У вересні 2025 року Національне антикорупційне бюро повідомило колишньому нардепу Юрію Іванющенку підозру в співучасті у легалізації одержаних злочинним шляхом 18 га на Кільцевій дорозі Київської області. Іванющенко не затриманий, розслідування ведеться заочно і те, що йому зараз інкримінують, насправді далеко не найстрашніше і не найцікавіше з того, що йому приписували.
Але ця нова кримінальна справа стала чудовою нагодою дізнатися, як тепер живе впливовий колись нардеп, як дає собі раду з правоохоронцями, вибудовує стосунки з новою владою і зберігає активи в Україні. І яку роль в цьому грав убитий юрист Андрій Портнов.
Великі амбіції
Юрій Іванющенко – він же «Юра Єнакіївський, земляк колишнього президента Віктора Януковича, раніше відомий у кримінальних колах як «Юрец Малой».
Вважається, що саме в перші роки президентства Віктора Януковича Іванющенко та його група підімʼяли під себе такі активи, як аеропорт «Жуляни», «Сьомий кілометр» в Одесі, ринок «Столичний» під Києвом та ін.
157 гектарів землі біля межі з Києвом у 2012-му вилучили з користування державного агрокомбінату «Пуща-Водиця» і передали в оренду на 25 років ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» для будівництва і експлуатації комплексу будівель та споруд оптового ринку.
Основним власником ринку через лондонську компанію Goodlight Capital виступав Юрій Іванющенко. Ще близько 22% належало структурам «Столиця груп», співзасновницею якої є Владислава Молчанова.
Під час Революції гідності журналісти повідомили, що Іванющенко будує для себе розкішний палац у Конча-Заспі. Президент Янукович утік. Сам Іванющенко офіційно покинув країну 15 грудня 2014-го рейсом “Київ – Ніцца” і більше не повертався. Його оголосили в розшук і намагалися інкримінувати йому розкрадання на закупівлях “Укрспирту” і «Держекоінвесту». Та вже в січні 2016-го суд за клопотанням адвоката Іванющенка зобовʼязав прокурора закрити карну справу про розкрадання кіотських мільярдів через власну бездіяльність…
Адвокати Іванющенка активно працювали, щоб зняти з увагу правоохоронців.
В Україні активи колишнього нардепа переоформили на інших власників, але багато що вказує на те, що це робилося тільки для відводу очей. І справжній господар залишався той самий.
Так було і з ринком «Столичний», у бенефіціарах якого зʼявився Олександр Стельмах – його вважають номінальним власником частки групи Іванющенка.
У січні 2019-го довірена особа Молчанової юрист Павло Герцог підписав меморандум зі Стельмахом про придбання “його” частки ринку, а саме 54% статутного капіталу в компанії за 12 млн доларів.
Стельмах начебто отримав 3,5 млн доларів авансу, але корпоративних прав не передав, грошей не повернув, вийшов з угоди і змінив менеджмент на підприємстві.
«Столиця груп» ініціювала проти Стельмаха кримінальну справу.
Конфлікт між сторонами супроводжувався великою кількістю судових спорів, замовними публікаціями у ЗМІ, спробами блокування та силового захоплення території ринку.
Приватизація землі
На початку 2021 року, змінивши керівника ринку, Молчанова, за версією обвинувачення, реалізувала схему приватизації 18 гектарів землі – фасадної частини ділянки, що виходить на Кільцеву дорогу. Таким чином, ніби блокувалися спроби групи Іванющенка вести там будівництво чи якусь іншу діяльність.
Під керівництвом людини Молчанової «РСП «Столичний» дав згоду, щоб орендарем 157 га державної землі на Кільцевій дорозі замість нього стало ТОВ «Оілсі». Підставою начебто послужило те, що «Оілсі» купило нерухомість на території ринку.
