Суд виправдав колишніх ревізора і першого заступника начальника Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від звинувачень в отриманні хабара.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 10 грудня.
За версією обвинувачення, у грудні 2016 ревізор податкової за вказівкою керівника начебто отримати від підприємця 30 тис. грн за не проведення перевірки його господарської діяльності. Крім того, у січні повторно отримала 20 тис. грн. від іншого громадянина. Далі податківців було затримано і в службовому кабінеті і вдома одного з них вилучено мічені купюри.
Підсудні вину не визнали. Ревізорка пояснила, що з одним підприємцем проживала у «майже цивільному шлюбі», але через його вживання спиртного, сварились та розходились. Однак весь час він допомагав їй матеріально, зокрема з оплатою навчання сина. Відтак обвинувачена стверджувала, що гроші ці не були хабарем. Спочатку 30 тис. знайомий передав їй особисто, а інші 20 тис. – через свого кума. Щоправда, незадовго до передачі грошей цей кум поскандалив із ревізоркою, оскільки вона викликала його і пояснила, що за неподачу декларацій йому потрібно буде платити штраф. Крім того, у той період діяв мораторій на перевірки виклики підприємців у податкову називались «добровільними». Частину мічених грошей у ревізорки перед Новим позичив її начальник на купівлю скутера дружині.
Заяву в правоохоронні органи колишнього співмешканця ревізорка ДФС розцінила як помсту. Коли розійшлись у 2016 році через зловживання чоловіком спиртних напоїв, то він сказав їй: «Ти ще пошкодуєш що зі мною не живеш».
Колишній співмешканець ревізорки на момент розгляду справи в суді помер, але був допитаний попереднім складом суду (на початку 2019 відбулася заміна головуючого у справі у зв’язку з закінченням повноважень судді). Сторони погодилися на зачитання показань цього свідка.
Чоловік говорив, що в кінці 2016 приїздив у податкову і замначальника його залякував, казав, що за неукладення договорів оренди має заплатити 30 тис. грн. Він звернувся в СБУ, але там не захотіли одразу реєструвати заяву і дали два диктофони, з яким він повторно пішов на зустріч. Пізніше відомості в ЄРДР таки внесли і сбушники сказали давати 30 тис. однією сумою. Він так і зробив, але дав їх своїй колишній співмешканці, яка працювала в податковій, і зробив це, не повідомляючи в СБУ, тому передача не фіксувалася. Пояснив, що не хотів, аби чіпали його знайому, бо вона була ні при чому і тільки виконувала вказівки керівництва. Але, оскільки телефони прослуховувалися, то наступного дня йому подзвонили з СБУ і сказали, що «так не робиться, оскільки він передав кошти без їх відому», повідомили, що він «чуть не завалив діло». Представники СБУ запропонували розповісти про інших мешканців села, кого теж викликали податківці, тому він повів їх до свого кума, якого добре знав. Той не хотів писати заяву. Однак працівники СБУ сказали, що вони все знають і переконали його. Пояснили, що гроші мав передавати кум, але той дуже запив, тому це мусить зробити він і йому тільки треба виконувати, що скажуть. В заяві чоловік зазначив тільки факти, які йому стали відомі зі слів мешканців села та від кума, а саме випадки вимагання грошей податківцями. При цьому в судовому засіданні пояснив, що особисто у нього ніхто кошти не вимагав і заяв в правоохоронні органи писати не збирався, поки до нього додому не приїхали працівники СБУ.
Обвинувачення базувалося на показаннях свідків, які діяли за вказівками СБУ, а передача першого траншу взагалі не фіксувалася. У підсумку суд визнав провокацію злочину і незаконність здобуття доказів та виніс виправдувальний вирок.
21
0
20
20
