У Вищому антикорупційному суді 30 травня відбулося перше засідання по суті у справі за обвинуваченням чотирьох колишніх суддів Київського апеляційного суду Вячеслава Дзюбіна, Ігоря Паленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного.

Як написано в обвинувальному акті, у невстановлений час і в невстановленому місці вищезгадані судді утворили злочинну групу з метою систематичного отримання неправомірної вигоди за прийняття судових рішень. 

У жовтні 2023 суддя Дзюбін у спілкуванні з громадянкою «Поліщук», яка представляла «Авіакомпанію Константа» в оскарженні арешту майна. Літак «Мотор січі», який експлуатувала «Авіакомпанія константа», арештували в кримінальному провадженні ДБР за фактом перешкоджання діяльності військових під час воєнного стану. За версією слідства, власники могли передати літаки в оренду, щоб ухилитися від санкцій і не передавати техніку в користування ЗСУ.

Суддя Дзюбін, нібито, запевнив «Поліщук», що за 35 тисяч доларів арешт можна скасувати. 27 листопада 2023-го колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу. Наступного дня Дзюбін у салоні авто біля АЗС одержав від представниці апелянтів 35 тисяч доларів. 10 тисяч доларів відрахував собі, а решту 25 тисяч поклав до коробки з-під віскі, помістив коробку до пакету і відніс до кабінету судді Паленика. Той гроші забрав гроші додому і 8 тисяч 400 доларів лишив собі. А решту $8300 і $8300 віддав колегам, але замінив купюри. 

29 листопада 2023-го в районі залізничного вокзалу НАБУ зупинило автівку, в якій перебували всі четверо суддів, поспішаючи на поїзд до Львова.

У судді Сливи на спині за ременем штанів знайшли пакет з-під кави з грошима. Таку ж суму в рекламній брошурі дістали з автівки судді Глиняного. Мічені купюри вилучили вдома в суддів Паленика і Дзюбіна. 

Жоден із суддів вину не визнає

У вересні 2024 року справу передали до суду для розгляду по суті. Учасники не заперечували щодо відкритого судового розгляду і навіть наполягали на трансляції на Youtube-каналі суду. Один із захисників пояснив, що суддів, мовляв, облили брудом і суспільство має знати, як «працівники НАБУ разом із САП фальсифікують факти».

— У момент створення організованої злочинної групи я був у засіданні судовому, слухав справи під відеоконтролем. Це моє алібі. Я хочу подивитися, коли спростують його, — заявляв у підготовчому засіданні Паленик.

Прокурор Борис Василенков у вступній промові підкреслив суспільну небезпечність дій обвинувачених, які, будучи суддями, обрали шлях злочинного збагачення. У судовому засіданні досліджуватимуть матеріали негласних слідчих розшукових дій — спілкування Дзюбіна з агенткою НАБУ і суддів між собою.

Серед речових доказів — вилучені у суддів гроші, мобільний телефон Сливи, подарунковий пакет і коробка з-під віскі, вилучені з приміщення Київського апеляційного суду. Прокурор планує допитати у суді 15 свідків.

Адвокати вважають, що зібрані докази у результаті провокації і називають агентами НАБУ Романа Сиротюка і його дружину Тетяну Сиротюк. Вони як колишні працівники суду були особисто знайомі з багатьма суддями.

У 2019-2022 рр. Роман Сиротюк працював у Київському апеляційному суді секретарем судових засідань у судді Олени Сітайло. А Тетяна Сиротюк (у дівоцтві Пшеницька) у 2020-2021 була в цьому ж суді секретарем судових засідань у судді Івана Мосьондза.

Нині Роман Сиротюк є адвокатом і через це не міг брати участь у НСРД. Тому, начебто, обмежився роллю посередника, а з Дзюбіним безпосередньо контактувала його дружина, яку в матеріалах справи залегендували під «Поліщук».

Адвокати Олег Юрченко та Ірина Бовнегра кажуть, що є ще один випадок провокації їх клієнта Дзюбіна агенткою Сиротюк, але НАБУ приховує це під виглядом секретних матеріалів оперативно-розшукової справи. За словами Бовнегри, пані Сиротюк раніше пропонувала Дзюбіну 15 тисяч доларів по якійсь іншій справі з іншою колегією суддів. Захисники намагалися отримати доступ до оперативно-розшукової справи, але даремно. Клопотання адвокатів про допит подружжя Сиротюків НАБУ також не задовольнило.

— У мене є інформація про замовника цього злочину, про осіб, які супроводжують цей злочин на даному етапі. Про це завляти я зараз не буду, тому що не хочу зашкодити ні собі, ні своїм колегам, — сказав Дзюбін.

Загалом всі обвинувачені висловивили сподівання на справедливий розгляд справи і що суд їх виправдає.

— Моя причетність полягає у розмові, як Паленик розповідає мені про обставини справи… Паленик був доповідачем по справі, а я членом колегії, я зобовʼязаний був слухати Паленика. Моє обговорення це 10-11 коротких слів — так, але, угу… Не було ніяких домовленостей про кошти, про якусь зацікавленість. Гроші, які вони вилучили, — не мічені і не стосуються цієї справи взагалі і в подальшому це буде доведено (…)

Суспільний інтерес — це все надумано! Я пів року після цих подій (публічного оголошення підозри — ред.) виконував обовʼязки судді, продовжував розглядати справи. Я запитував людей, чи вони мають відводи до мене і жодного відводу ніхто не заявляв. Тобто суспільство мені довіряє. Провокація взагалі заборонена, а провокація щодо суддів — це удар по всій системі. Хто замовив, чому саме щодо нас? На жаль, ці питання виходять за межі обвинувачення. Суспільний інтерес цим не цікавиться, але інтерес міняється, як міняється час. В цьому житті все міняється. Можливо, колись і ці питання будуть підняті і зʼясовані, — сказав у вступній промові Слива.

. . . 

Прокурор пропонував почати із допиту обвинувачених. Підсудні ж хотіли спершу допитати свідків, аби ті нікуди не поділися. Але суд ухвалив почати з письмових доказів і речових доказів. Найближчі засідання будуть присвячені клопотанням захисту щодо очевидної недопустимості доказів.

Ірина Салій,  «Судовий репортер» 

18

0

20

20