Керівник фірми «Оілсі» майже одразу попросив поділити ділянку. Для 18 гектарів землі фасадної частини ділянки змінили призначення із забудови на землі сільськогосподарського призначення – це дозволяло їх безоплатно приватизувати за схемою по два гектари. Девʼятеро людей написали заяви на безоплатне отримання цієї землі.
Потім зʼясувалося, що для забезпечення перепродажу ділянок всі девʼятеро “формальних” власників у травні 2021-го написали довіреності на водія і помічницю Молчанової – про розпорядження земельними ділянками з правом їхнього продажу без відома власника.
За такі послуги їм начебто заплатили по 10 тисяч доларів. Про це детективи дізналися у рамках негласних слідчих дій, які проводилися у кримінальному провадженні зареєстрованому за заявою юриста Антона Арефʼєва, який вважається довіреною особою Іванющенка.
У результаті зняття інформації з електронних комунікаційних мереж НАБУ дістало переписку, які свідчила про перебування таких підставних осіб в головному офісі «Столиця Груп» і отримання ними грошової винагороди в 10 тис. доларів США.
«Короче, все добре. Можеш не переживати. Там все казав адвокат четко пройшло, під його наглядом, вот», «Там та земля вообще коштує 17 мільйонів [гривень]». – «А тобі дали тільки 10 тисяч [доларів]?» – «Да». – «17 лямів цей, типа, коштує земельна ділянка, та що його, типа, продали. То ж капець».
За висновками оціночно-земельної експертизи, ймовірна ринкова вартість кожної з 9 земельних ділянок могла складати понад 17-18 млн грн.
“Фунти” натомість отримали тільки по 10 тис доларів, що в травні 2021-го було еквівалентом 274 тис гривень.
Зафіксовано розмови про те, що в 2025-му “фунтів” почали викликати на допити в НАБУ. «А сьогодні вже НАБУ з обшуком до мене приходили», «….Ну, знаєш, от тоді це все преподносилося як, ну, тіпа, нічого кримінального. Просто можливість отримати землю і заробити, типу, грошей та й все», «….Мені типу, ну, N дав контакти адвоката, який, ну, умовно буде а-ля допомагати і так далі. Адвокат, ну, надав список умовно питань, які будуть. Список відповідей, які, ну, потрібно казати та й таке».
«Татаров дзвонив у суд»
Пізніше, коли НАБУ прийшло з обшуками і оглянуло мобільні телефони і компʼютери фігурантів, то знайшло багатий матеріал. Переписки учасників тих подій свідчили, що вони активно смикали за ниточки в правоохоронних органах і залучали до посередництва в конфлікті високопосадовців.
Молчанова просила допомоги для відновлення справедливості та прав законних інвесторів. Забудовниця декларувала, що вона та її партнер по «Столиця груп» литовський бізнесмен Раймондас Туменас є цивілізованими інвесторами, які хочуть перетворити «Столичний» в один із кращих оптових ринків світу. У той час як їхні опоненти (угруповання Єнакіївських) начебто оперують готівкою, яку спрямовують для фінансування терористів ДНР і ЛНР.
Сторони конфлікту активно використовували ЗМІ. У січні 2021 року юрист Сергій Коровченко, котрий, як стало відомо в судових засіданнях, вважається цивільним чоловіком Молчанової, переслав їй файл «Кидок от Енакиевских».
Виглядає на те, що це була заготовка публікації, яка потім вийшла на сайті «Апостроф» як стаття журналіста. Згідно з матеріалами НАБУ, у мобільному телефоні Молчанової є переписка з приводу придбання медіахолдингу «Апостроф» від імені довіреної особи.
24 травня 2021-го Молчанова звʼязалася зі співвласником «Обозревателя» Юрієм Бродським, пересилаючи статтю «”Тітушки”, депутатський “дах” та вибухи: як рейдерили ринок «Столичний».
Молчанова: Юра! Ну хоть можно сейчас не писать? Ну вы же с папой знаете, что они конкретно не правы, да?
Юра: Уже увидел, пытаюсь убедить. Вы же знаете, что он дружит. Я постараюсь.
