Черкаський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок спеціалістці-землевпорядниці Червонослобідської сільської ради.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 21 травня.
У 2011 році чиновниця підписалася в актах визначення та погодження меж земельних ділянок в натурі і підготувала проект рішення про передачу ділянок у приватну власність і підтвердила його законність перед депутатами сільради, які того ж дня проголосували за це рішення.
28 земельних ділянок загальною площею майже 1,4 га розташовані в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро. Чиновниця підписала документи без фактичного виїзду на місцевість для обстеження в натурі їх меж. Збитки держави оцінювалися в 1,5 млн грн.
У 2020 році Черкаський райсуд в особі судді Олександра Смоляра жінку повністю виправдав
Суд першої інстанції взяв до уваги її пояснення, що до виготовлення технічної документації із землеустрою вона жодного відношення не мала. Обвинувачена переконувала, що Держземагенства та ПП «Гарант» при виготовленні технічної документації повинні вказати перелік обмежень у використанні земельної ділянки, але ці організації не вказали на існування обмежень щодо приватизації. Жінка вважає, що її роль у виготовленні земельної документації зводилась до підписання акта погодження меж між суміжними землекористувачами, що вона і зробила. Вона заявила, що в її в її посадові обов’язки не входить підготовка проектів рішень до сесії сільради. Вона не відповідає за дії колегіального органу місцевого самоврядування, тобто сільської ради, за дії посадових осіб Держземагенства та ПП «Гарант», які при виготовленні документації не вказали на існуючі обмеження. Прибережну смугу в межах села Червона Слобода сільрада не встановила, а тому чиновниця нібито не знала про розташування ділянок за кадастровими номерами у прибережній захисний смузі. Самостійне ж встановлення прибережної захисної смуги не входить до її компетенції.
Прокурор оскаржив вирок, кажучи, що суд першої інстанції взагалі не проаналізував і не оцінив докази, а тільки перерахував їх.
Апеляційний суд скаргу задовольнив, попередній вирок скасував і ухвалив свій, визнавши жінку винною.
Згідно з Земельним і Водним кодексом, для виликих річок та водосховищ на них встановлюється прибережна захисна смуга – 100 метрів.
Тому не має значення, чи встановлювала сільрада прибережну захисну смугу, бо вона все одно передбачена законом. Отож вважається доведеним, що землевпорядниця, достовірно знаючи розташування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги, без фактичного виїзду на місцевість, підтвердила законність технічної документації на земельні ділянки.
Суд з’ясував, що до посадових обов’язків спеціаліста-землевпорядника належить участь у встановленні та погодженні меж земельних ділянок в натурі при оформленні документів на право власності або користування ними. Відповідно до посадової інструкції, спеціаліст-землевпорядник сільської ради несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків.
Жінці призначили 4 роки позбавлення волі із забороною обіймати деякі посади на 2 роки і оштрафували на 8500 гривень.
Водночас суд звільнив засуджену від відбуття тюремного покарання з іспитовим строком 1 рік.