10 серпня Київський райсуд Полтави закрив справу проти мера Харкова Геннадія Кернеса, розцінивши неявку прокурорів на дебати як відмову від обвинувачення.
Рішення ухвалив суддя Андрій Антонов.
Адвокат Кернеса Андрій Циганков опублікував копію ухвали суду .
Кернесу інкримінували організацію та участь у незаконному, за попередньою змовою, позбавленні волі двох осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, організацію та участь у катуванні, заподіянні фізичного болю і морального страждання, примушуванні потерпілих до дій, що суперечили їх волі, залякування, а також висловленні погрози вбивством, коли були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Із документа видно, що у справі було троє обвинувачених – сам мер Харкова Геннадій Кернес, а також двоє його охоронців, які, за версією слідства, діяли у змові з ним, – Віталій Блинник і Євген Сміцький.
***
Після обрання мером Харкова Кернес проживає в готелі «Національ». З травня 2010 його охороняють три працівники спеціального батальйону судової міліції «Грифон» ГУМВС України в Харківській області – Олександр Власенко, Сергій Власенко і Віталій Блинник.
З 2012 року охорону Кернеса додатково здійснюють співробітники ТОВ «Охоронно-юридичне агентство «Кратос» Євген Сміцький та Марчук С.О.
21 листопада 2013 року в Україні почалися мирні акції протесту як реакція на призупинення урядом підготовки до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Громадяни Кутянін О.В. , Васильєв А.О. і Антон Геращенко (сьогодні народний депутат від «Народного Фронту») підтримували європейський вектор зовнішньої політики і брали активну участь в акціях на території Харкова.
25.01.2014 приблизно о 21 год. Кутянін О.В. , Васильєв А.О. і Геращенко А.Ю. їхали автомобілем Honda Crosstour по проспекту Леніна в м.Харкові з метою перевірки інформації, що в різних районах збираються люди, щоб із застосуванням сили протидіяти мирним акціям протесту. Проїжджаючи готель «Національ», вони помітили на стоянці перед входом два автомобілі представницького класу з номерами Російської Федерації. Знаючи, що в цьому готелі проживає Кернес, вони запідозрили, що готуються дії проти акцій протесту і вирішили зняти автомобілі на камеру мобільного телефона. Відеозапис робив Кутянін О.В. Після зйомки Геращенко під’їхав до тильної сторони готелю і зупинився на майданчику перед в’їздом на стоянку.
В цей же час працівник міліції Блинник, охоронець Сміцький та інші невстановлені слідством особи розповіли про ці події Кернесу, який начебто наказав чоловіків затримати, позбавити волі і з застосуванням катувань, погроз вбивством, допитати і встановити мету їх перебування поблизу готелю «Національ».
У подальшому охоронці Кернеса своїм мікроавтобусом перегородили виїзд машині, в якій були Кутянін, Васильєв і Геращенко, і з погрозами стали вимагати пояснень. Геращенко, побоюючись за своє життя, автомобілем переїхав через бордюр і почав тікати внутрішніми дворами. Поблизу будинку №22 по вул. Новгородській машина попала в тупик. Кутянін і Васильєв вискочили і побігли в різні сторони. А Геращенко виїхав на вул.Новгородську і продовжив тікати від нападників.
На вул. Новгородській охоронці Кернеса зловили Кутяніна і затягнули його у свій мікроавтобус. Біля готелю його почали бити руками і ногами, погрожувати пістолетом, вимагаючи розповісти, що він робив тут і хто ще з ним був. Кутяніна змусили телефоном домовитись про зустріч з Васильєвим у «McDonald’s». В заклад Кутянін зайшов разом із Сміцьким. Решта охоронців залишились у машині.
