Хмельницький міськрайонний суд виправдав колишнього начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Віктора Гуменюка у справі про смертельну ДТП.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 лютого.
16 жовтня 2014 близько 9-30 ранку чиновник рухався по вулиці Володимирській до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою «зебра». У цей час на сусідній правій смузі дороги зупинився автомобіль та пропускав пішохода – 80 річну бабусю, яка перетинала проїзну частину вулиці. Чиновник мав зробити те саме, але проявив неуважність, оскільки мав намір припаркувати свій автомобіль по ліву сторону автодороги одразу ж за нерегульованим пішохідним переходом в недозволеному для цього місці. За правилами зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м. від них з обох боків. Гуменюк збив бабусю і, не зупиняючись та продовжуючи рух, переднім лівим та заднім лівим колесом автомобіля допустив переїзд через тіло. Жінка померла на місці.
Однак суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк вважає, що вина водія поза розумним сумнівом не доведена, тому він підлягає виправданню.
Суд вирішив, що як начальник обласної держекоінспекції Гуменюк був працівником правоохоронного органу. Тому його справу мали розслідувати слідчі прокуратури, а не поліції (ДБР на момент подій ще не було створено). Відтак докази зібрав неуповноважений орган.
Суд відхиляє як безпідставні заперечення прокурора, який представив суду відповідь начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області А.Мартинова від 27.01.2021 року на відповідний запит про те, що посада, яку займав обвинувачений станом на 16.10.2014 року не відноситься та не прирівняна до посади працівника правоохоронного органу. Суд зазначив, що висловлена у такій відповіді суб’єктивна точка зору посадової особи, яка не наділена повноваженнями тлумачити Закони України є не обґрунтованою і помилковою.
Але суд наголошує, що навіть, якби справою займався уповноважений орган, то зібрані докази не доводять вини підсудного, бо не конкретними, суперечливими і взаємовиключними.
Так, ніхто з допитаних судом свідків, які були поруч місця автопригоди не бачив і не зміг пояснити суду, яким чином потерпіла потрапила під автомобіль обвинуваченого.
Не встановлено цих обставин і під час проведення декількох комісійних, комплексних експертиз. Експерти зазначали як вірогідні різні механізми ДТП, розташування та місцезнаходження потерпілої в момент первинного контакту з авто. Разом з тим, висновки експертів щодо механізму ДТП суперечать показанням свідків і зокрема місцезнаходженню потерпілої в момент первинного контакту, руху автомобіля. Більш точний механізму ДТП експерти не змогли встановити, посилались на відсутність достатньої слідової інформації, можливість здобуття якої, навіть уповноваженим органом, вже очевидно втрачена.
Допитаний в судовому засіданні ексчиновник свою вину не визнав. Пояснив, що рухався вулицею із незначною швидкістю приблизно 10 км/год. наближаючись до пішохідного переходу та проїхавши перехід потерпілої не бачив. Проїхавши пішохідний перехід, зупинився на якусь мить, після чого повернув ліворуч, щоб припаркувати машину. В цей час почув крик та стуки по автомобілю і відчув наїзд заднім колесом на перешкоду. Вийшовши з автомобіля побачив під заднім лівим колесом потерпілу. Після цього змістив автомобіль назад на незначну відстань. Як потрапила потерпіла під автомобіль пояснити не може. Під час витягування потерпілої з-під автомобіля сторонні особи, штовхали та зміщували автомобіль.
Тому суд вважає, що висновки органу досудового розслідування про винуватість водія ґрунтувались виключно на припущеннях не підтверджених доказами.
На думку суду, залишились недоведеними не тільки механізм дорожньо-транспортної пригоди, а й порушення водієм Правил дорожнього руху, а відтак і причинний зв’язок між такими порушеннями та наслідками у виді смерті потерпілої.
22
0
20
20
