінальну стадію, у травні цього року, ГПУ і йому повідомила про підозру. Йшлося про захоплення підприємства загиблого добровольця АТО Марка Паславського ще у 2015 році. У квітні 2019 вдома в депутата провели обшук і виявили документи, які мали відношення до цієї компанії. Окрім Карлюка, у справі з’явилося ще щонайменше двоє інших підозрюваних.
Щодо самого Онищенка, то він, як відомо, не допитувався ні на стадії слідства, ні в суді, але щедро коментував події довкола Лаврова.
У день затримання Онищенко заявив, що раніше сам записав цього чоловіка на диктофон і передав інформацію в ГПУ. А наступного дня сказав, що до вимагання $2 млн причетне керівництво САП і НАБУ.
22
0
20
20