Водночас Васильєв запідозрив, що Кутяніна могли затримати і попросив піти на зустріч в «McDonald’s» свого знайомого Ряполова С.А. Коли Ряполов сів у ресторані поряд Кутяніним, до них підійшов охоронець Сміцький, забрав мобільні телефони і наказав вийти на вулицю. Надворі їх почали бити. При цьому охоронці Кернеса начебто сприйняли стороннього чоловіка у машині Volkswagen за спільника Кутяніна і побили його автівку палицями, а коли той почав тікати, стріляли йому вслід.
Далі Кутяніна і Ряполова привезли до готелю «Національ», завели до конференц-залу, куди також зайшов Кернес і почав їх допитувати. Зокрема, Кернес начебто ударив Ряполова кулаком в ніс. У того пішла кров і Кернес нібито пригрозив йому вбивством, якщо хоч крапля крові впаде на підлогу.
Після цього Кутяніна і Ряполова за наказом Кернеса відвезли у відділок міліції, де змусили написати заяву, що вони готувалися до вчинення хуліганських дій.
***
Справа Кернеса надійшла до суду 15 квітня 2015 року. Як повідомляє суд, з того часу було проведено 75 судових засідань, під час яких допитано потерпілих, свідків, експертів, досліджено письмові і речові докази, вирішено ряд клопотань учасників процесу.
25 червня 2018 року суд закінчив з’ясування обставин і перевірку їх доказами та ухвалив перейти до дебатів. Початок дебатів призначили на 2 липня.
«Саме після проголошення судових дебатів та призначення їх проведення з 2.07.2018 року одночасно стороною обвинувачення – прокурорами, потерпілими та їх представниками був залишений даний кримінальний процес», – зазначив суд.
Водночас суд повідомив, що вживав всіх заходів для забезпечення участі прокурорів і потерпілих – направляв повістки, виклики та повідомлення, листи, скарги.
«Примусити їх з’явитися для підтримання обвинувачення та взяти участь в судових дебатах суд не має законних підстав… Судові дебати є кульмінаційним моментом участі сторін процесу в розгляді кримінальної справи», – йдеться у рішенні.
Першою на дебатах виступає сторона обвинувачення, а після неї – захист. І таку черговість не може змінити ані суд, ані учасники процесу.
«Прокурор не лише самоусунувся від виконання своїх процесуальних обов’язків, а і позбавив інших учасників судового процесу можливості виступити у судових дебатах та останньому слові обвинувачених, а суд – можливості винести рішення по суті обвинувачення… Прокурор не зобов’язаний брати участь у судових дебатах, лише якщо дійде висновку, що дані судового розгляду, не підтверджують пред’явленого особі обвинувачення», – сказано в ухвалі.
2 липня 2018 року суд звертався до ГПУ з приводу забезпечення участі одного із 19 прокурорів у дебатах у справі, що слухається вже четвертий рік. Судом було запропоновано прокурорам підтвердити бажання підтримати обвинувачення, інакше це може бути розцінене як відмова від такого. Але відповіді з ГПУ суд не отримав.
Сторона обвинувачення не з’явилась до суду протягом 7 судових засідань поспіль (з 2 по 10 липня), не повідомивши про причини свого неприбуття.
«Суд не вправі примусово доставляти до суду для участі в судових дебатах будь-кого із 19 прокурорів Генеральної прокуратури», – пояснюється в ухвалі.
На думку суду, поведінка прокурорів свідчить про «умисне, свідоме небажання закінчувати розгляд справи та демонструє зверхність та неповагу до загальних засад кримінального провадження, враховуючи той факт, що справа розглядається четвертий рік поспіль».
«Великою активністю прокурори відзначалися на початковому етапі судового процесу, в матеріалах справи наявне клопотання прокурор Ганілова О.А. про… призначення щотижневих судових засідань, не менше 2 судових засідань в тиждень, та протягом трьох років судового розгляду дотримання розумних строків судового провадження втратило для прокурорів значимість», – йдеться у рішенні суду.
Грубе порушення закону, а саме неявку сторони обвинувачення 7 разів на судові дебати, суд визнав як відмову від обвинувачення і закрив справу.
20
0
20
20
