У справі про вбивство Вороненкова суд витребує докази для захисту, а свідок знову не прийшов

Шевченківський суд Києва провів чергове засідання у справі про вбивство ексдепутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

На лаві підсудних – Ярослав Тарасенко і Олександр Лось, яких звинувачують у пособництві в умисному вбивстві політика. До них застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тарасенко начебто був водієм покійного кіллера Паршова, а Лось здійснював візуальне спостереження за Вороненковим.

Більшість доказів досліджено і майже всі свідки, яких вдалося привести в суд, вже допитані.

Прокурор знову не зміг забезпечити явку свідка  на прізвище Орел, який раніше працював в поліції і займався аналізом трафіку телефонного зв’язку.

«Було направлено на адресу начальника департаменту карного розшуку Нацполіції два листи з проханням вжити заходів та забезпечити явку свідка в судове засідання… на минуле і на це судове засідання. Листи були підписані в.о.прокурора м.Києва. Але, на жаль, не тільки не забезпечено явку свідка, а навіть не надійшли відповіді на нашу адресу», – пожалівся прокурор Власов.

Перед минулим засіданням начальник департаменту карного розшуку поліції Києва у телефонній розмові пообіцяв прокурору, що свідок прийде, але цього не сталося.  У подальшому представниками відомства начебто уже зідзвонитися не могли.

Ще прокурор мав принести речові докази, які були здані на зберігання до поліції, але напередодні там повідомили, що запит на видачу доказів має візувати начальнику ГУ Нацполіції Києва Крищенко. Лист уже підготовлений, але через бюрократичну тяганину, прокурор не встиг забрати докази.

Прокурор підтвердив, що може відмовитися від допиту свідка, але сказав, що хотів би спочатку з’ясувати причини його неявки.

Зі сторони захисту мав прийти на допит експерт, але адвокату ще не вдалося отримати контакти цієї особи, що суд надіслав їй повістку.

Відтак суд тільки розглянув клопотання захисників про витребування доказів – із СІЗО копій особових справ обвинувачених, постанови про забезпечення заходів безпеки, відео їх затримання і повідомлення про підозру, а також інформацію з ДБР про розслідування проваджень, ініційованих стороною захисту.

Тарасенко рік перебував в ізоляторі тимчасового тримання, що обґрунтовувалося заходами безпеки. Але адвокати кажуть, що досі не знають, яка небезпека загрожувала Лосю і Тарасенку, а самі про заходи безпеки вони не просили. Саме в ІТТ щодо них проводились так звані НСРД, які згодом були використані прокуратурою як доказ. Оперуповноважені поліції записали з Тарасенком розмову, в якій він повідомив, що був водієм застреленого кіллера Паршова, але не знав про його плани.

Крім того, адвокат Целовальник, яка захищає, Лося просила витребувати ухвалу суду про скасування підозри Володимиру Тюріну, колишньому чоловіку дружини загиблого Вороненкова. Раніше ГПУ офіційно заявила, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Тюрін, який негативно ставився до другого шлюбу ексдружини. На її думку, скасування підозри руйнує версію обвинувачення і щодо Тарасенка і Лося, яким відводиться роль пособників. Водночас Целовальник підтвердила, що вони не є стороною у справі стосовно Тюріна і доступу до неї не мають. У підсумку суд не переконався і витребувати рішення відмовився.

На завершення засідання суд поставив питання продовження запобіжного заходу. Прокурор, як завжди, підтримав тримання під вартою.

Захист наполягав на призначенні більш м’якого запобіжного, оскільки обвинувачені три роки утримуються під вартою і докази, на їх думку, не підтверджують їх вину.

«Справа з первісної конструкції організованої групи фактично розвалилася… Немає замовника, нема організатора, нема осіб пов’язаних з ними… Паршов загинув на своїй правді, чи було надано хоч один доказ, що вони планували це вбивство разом?! … Якби вони хотіли переховатися, вони б не сиділи два місяці, а інший чотири місяці вдома і не чекали, коли прийдуть наші професійні правоохоронні органи і будуть затримувати… Ці люди, які сидять, стали заручниками резонансу цієї справ. Зараз їх відпустити, то виникне запитання: чому і як. Придумали версію, в неї всі повірили. Ви чули в цьому залі потерпілу Максакову, яка чітко сказала, що все, що придумало слідство не відповідає дійсності», – сказав адвокат Добош.

Cуд вкотре продовжив тримання обвинувачених у слідчому ізоляторі ще на два місяці.

Наступне засідання – 31 липня.

Тарасенко і Лось вину не визнають і стверджують, що справа проти них сфальсифікована. Наразі це єдині, кого притягують у цій справі. Підозру так званому організатору Тюріну, колишньому чоловікові дружини Вороненкова, скасували ще у жовтні 2019. Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.

Вороненкова вбили трьома пострілами 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні.

Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.

Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.

У квітні 2019 вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості, але присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених потерпіла не впізнала.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *