Верховний суд залишив без змін виправдувальний вирок щодо ексзамдиректорки з комерційних питань КП «ЛО «Фармація».
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 20 вересня.
За версією обвинувачення, у червні 2014-го наказом міністра охорони здоров’я «ЛНР» на співробітницю аптечного складу КП «ЛО «Фармація» в Луганську покладено обов’язки з організації роботи гуманітарного складу ліків для бойовиків «ЛНР». У матеріалах справи є копія наказу, на якій начебто є підписи «міністра» і самої обвинуваченої, яка підтвердила ознайомлення із наказом. Приблизно через місяць жінка з родиною виїхала з окупованого Луганська на підконтрольну українській владі територію.
Фармацевтка вивезла із собою папку з документами про роботу складу медикаментів, яку вона віддала в правоохоронні органи. Трохи більше, аніж через рік після виїзду з Луганська, їй повідомили про підозру.
Жінка провину не визнала, заперечувала, що їй було щось відомо про наказ міністра охорони здоров’я «ЛНР» і її нову посаду. На комунальному підприємстві вона працювала з 2002 року і там завжди був гуманітарний склад. Суду обвинувачена пояснювала, що раніше мала з директором свого підприємства нормальні стосунки, а після призначення його «міністром», намагалась спілкуватись з ним якомога менше, оскільки тяжко говорити з чоловіком, який має при собі автомат і пістолет.
У матеріалах справи була тільки копія наказу «міністра», а не оригінал. Тому експерти не могли категорично стверджувати, що на ньому є підпис обвинуваченої. Адже вони досліджували зображення, а не підпис.
У лютому 2021-го Рубіжанській міський суд Луганської області жінку виправдав. Апеляція залишила вирок без змін.
Оскільки саме ознайомлення та подальше виконання наказу «міністра ЛНР» становить зміст обвинувачення, то Верховний суд визнає, що висновки судів нижчих інстанцій про недоведеність є обґрунтовані.
Інших доказів виявилось недостатньо, щоб визнати начальницю відділу продажу КП «Фармація» винною у сприянні діяльності терористичної організації.
Серед іншого суду надавались такі докази, як записи телефонних розмов неідентифікованих осіб, які стверджували, що саме ця жінка займалася організацією гуманітарного складу.