Корабельний районний суд міста Миколаєва ухвалив виправдувальний вирок у справі про вимагання і одержання 4500 гривень неправоміної вигоди двома співробітниками Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 18 березня.
Обвинувачена працювала головним державним ревізором, інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Другий обвинувачений — колишній начальник цього відділу.
У липні 2017-го податківці перевіряли торговий намет на міському пляжі «Чайка» і виявили, що там продається пиво без ліцензії. Власниці намету начебто пригрозили штрафом у 40 тисяч гривень і водночас запропонували відкупитися за 4500 гривень.
На цей момент правоохоронні органи вже проводили неласні слідчі дії і задокуметували, як гроші одразу були передані. Посадовців викрили.
Того ж дня в прокуратурі зареєстровано заяву громадянки, яка просить розслідування вимагання у неї хабара працівниками ДФС у звʼязку з перевіркою торгового намету.
У судовому засіданні обвинувачені причетність до злочину не визнали і відмовилися давати показання.
Сторона захисту доводила відсутність належних і допустимих доказів, а також провокацію злочину, що значить, що докази були зібрані внаслідок істотного порушення прав людини.
У підумку обвинувачених виправдали.
Суд визнав недопустимими доказами результати негласних слідчих (розшукових) дій. Зʼясувалося, що розслідування почалося раніше в іншому кримінальному провадженні за фактом, що службові особи органів державної влади та контролю вимагають неправомірну вигоду за не створення перешкод у підприємницькій діяльності та сприяння у розміщенні та роботі обʼєкту торгівлі. Аудіо- відеоконтроль фігурантів відбувався саме в цьому кримінальному провадженні, а потім результати використали в іншому.
Як вбачається із документів, слідчий суддя давав дозвіл на проведення НСРД щодо заявниці та ще одної особи, а щодо двох податківців, які стали обвинуваченими, — ні. Тому суд вважає, що НСРД щодо обвинувачених провели без законних підстав і не можуть враховуватися.
Попри це, суд все ж проаналізував записані розмови і дійшов виновку, що заявниця у справі діяла провокативно.
Зʼясувалося, що жінка не була власницею торгового намету «Чайка» і на момент цих подій не була зареєстрована фізособою-підприємцем. Отже, незрозуміло, чому вона взагалі спілкувалася з податківцями щодо цього намету.
У розмові з ревізором у відповідь на зауваження, що вона не має відношення до діяльності торгового намету, жінка відповідає: «Нет, нет, я взяла это, я финансирую эту акцию, это документы, я просто на себя не стала оформлять…». Жінка називала себе представником фізособи-підприємця. Але такий ФОП ідентифікувати не вдалося і допитати також.
У розмові чутно, що жінка пояснює представникам ДФС, що ліцензія на алкоголь ще в процесі оформлення і цікавиться, чи можна «обійтись попередженням», але їх відповідають, що «немає у нас такого в законі, можете продавати все, окрім алкоголю та тютюну». Податківці пропонують кілька варіантів вирішення питання, а їх співрозмовниця заявляє, що має зараз 4,5 тисячі гривень. Після цього ревізорка сказала жінці слідувати за ними у лісопосадку, запевняючи, що це повинно залишитись виключно між ними. Далі, сподіваючись, що за ними ніхто не спостерігає, ревізорка відкрила свою сумку ширше і жінка поклала туди гроші.
На думку суду, провокаційна поведінка таємного агента зафіксована відеозаписом аудіо-відео контролю, з якого вбачається, що жінка переконує податківців у тому, що за діяльністю торгового намету стоїть саме вона та неодноразово і наполегливо пропонує вирішити питання в обхід передбаченої законом процедури, аж доки не досягає своєї мети. У той же час, з боку податківців відсутні висловлювання, натяки та прохання з приводу отримання неправомірної вигоди.
На відповідь контролера, що за законом не передбачено вирішення питання так, як пропонує співрозмовниця, остання наполягає: «Ну а если мы немного как-то обойдем? Я не говорю, мы не приступим, а как-то», «Давайте ничего не будем составлять, пожалуйста», «Ну хотя бы, хотя бы для таких, как я».
Із запису спілкування вбачається, що ніякої попередньої вимоги неправомірної вигоди, про яку жінка зазначила в своїй заяві про злочин, не було. Заявниця виступає «домінуючим» лідером у розмові, саме від неї виходила ініціатива у наданні неправомірної вигоди і була озвучена сума 4500 грн.
20
0
20
20