Молчанова: При чем здесь дружба? В чем я не права?! Михаил Юрьевич прекрасно и глубоко знает ситуацию. Если он с Иваном дружит, то правильно убедит друга не поступать дерьмово и не начинать мочить меня. Он же видел подписанный Ваней «Мемо» и знает сколько я дала аванса. Вот поставьте себя на мое место, не дай бог.
З контексту розмови можна припустити, що йдеться про дружбу політика Михайла Бродського з Іваном Аврамовим, бізнес-партнером Іванющенка.
Згодом Молчанова знову переслала Бродському-молодшому публікацію «Рейдерский захват “Столичного”: Влада Молчанова открыла “ящик Пандоры”» із коментарем: «Спасибо. Папе привет».
Юрій Бродський: Я изначально говорил, что его позиция (батька — ред.) тут будет не на вашу сторону. Я говорил, что это его друг. Ви знаете о ком я. Вы почему-то считаете, что после того как мы договорились по первому проекту, отец должен был тут стать лояльным. Но это не так. У него есть своя позиция и свое виденье. Я предлагал не раз и говорил, что он готов помочь в переговорах, вы проигнорировали. В чем тут моя вина я не совсем понимаю. Если вам нужна будет помощь в процессе переговоров, мы готовы помочь… Все равно это закончиться консенсусом. Только вопрос когда и с какими убытками для обеих сторон. Не делайте из меня виноватого, но вопрос не в деньгах.
Молчанова: Я уполномочила на переговори Андрея. Пусть Аврамов даст полномочия кому считает нужным, кому даст с тем и будем говорить.
Переписки свідчать, що Молчанова активно шукала посередника у конфлікті.
Ймовірно, була спроба залучення нардепа Дмитра Ісаєнка. Абонент із таким іменем надсилав Молчановій «Меморандум от 2021 года», нібито запропонований протилежною стороною. Ісаєнко пояснював: «Так они (Іванющенко та Аврамов – ред.) видят. Я не согласен все, что касается меня».
У документі йшлося про порядок викупу Молчановою частки ринку Столичний.
Передбачалося, що за добу до угоди Молчанова передає на зберігання гроші “ДІ” (з контексту – Дмитру Ісаєнку).
Молчанова відповіла: «Я с ними налом больше никогда в жизни рассчитываться не буду».
Також є переписка із нардепом Миколою Тищенком
Молчанова: Базар? Я хочу выполнения условий меморандума. Покупка доли в рынке 54% за 12 млн долларов, из которых 3,5 млн долларов я дала аванса. Я отдаю 8,5 млн долларов и они оформляют свою долю.
У березні 2021-го Молчанова надіслала Тищенку текст звернення до міністра юстиції Малюськи. Суд поновив на посаді керівника ринку «Столичний» людину Молчанової і міністра просили «не приймати одноосібно поспішних рішень», якщо надійдуть скарги від ексдиректора ринку Рустема Абдукадирова, який вважається довіреною особою Іванющенка.
Зрештою, Молчанова зверталась і до голови СБУ та просила застосувати санкції Іванющенка і його довірених осіб – Івана Аврамова, Армена Саркісяна, Стельмаха, Баландіна, Абдукадирова, юриста Вадима Бондаря. У “методичці”, яку знайшли в переписках Молчанової, Аврамову називали “чорним бухгалтером” ринку «Столичний», а Саркісяна і Абдукадирова – відповідальними за силовий блок.
У лютому 2021 року Шевченківський районний суд Києва скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.
Молчанова обурювалась у переписці: «Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».
До слова, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.
14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:
— На втором этаже такое репетируют против нас…
Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку «веде людина Татарова».
У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»
Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?
Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.
Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:
«За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».
У травні 2021-го Молчанова також надіслала список бажаних слідчо-розшукових дій абоненту, котрий підписаний як Ігор Володимирович Клименко (на той час голова Національної поліції України, а нині міністр МВС).
Молчанова відправила документ «Стельмах. Обшуки» і поцікавилась, чи нема новин. Не отримавши відповіді, підприємиця ніби в наказовому тоні запитала: «Или надо мне дополнительно это с шефом обсуждать?», маючи на увазі тодішнього міністра МВС Монастирського.
Портнов працював на обидві сторони?
У цій історії прізвище політика і юриста Андрія Портнова звучало не один раз.
За інформацією НАБУ і САП, цивільний чоловік Владислави Молчанової – юрист Сергій Коровченко. У 2006-2010 роках він був парламентським помічником Андрія Портнова.
Але, судячи з переписок Молчанової, Портнов не грав не на її боці. Вона та її оточення постійно твердили, що Портов працює саме на Іванющенка.
28 січня 2021 року у листуванні з якимось російським абонентом «Саша Б» Молчанова писала: «Завтра будет в тысячу раз больше против Юры. Ми к этому стремимся?» (пересилає скриншот із телеграм-каналу «Инсайдер.Юа»)
Саша Б: Нет, конечно. Нужно прекращать и договариваться.
Молчанова: Пусть сегодня назначают дату и перестают… (нецензурно – займатися чимось). Просто Портнов, воюя со мной, подставляет Юру. У Портнова к нам личняк, а платит за это Юра.
Іншим разом Молчанова переслала синові повідомлення з каналу блогера Анатолія Шарія від 9 червня 2021-го:
«В бою за рынок «Столичный» наш товарищ разводит воюющих совершенно по классике. Он бегает решать в судах и по группе Иванющенко, и, ОДНОВРЕМЕННО, по второй стороне – Молчановой, которая завела туда Нацкорпус.
Правильно, умный теленок двух телок сосет, вот только знают ли воюющие стороны, что модный решала заинтересован тянуть как можно дольше как можно больше?
Могу назвать имена и суммы».
Зверху над скриншотом був коментар Молчанової: «Они с Портняшкой на нашем проекте разосрались. Детали при встрече».
Пізніше Молчанова пересилала Коровченку повідомлення з каналу Шарія від 20 червня 2021:
«Даже не знаю, как господин Иванющенко отнесся к тому, что при негласной, но крайне дорогой поддержке очень модного, но не очень грамотного юриста госпоже Молчановой удалось отбить рынок Столичный, но выглядит все очень и очень печально и даже несколько по-Шекспировски. Типа “Но ты меня добил ударом с тыла Вдвойне больней предательство твоё”».
Коровченко їй начебто відповів: «Как так? Так как ми банда, а не лохи»
Згодом Молчанова переслала Коровченку повідомлення з телеграм-каналу Олександра Дубінського з власним коментарем: «Дубинский написал Портнов работает». Коровченко відповів: «100%».
У 2021 році Коровченко надіслав Молчановій інформацію з сайту МВС про оголошення довіреної особи Іванющенка Стельмаха в розшук і судову ухвалу про дозвіл на його затримання. Коровченко прокоментував: «Портнов, он конечно… (нецензурна лексика – сильно допоміг). Прокурор тлумачить це так, що Коровченко мав на увазі, що допомога Портнова нічого не дала Іванющенку.
Мирова угода
Переписки в телефоні Молчанової, а також юриста Іванющенка Костянтина Баландіна, свідчили про те, що сторони ініційовані ними кримінальні провадження розглядали передусім як інструмент тиску на опонента.
15 липня 2021-го між ВМ і ЮІ в особі КБ начебто була укладена мирова угода. За версією обвинувачення, ініціали вказують на реальних учасників угоди: ВМ – Влада Молчанова, ЮІ – Юрій Іванющенко, КБ – Костянтин Баландін. Йшлося про викуп Молчановою корпоративних прав ринку «Столичного» і підписання інвестиційного договору щодо забудови ділянки в 110 гектарів. Іванющенку нібито обіцяли частину побудованих і введених в експлуатацію житлових і комерційних площ.
