Суд продовжує слухати справу про вибух під Радою

778

Шевченківський суд Києва 5 листопада продовжив розгляд справи Ігоря Гуменюка і Сергія Крайняка, обвинувачених у теракті під Верховною радою у 2015 році, коли загинуло четверо нацгвардійців.

Суд досліджував письмові докази обвинувачення – матеріали службової перевірки нещасного випадку з працівниками МВС.

У документах йдеться про травмування правоохоронців 31.08.2015 під час охорони громадського порядку під Верховною радою. Також є схема розміщення нарядів біля під’їздів будівлі парламенту, список 220 працівників МВС, список особового складу, який залучався до охорони біля Міністерства охорони здоров’я на Грушевського,7, – фотокопія документу неякісна, тому кількість осіб залишилася суду незрозуміла, список особового складу, що залучався до охорони території біля Кабінету міністрів в міському саду, список військовослужбовців, залучених до охорони на території біля адмінбудівлі Верховної ради України, – у кількості 500 осіб, список працівників міліції, відряджених до Києва, із Чернігівського, Ніжинського, Прилуцького міських відділів УМВС, список міліції із Черкаської області.

Захисник Свиридовський з цього приводу сказав, що обвинувачення мало надати оригінали документів, особливо там, де йшлося про медичну документацію. На думку адвоката, в засіданні розголошено медичну таємницю без дозволу слідчого судді, тому ці документи мають бути визнані недопустимими доказами. Але суд повідомив, що оцінку доказам дасть у нарадчій кімнаті при постановленні вироку.

Досліджувалися висновки експертів щодо одягу постраждалих військовослужбовців. Згідно з висновками, одяг пошкоджено під дією вибухового пристрою. Додана фототаблиця одягу. Суддя зачитав, що на сорочці одного з військовослужбовців маються нашарування чорних цяточок, які можуть бути складовими вибухової речовини. На порваних штанах працівника міліції виявлено сліди марганцю, заліза, алюмінію та цинку. На кітелях загиблих нацгвардійців Сластнікова і Дебріна є по три наскрізні ушкодження, що могли утворитися від скалки вибухового пристрою. Аналогічно наскрізні пошкодження є на футболках і штанах.

На запитання захисту суд уточнив, що про одяг йшлося у судово-криміналістичній експертизі. Адвокат заперечив, що така експертиза мала б засвідчити, що тілесні ушкодження співпадають із ушкодженнями одягу. А питання речовин на одязі – це вибухо-технічна експертиза або хімічна.

Суд вкотре продовжив на два місяці тримання обвинуваченого Гуменюка під вартою. Прокурор посилався на дані про особу і ризики, а саме можливість переховування від суду, оскільки Гуменюк, як ідеться в обвинувальному акті, начебто намагався покинути місце злочину і чинив опір під час затримання. Також при затриманні в Гуменюка вилучено бойову гранату. На його залишенні під вартою також наполягали батьки загиблих.

Адвокат вважає, що доказів ризиків нема, Гуменюк перебуває під вартою понад п’ять років і стосовно нього продовжує діяти «закон Савченко», тому це вже 10 років. Кілька місяців тому суд випустив із СІЗО іншого обвинуваченого – Крайняка – який тепер не має жодного запобіжного і з’являється на всі засідання. Захисник Свиридовський сказав, що в матеріалах справи є багато позитивно характеризуючих документів, що Гуменюк був дисциплінованим бійцем на лінії фронту. У липні 2020 МВС визнало Гуменюка учасником бойових дій.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ»  Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ»  Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.

Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.

Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.

Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь