Шевченківський суд Києва 17 грудня у справі про теракт під Верховною радою розглянув лише питання запобіжного заходу.
Тримання під вартою обвинуваченого Ігоря Гуменюка продовжили на два місяці. Клопотання про зміну запобіжного на особисте зобов’язання не задовольнили.
Суддя Циктіч повідомив, що у зв’язку з зайнятістю присяжних в іншій справі, де особа тримається під вартою, суд не має часу на дослідження доказів. Хоча і в цьому процесі один із обвинувачених більше 5 років перебуває у СІЗО.
Засідання, включно із нарадчою кімнатою, тривало менше години.
Прокурор Герасим вкотре повідомив ті самі ризики, кажучи, що вони не змінилися. А саме ризик продовження вчинення злочину або вчинення нового злочину і ухилення від суду. Прокурор повторив написане в обвинувальному акті, що після вибуху Гуменюк намагався зникнути з місця події та змінював одяг, що вказує на можливість ухилення від відповідальності. При затриманні Гуменюка виявлена бойова граната і слідством не встановлено, як вона мала використовуватись. Тому прокурор остерігається нових злочинів.
Адвокат Свиридовський традиційно сказав, що він проти.
«Ваша честь, може, простіше на письмовий розгляд?! Докази не досліджуються. Системно порушуються складом суду всі основні засади кримінального судочинства… Ми зустрічаємося у справі виключно для того, щоб вирішити питання про продовження тримання під вартою», – сказав захисник.
До цього останнє засідання було 6 листопада, коли суд аналогічно продовжував Гуменюку запобіжний.
Свиридовський вказав на практику ЄСПЛ, що з плином часу ризики зменшуються і в подальшому не можна лише через тяжкість покарання продовжувати тримання під вартою. Захисник також заявив, що Шевченківський суд системно не складає у цій справі повного тексту рішень, що не дає їх оскаржувати. Якщо ж рішення і з’являються, то суд мотивує їх однотипно, незначним чином міняючи слова місцями.
Гуменюк перебуває під вартою понад п’ять років і стосовно нього продовжує діяти «закон Савченко», тому це вже 10 років.
У травні 2020 року суд випустив із СІЗО іншого обвинуваченого – Крайняка – який тепер не має жодного запобіжного і з’являється на всі засідання.
Наступне засідання планується у новому році 22 січня.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.
Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.
Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.
Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію процесу. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.
16
0
20
20