Одним із пунктів угоди було «закриття всіх судових і кримінальних проваджень, шо стосуються РСП Столичний», «очистка медіапростору від негативних публікацій щодо сторін» і зазначалося, що «витрати несе сторона, яка ініціювала процес».
Угоду в липні 2021-го підписували за участі модератора – народного депутата Олеся Довгого, а також ще деякого «гаранта», чия особа наразі невстановлена.
Забігаючи наперед, при обшуку в Довгого дективи знайшли примірники меморандума та копії угод, що вказує на те, що такі документи не були фейком.
Із того, що відбувалося після підписання угоди, можна зробити висновок, що вона виконувалась.
У вересні 2021-го юрист Арефʼєв, якого вважають людиною Іванющенка, ніби на виконання додаткової угоди, став виконавчим директором і власником 50% статутного капіталу ТОВ «Профальянс сервіс», ТОВ «Демол-Україна» і ТОВ «Ділвай» – компаній, на які було оформлено право власності на 18 га фасадної частини ринку на Кільцевій дорозі. Ще 50% начебто залишилося у власності людей «Столиця груп».
Саме у звʼязку з цим Іванющенку інкримінують причетність до легалізації цих незаконно приватизованих ділянок через його довірених осіб. Про його причетність, на думку детективів, свідчать численні меморандуми й угоди щодо спільного інвестпроєкту з забудови землі ринку , сторонами яких нібито були Молчанова та Іванющенко.
Далі на виконання мирової угоди начебто почали вживатися заходи для закриття кримінальних проваджень, які сторони раніше ініціювали один проти одного.
22 серпня 2023-го в Молчанової відбулося листування з Довгим
Молчанова: Привет, мой дорогой дружочек. А у тебя было космического контакта по тем бумажечкам?
Довгий: Так ми же договорились, что я не начинаю ничего делать пока Серега (Коровченко – ред.) не закончит свой процесс по Стельмаху. А у нас с ним уже вторую или третью неделю никак этот вопрос не решается. Обещает, что сегодня может закончить.
1 вересня 2023-го Коровченко надіслав Молчановій витяг із реєстру про закриття кримінального провадження стосовно Стельмаха, який вважався номінальним власником ринку в інтересах Іванющенка.
Коровченко: Победа! Закрыли!!!!!! Бухаем!
Після цього Молчанова надіслала фото витягу з ЄРДР Довгому з коменатарем: «Фирма веников не вяжет».
1 вересня 2023 року справу проти Стельмаха дійсно закрили. Офіційна причина – закінчення строку досудового розслідування після рішення суду, який скасував постанову прокурора про зупинення досудового розслідування.
5 жовтня 2023 Довгий надіслав Молчановій файл, в якому зазначалося, що стороною покупця мають бути закриті також інші кримінальні справи і давався їх список, нагадувалося, що Стельмах досі у розшуку на сайті МВС. В той же час стороною продавця, начебто Іванющенком, вже виконані зобов’язання і закрито 13 кримінальних справ.
Молчанова пересилала це файл своєму цивільному чоловікові Коровченку.
28 листопада 2023-го Довгий переслав Молчановій скриншот переписки з «Иван Иванович ЮВ»: «Добрый день. Удалось узнать узнать ответы на вопросы нашей сторони? 1) Стельмах — розыск? 2) закрытие 5 УД? 3) долг электроэнергия?». Вважається, що «Иван Иванович ЮВ» це Іван Аврамов, а ініціали ЮВ вказують на його звʼязок з Юрієм Володимировичем Іванющенком. Писав цей абонент, до слова, з номеру телефону, зареєстрованого в США.
За іронією долі, підозру Іванющенко отримав у кримінальному провадженні, яке НАБУ зареєструвало за заявою нібито його ж юриста Арефʼєва, щоби створити проблеми бізнес-патнерці по ринку «Столичному» Владиславі Молчановій.
Але підозрюваними у цій справі згодом стали не тільки Молчанова, а ц Іванющенко і навіть вже згаданий Арефʼєв, який був заявником. Також у списку підозрюваних ще один близький до Іванющенка адвокат Костянтин Баладін, керівник фірми-орендаря ТОВ «Оілсі» Юрій Цвігун і ексначальник Головного управління Держгеокадастру в Київській області Микола Терещенко.
Адвокати Іванющенка сьогодні кажуть, що Арефʼєв ніколи не був представником Іванющенка, а Баландін надавав йому юридичні послуги ще аж у 2014-му.
При обранні запобіжного заходу Арефʼєв сказав, що працював у юридичному відділі ринку «Столичний».
Але в квітні 2025-го працівники НАБУ обшукали офіси Арефʼєва і Баландіна і виявили значний масив листування, який, свідчить, що вони не один рік обслуговували Іванющенка.
На робочому компʼютері Баландіна знайшли свого роду інформаційну довідку щодо спільної участі у девелоперському проєкті зі «Столиця груп» щодо забудови території ринку.
«На сьогоднішій день власниками девяти ділянок площею 18 га 50х50 є люди із «Столиця груп» і «наш человек», — йдеться у документі. У властивостях файлу видно, що його створив Арефʼєв, в редагував востаннє у жовтні 2024-го Баландін.
Із листування юристів Арефʼєва і Баландіна вбачалося, що у 2021 році планувалося зменшення уваги в ЗМІ до всіх активів Іванющенка, зняття арештів і закриття кримінальних проваджень, щоб успішно продовжувати діяльність в Україні.
5 лютого 2021 Баландін пересилав співрозмовнику «план мероприятий», що включав зняття уваги з таких обʼєктів, як «дім в Козині» і «Столичний», «правильну комунікацію» зі швейцарцями. Серед іншого йшлося і про планування слідчих дій та збір доказів по кримінальним провадженням із метою «встановити відсутність перспектив притягнення до відповідальності ІЮВ та його оточення» зі строком реалізації лютий-вересень 2021 року.
Подібна діяльність велася не перший рік.
Під час обрання запобіжного заходу прокурор розповів, що 17 листопада 2014 року Баландін підготував у себе на компʼютері текст відповіді Генпрокуратури, що перевіркою причетність Іванющенка до низки кримінальних проваджень не встановлена. А 19 листопада ця відповідь ніби вже зʼявилася на офіційному бланку за підписом першого заступника начальник головного слідчого управління ГПУ.
Зрештою, як вбачається із матеріалів справи, модератор мирової угоди Олесь Довгий активно комунікував із Баландіним, фіналізуючи домовленості із Молчановою.
27.03.2024 Довгий надіслав Молчановій фото повідомлення Баландіна, який повідомляє, що зараз тимчасово виїхав з України.
Довгий: Говорят, проблема с тем, что подписанты Стельмаха сложно доступны. Но дают слово, что на следующей неделе все закончим.
30 березня 2024 Довгий пообіцяв Молчановій, що до середи точно щось підпишуть. «Думаю, что можно процесс запускать. Я сказал, что уже опять включился наш гарант и если до среды не будет результата, то буду говорить с ЮВ уже вместе с гарантом и тогда все произойдет быстро но уже без них».
03.05.2024 Довгий написав, що «Костя» (Баландін) узгодив текст додаткової угоди зі своєю стороною і буде підписувати її наступного тижня.
16.05.2024 Довгий прозвітував, що додаткова угода підписана.
У телефоні Довгого знайшли контакти осіб, яких вважають представниками Івнающенка Юрія Володимировича – «Аня ЮВ», «Костя юрист ЮВ», «Миша ЮВ», «Арсен ЮВ», «Иван Иванович ЮВ» (Аврамов).
Прокурор у суді сказав, що 23 травня 2025-го Довгий на допиті підтвердив, що модерував угоду, учасницею якої була Молчанова. На запитання, чи другою стороною був Іванющенко Довгий відповідати відмовився: «Про Іванющенка необхідно запитати у сторін».
