Основʼянський районний суд міста Харкова визнав громадянина винним у державній зраді і замаху на умисне знищення чужого майна.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 травня.
Протягом травня-вересня 2024-го, проживаючи в селі Ківшарівка Купʼянського району на Харківщині, чоловік підтримував звʼязок із трьома представниками РФ. Він переписувався із військовим медиком госпіталю міноборони РФ, оператором БПЛА, залученим до військових дій на Купʼянському напрямку і представником спецслужб, який є куратором агентурної мережі.
Обвинувачений збирав і передавав їм інформацію про розташування особового складу та військової техніки ЗСУ, надсилав карти місцевості з умовними позначками і координатами.
У подальшому чоловік начебто сам запропонував кураторові агентурної мережі палити військові автомобілі. Грошову винагороду мали перераховувати на банківську картку матері обвинуваченого, яка в вересні 2022 року, після деокупації Купʼянського району, виїхала та проживає у місті Воронеж російської федерації.
Обвинувачений підшукав авто з візуальними ознаками такого, що перебуває у користуванні військовослужбовця. 29 серпня 2024-го близько 23 год. 50 хв. Він прикріпив на заднє скло машини листок із написом «Зу Гуево». Гуєво — це село в Суджанському районі Курської області, що в у 2024 році деякий час перебувало під контролем українських військових. Далі зловмисник облив запальною сумішшю задню частину автомобіля і в цей час з балкону другого поверху на обвинуваченого почав світити ліхтарем військовослужбовець, якому належав цей автомобіль. Обвинувачений, злякався викриття і втік, не встигнувши підпалити автомобіль. На місці злочину він залишив пляшку з-під запалювальної суміші і загубив свій мобільний телефон.
Після цього в телеграм-переписці чоловік у завуальованій формі розповідав про те, як намаганвся підпалити військову автівку, але його ледь не спіймали і при цьому він загубив свій мобільний телефон в якому були всі дані. Потім якась жінка у розмові попереджала обвинуваченого, що він у розшуку з приводу підпалу машини. Обговорювалося також придбання нового телефона і перерахування коштів матірʼю обвинуваченого від «доброжелателей» за «моменти» які він повинен вирішити.
У суді допитали свідка, який звернувся до правоохоронних органів та повідомив про існування проросійського телелеграм-чату «Новий Купʼянськ», інформацію в якому начебто розміщував обвинувачений. Свідок займався волонтерською місією і мав потребу відремонтувати холодильник. Йому дали мобільний номер обвинуваченого як ремонтника побутової техніки. Але згодом від мешканців села свідок дізнався про існування сепаратистського чату і помітив, що той саий ремонтник пише у цьому чаті про рух ЗСУ і обстріли.
Чоловік у судовому засіданні вину не визнав і просив його виправдати. Розповів, що дійсно заробляв на життя ремонтом холодильників та пральних машин. У нього є знайомий, який був волонтером чату «Новий Купʼянськ» і перед деокупацією Купʼянська, виїхав до Росії. Обвинувачений пояснив, що погодився стати адміністратором його сайту, але наполягає, що будь-якої інформації про ЗСУ нікому не передавав. Стверджував, що до підпалу військокового авто не має ніякого відношення. Допускає, що загубив мобільний телефон, коли йшов додому пʼяний.
За сукупністю злочинів обвинуваченому присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
18
0
20
20
