Херсонський міський суд Херсонської області визнав громадянина винним у державній зраді в умовах воєнного стану.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 червня.
Із грудня 2022 по серпень 2024 року обвинувачений переписувався у Telegram із представником РФ і надавав інформацію про загальну обстановку в Херсоні, а також про місця дислокації і маршрути пересування сил та засобів Збройних Сил України, про результати обстрілів з боку російських військових.
Співрозмовник узагальнював отриману від обвинувачених та інших мешканців Херсона інформацію у щотижневих звітах під назвою «Полевые исследования» за відповідний період, які використовував для доповіді невстановленим особам з числа вищого керівництва окупаційної влади та правоохоронних органів держави-агресора.
У суді чоловік вину не визнав і говорив, що справа сфальсифікована і не всі докази були йому відкриті.
Захисник посилався на те, що що провину не доведено поза розумним сумнівом і спілкування чоловіків, начебто, мало тільки побутовий характер.
Згідно з показаннями обвинуваченого, він спідкувався із колишнім його однокласником і другом дитинства, який під час окупації Херсона працював у так званому «Управлінні інформаційної політики військово-цивільної адміністрації Херсонської області». Друг допоміг і йому отримати там роботу, але у звʼязку з деокупацією Херсон, він не встиг працевлаштуватися. Його друг виїхав на лівий берег, територію, що підконтрольна рф. Але вони продовжували регулярно спілкуватися у Telegram, як стверджує обвинувачений, лише на побутові теми. Розташування сил та засобів ЗСУ, як стверджував чоловік, йому не відомі, тому він не міг про це повідомляти.
Після деокупації міста він із квартири начебто майже не виходив. Тільки одного разу на прохання друга ходив подивитися, чи від обстрілів були пошкоджені вікна його квартири. Друг робив перекази йому на карту — нібито повертав борг. У 2023 році друг повідомив його, що вже не працює в «адміністрації» та переїхав на проживання до Росії.
У день затримання в нього вилучили мобільний телефон, в якому видно, що він передав відомості про можливі місця розташування вогневих засобів та районів здійснення пострілів підрозділами Сил оборони України, вказавши на територію шкіл, ліцею та інтернату.
Як вбачається на запитання абонента: «А откуда конкретно стреляют?», обвинувачений відповів: «Хз, дома вокруг непонятно. Но близко очень… С балкона видно выстрелы из-за туриста, это они с 54-55 школ могут хххх, а бывает четко слева вспышку видно …. То это интернат или дубки за дюсш 5…».
Того ж дня росіяни обстріляли з «Градів» територію Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки №5.
У судовому засіданні обвинувачений не заперечував, що текст цього повідомлення належить йому. Але наполягав, що жодного відношення до документів під назвою «Полевые исследования» не має.
У рамках негласних слідчих дій правоохоронці отримали доступ до переписки куратора і перехопили ці «Полевые исследования». Із них вбачається, що інформація, яка отримувалась від так званих спостерігачів за своїм змістом фактично співпадає з відомостями, які передавав обвинувачений. У звітах є відомості про діяльність артилерії в районі Херсонської гімназії, про територію залізничного мосту та інші обʼєкти, щодо яких обвинувачений передавав інформацію. Після надсидання відомостей по окремих районах були зафіксовані артилерійські обстріли з боку збройних формувань Російської федерації.
Крім того, переписка свідчить, що між обвинуваченим і його другом існувала попередня домовленість щодо збору інформації після деокупації міста і що така діяльність буде оплачуватися. У листуванні друг обвинуваченого зазначає» «Короче я пытаюсь тебя и дальше оставить на финансировании хоть какой-то, говорю что ты наш агент типа и тебе надо помогать. И кстати готовы поддерживать в размере 40 тыс. в мес». Це спростовує версію, що гроші, які обвинувачений отримував, були поверненням боргу.
Під час судового розгляду чоловік не дав критичної оцінки своїм діям, не висловив щирого каяття. Його дії тривали протягом значного проміжку часу і мали системний, тривалий та цілеспрямований характер. Враховуючи це, суд призначив максимальне покарання у виді довічного позбавленя волі.
18
0
20
20