18-19 червня 2025 року народний депутат Олесь Довгий офіційно склав мандат. Своє рішення він пояснив неможливістю бути продуктивним у парламенті, зазначивши, що не планує більше балотуватися. Після того, за даними ЗМІ, покинув межі країни.
До слова, у переписках Молчанової йшлося про те, що модератору і гаранту угоди по ринку «Столичний» від покупця передбачався гонорар в 1,6 млн доларів. Чи отримав щось Довгий за свої клопоти – історія змовчує.
Де зараз Юра Єнакіївський?
Юрій Іванющенко досі офіційно у всеукраїнському розшуку.
Але як відомо з публічних заяв його адвокатів і переписок юристів, що стали доступні НАБУ, останні роки велася активна робота по легалізації його становища.
У 2017 році суд ЄС скасував рішення ради ЄС про застосування санкцій до Іванющенка. У 2019-му з рошуку Іванющенка зняв Інтерпол. 25 січня 2022 року кримінальну справу закрила прокуратура Швейцарії. За словами захисників, закрита справа проти їх клієнта і в Монако. Хоча в НАБУ є інформація, що в 2001 році Іванющенка видворили з Монако за підозрою у звʼязках із російською організованою злочинністю.
У 2018 році бізнесмен Вадим Шульман подав позов до Іванющенка до Високого суду Лондона. Він твердив, що у 2008 році в готелі у Монако домовився з Іванющенком про спільну бізнес-діяльність на ринку «7 кілометр». Шульман нібито інвестував 21 млн доларів, але Іванющенко його обманув і ніякого будівництва не вів та гроші не повернув.
Адвокати Іванющенка довели, що позов Шульмана не підсудний суду Лондона, бо правочин був не на території Британії. Суд із цим погодився і справу припинив.
Пізніше на мобільному телефоні адвоката Арефʼєва детективи знайшли його переписку в 2019 році з британськими юристами, які представляли Іванющенка. Арефʼєв тоді повідомляв, що Іванющенко не володіє нерухомістю в Монако, у нього була карта резидента Монако, яка закінчилася приблизно в 2014-му. Іванющенко резидентство не продовжив і з 2014-го нечасто буває в Монако.
Нерухомістю в Монако, як пояснював Арефʼєв, володіють дружина і діти, тож Іванющенко останній зупиняється там, коли приїздить. Співрозмовник запитував, чи правда, що Іванющенко зараз проживає у Росії. Арефʼєв відповідав, що дійсно Іванющенко більшість часу мешкає в РФ, але вони не зможуть надати інформацію, щоб підтвердити цей факт.
У 2020-му Арефʼєв пересилав адвокату Баландіну договір оренди апартаментів в елітному ЖК «Москва сіті» площею кількасот квадратних метрів. Орендарем виступала третя особа, але в договорі прописували, що проживатиме Іванющенко Юрій і зазначался його дата народження.
У переписці юристів також була довідка з Інтерполу з даними про російське громадянство Іванющенка.
Пізніше Інтерпол на запит НАБУ повідомив, що не володіє такою інформацією. Це ймовірно пояснюється тим, що захисники Іванющенка, як вони самі сказали в судових засіданнях, провели величезну роботу, щоб видалити відомості про Іванющенка з бази Інтерполу.
Підозру в земельних оборудках Іванющенку повідомили ще в вересні 2025-го.
НАБУ і антикорупційна прокуратура одразу зробили це за процедурою як для особи, котра перебуває на окупованій території або в країні-агресорі. Підозру опублікували на сайті Офісу генпрокурора і в «Урядовому курʼєрі».
Адвокати Іванющенка переконані, що їх клієнта належно не повідомили про підозру. І доводять, що він не мешкає в Росії, і тим паче за місцем прописки в окупованому Єнакієве в Донецькій області.
За інформацією захисту, колишній нардеп є громадянином Болгарії і проживає в Європейському Союзі та іноді відвідує ОАЕ і Туреччину. В ЄС він начебто мешкає у Рокбрюн-Кап-Мартен, елітному курортному місті на Лазурному березі Франції, у квартирі сина, постійно там проходить лікування і здає аналізи. Це адвокатам підтвердив лікар, який повідомив, що з 2018 року регулярно відвідує Іванющенка за місцем проживання.
