Святошинський районний суд міста Києва визнав місцевого свяшеннослужителя винним у виправдуванні збройної агресії РФ.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 10 червня.
Йдеться про настоятеля парафії Святого Великомученика Юрія Переможця у Святошинському районі Києва.
У 2022 і 2024 роках священник на своїй сторінці у Facebook робив публікації про те, що справжньою причиною війни є гріхи людей, як українців, так і росіян, і що для завершення війни всім необхідно покаятись. Також висловлював незгоду з рішенням Синоду Православної церкви України про відсутність гріха в разі вбивства окупанта, стверджував, що це протирічить загальним Біблейським догмам і є єрессю та богохульством.
У серпні 2022-го священник розмістив публікацію під назвою «”Спасительна” пропорція», що починається словами «Педагогічно дану ситуацію (триваючу війну-геноцид) у світі принципу-дії цього духовного закону (співвідношення кількості праведників (тих, хто кається) до кількості тих, хто не кається, хто живе лицемірно-беззаконно) можна зобразити так ….» і закінчується словами «Отже, або збільшується кількість праведників, або зменшується кількість населення — третього не дано».
У суді допитали двох жінок, які бачили ці публікації в стрічці Фейсбуку і сприйняли вкрай негативно, але коментарів під ними не писали. Пости вони обговорювали з друзями, знайомими і родичами, які також засуджували їх зміст, а потім давали свідчення правоохоронцям.
Допитаний у суді обвинувачений вину не визнав та показав, що є священником, має вищу богословську освіту, проповідує Біблію і бореться в своїх творах з єрессю. В інформаційному релігійному просторі останнім часом зʼявилась єресь, тобто неправдиве вчення, на що він мусив реагувати. У квітні 2022 року Священний Синод ПЦУ ухвалив рішення, яке, на його думку, суперечить біблійському вченню, а саме: що вбивство окупантів не є гріхом та що українцям не треба каятись в разі вбивства російського окупанта. Дбаючи щоб український народ не страждав, він викрив єресь і написав листи учасникам Синоду — єпископам, але був проігнорований, тому почав вчити людей в інтернеті, публікуючи статті на власній сторінці в Facebook.
Священник заявляв у суді, що війна — це наслідки духовного стану українців, нашої безбожності. Наприклад, ми, начебто, самі вбиваємо своїх дітей тому що робимо аборти, і в цьому треба каятись. Так само і вбивство окупанта, на його думку, є гріхом, в якому теж треба покаятись, а якщо не покаятись, то війна не закінчиться.
Статті, як пояснював, писав сам, бо мав на меті заликати український народ до покаяння, врятувати від духовного знищення. Всі пости в соціальних мережах та своїх книгах доповнював приміткою, що цей текст не для всіх, що «треба мати зуби щоб усвідомити зміст». Свої твори вважав не політичними, а богословними і, запевнив, що видалив би окремі частини, якби йому про це сказали.
Кримінальну справу обвинувачений називав сфабрикованою і категорично стверджував, що не виправдовував російську агресію, а навпаки, засуджував її, що, нібито, буквально випливає з його постів. Він звертав увагу, що називав росіян в своїх постах терористами, маньяками, війну називав геноцидом, Росію — терористичною країною, сатаністами, РПЦ — окупаційною церквою. Але слідчі начебто подали на експертизу лише фрагменти творів, досліджені були вирвані з контексту уривки, взято до уваги лише 7 публікацій з 19-ти.
Також він повідомив, що є волонтером і перераховує гроші на ЗСУ.
Захист доводив, що експерти проігнорували контекст текстів, їх богословську тематику. Публікації є, начебто, виключно духовно-богословськими, написані у жанрі проповіді, адресовані релігійній спільноті і не містять політичного змісту.
Сторона захисту надала суду висновок спеціалістів — випускників Київської православної академії, один із яких є капеланом у ЗСУ. Ці богослови вважають, що дописи обвинуваченого не містять виправдовування збройної агресії РФ проти України. Інші експерти, які робили дослідження на замовлення СБУ, нібито, неправильно розтлумачили дописи священника, бо не мають богословського фаху, а проста людина може неправильно зрозуміти суть публікацій
Ухвалюючи вирок, суд наголосив на тому, що священник поширював ці публікації на власній відкритій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Матеріали були поширені на загал, не в спеціальній групі і не серед професійних богословів, тобто не для цільової аудиторії.
І хоча автор у публікаціях іноді називав війну геноцидом, а окупантів — терористами тощо, експерти дійшли своїх висновків, досліджуючи публікації загалом, а не конкретні висловлювання. Тому суд не побачив причин ставити їхній висновок під сумнів.
Суд врахував особу обвинуваченого, відсутність судимостей, наявність постійного житла, сімʼї, неповнолітніх дітей, позитивні характеристики з місця роботи.
Також взято до уваги, що до скерування обвинувального акта до суду священник самостійно видалив вищезгадані публікації і більше нічого про війну на своїй відкритій сторінці не писав.
Як пояснив сам настоятель, він не хоче дратувати людей, які можуть неправильно його зрозуміти.
Тому суд вирішив, що обвинувачений вже усвідомив негативні наслідки скоєного.
У підсумку священнику присудили 1 рік позбавлення волі, але звільнили його від відбування цього покарання з іспитовим строком 3 роки.
18
0
20
20