У 2023 році журналіст Михайло Ткач відзняв Іванющенка в Монако і встановив ЖК, де він начебто проживав. За поясненнями адвокатів, від цього помешкання у Монако 10 хвилин на авто до квартири в Франції, тому Іванющенко міг часто там бувати і лікуватися.
Суду представили два томи медичних документів про лікування Іванющенка в Франції з серпня 2020 по серпень 2025 року, квитанції Іванющенка-молодшого про сплату електроенергії і якісь чеки з магазинів «Ашан», а також свідчення двох сусідів по будинку. Медичні послуги в Франції Іванющенко отримував за за болгарським паспортом, в якому його прізвище написано як Іванюштенко… Вже після повідомлення про підозру в вересні 2025-го син Іванющенка задекларував у МВС Франції, що надає житло своєму батькові.
Клопотання про застосування запобіжного заходу розглядалося Вищим антикорупційним судом загалом понад півроку.
У жовтні 2025-го слідчий суддя Андрій Біцюк застосував до Іванющенка тримання під вартою. Проте апеляційна палата ухвалу скасувала, тому що підозрюваного нібито належно не інформували про судові засідання.
У лютому 2026 року вже на фінальному етапі розгляду клопотання захист відвів слідчого суддю Олега Федорова. Це сталося після того, як у спарву вступив адвокат Олександра Редутний, який нібито мав конфлікт інтересів із суддею – був рецензентом дисертації, яку Федоров захистив ще у 2002 році.
Відвід задовольнили, хоча, на думку прокурора, професійні академічні звʼязки захисника та слідчого судді не є ознакою упередженості. Також прокурор звертав увагу суду, що захисники систематично використовували механізм відводів для блокування процесу і залучили адвоката Редутного саме для створення штучних підстав для відводу слідчого судді оскільки раніше Редутний фактично не здійснював захист Іванющенка.
19 березня 2026-го суддя Володимир Воронько у застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного відмовив. Суд не переконався, що Іванюшенко справді мешкає в Росії, тому що договір оренди квартири в Москві датується ще 2020 роком, крім того він нотаріально не посвідчений…
Крім того, слідчий суддя зробив висновок, що хоча докази і свідчать про можливе вчинення злочину, але не підтверджують звʼязок із ним Іванющенка.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду з цим не погодилась і 16 червня 2026-го ухвалила заочно взяти Іванющенка під варту.
Проаналізувавши докази, судді Глотов, Павлишин і Панаід вирішили, що станом на вересень 2025-го Іванющенко не міг проживати в Монако. Інтерпол офіційно дав відповідь, що з 2007 року Іванющенку офіційно заборонено перебувати в Монако.
Так само суд не побачив доказів, що Іванющенко має громадянство Франції або там проживає. Медична документація свідчить про періодичні відвідування лікаря у Франції, а не проживання у цій країні.
Колегія суддів встановила, що Іванющенко є громадянином одразу декількох країн, а саме України, Болгарії і Російської федерації та користується їх паспортами, перетинаючи кордони різних країн.
Нацбюро Інтерполу Обʼєднаних Арабських Еміратів 29 березня 2026 року надало інформацію, що Іванющенко востаннє вилетів з їхньої країни 24 березня 2025-го по російському паспорту, прямував до Росії, і більше не повертався.
Суд врахував останню інформацію Інтерполу і те, що поїздки Іванющенка в Росію не мають логічного пояснення, а також, що у цивільних судових справах Іванющенко використовував свою адресу реєстрацію в окупованому Єнакієве. У звяʼзку з цим суд вирішив, що Іванющенко фактично перебуває на тимчасово окупованій території або в Росії, з якою в умовах війни відсутні дипломатичні відносини.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
18
0
20
20
