Верховний суд через невчасність звернення не став розглядати позов Сергія Семочка про скасування указу президента щодо звільнення з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Про це повідомляє  «Судовий репортер»  з посиланням на повний текст рішення від 24 червня.

Семочко доводив, що 8-22 квітня 2019 перебував на лікарняному і про указ президента Порошенка від 12 квітня дізнався тільки 23 квітня у день виходу на роботу, прочитавши документ на офіційному сайті Президента України. Його аргументами було те, що указ виданий за відсутності подання Голови Служби зовнішньої розвідки України, також звільнення у період тимчасової непрацездатності є незаконним.

На позов надійшов відзив, що посада Голови Служби зовнішньої розвідки України була вакантна, оскільки був звільнений за місяць до подій, тому  президент, до повноважень якого входить загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки і призначення її  керівництва, правомірно звільнив Семочка без такого подання. Крім того, зазначалося, що не можуть бути прийняті посилання позивача на порушення норм Кодексу законів про працю України, оскільки трудові відносини між позивачем та відповідачем (президентом) відсутні.

Указ від 12 квітня 2019 року про звільнення Семочка був розміщений на сайті президента з 15 квітня 2019 року. Також про Указ йшлося під час дебатів 14 квітня 2019 року, між тодішнім президентом Порошенком і його опонентом Зеленським, які транслювались по телебаченню. Після дебатів інформація про звільнення Семочка з посади була неодноразово висвітлена в новинах в мережі інтернет.

Свідок, який у квітні 2019 року проходив службу в СЗРУ в апараті Голови і займав посаду помічника Першого заступника Голови СЗРУ, розповів, що 23 квітня 2019 року Семочко вийшов з лікарняного та був ознайомлений з Указом про звільнення. Після чого запропонував підготувати рапорт про його відпустку. Тобто,  дізнавшись про своє звільнення, Семочко, замість того, щоб одразу оскаржити Указ про звільнення пішов у відпустку, що свідчить про відсутність об’єктивно непереборних обставин для вчасного звернення до суду з позовом.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Представник Семочка наполягав на тому, що про порушення свого права той дізнався 23 квітня 2019 і саме цей день день є початком перебігу місячного строку звернення до суду.

Але суд погодився із аргументами відповідача і третьої особи, що Семочко повинен був дізнатися про Указ ще 15 квітня з моменту розміщення на офіційному сайті Президента України. Указ був опублікований і доступний для перегляду на сайті із 15 квітня 2019 року о 20:45:05 год.

Також суд погоджується, що Семочко міг дізнатися про своє звільнення з посади під час трансляції дебатів 14.04.2019 року між Порошенком і Зеленським на НСК «Олімпійський» напередодні виборів. У судовому засіданні був досліджений відеозапис трансляції дебатів.

Суд робить висновок, що з часу трансляції дебатів, тобто з 14 квітня 2019 року, інформація про звільнення Семочка стала загальновідомою, тобто такою, яка може бути відома широкому колу людей, а з 15 квітня 2019 року Указ про звільнення був розміщений на офіційному сайті Президента України. Натомість поведінка Семочка свідчить про відсутність зацікавленості  у реалізації права на захист у найкоротшій термін.

Судді погодилися із доводами, що посада і статус Семочко, зобов’язували його відслідковувати інформацію з офіційних джерел, яка впливає, або змінює його службове становище.

До того ж, навіть перебування на амбулаторному лікуванні з 8.04.2019 року по 22.04.2019 року не могло завадити йому звернутись до суду у встановлений законом строк. Позов до суду саме поданий адвокатом, а не особисто Семочком. Отже не є виправданими обумовлення поважності причин пропуску строку звернення до суду лікарняним позивача.

Оскільки Семочко не довів поважність причин пропуску строку для звернення до суду, то позов залишено без розгляду.

За тиждень до звільнення, а саме 6 квітня 2019 року, журналісти помітили Сергія Семочка біля Адміністрації Президента України.

За півроку до звільнення журналісти опублікували розслідування, що сім’я Семочка володіє трьома будинками вартістю $8 млн, а родичі мають російські паспорти і регулярно відвідують анексований Крим.

Згодом контррозвідка підтвердила, що дружина та дочка Семочка мають російське громадянство.

Семочко всі звинувачення заперечував.

Нагадаємо, що 10 червня 2020 Державне бюро розслідувань повідомило про підозру експрезиденту Порошенку саме за незаконне призначення Семочка на посаду. За версією слідчих, Порошенко переконав голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка призначити своїм першим заступником Сергія Семочка, коли в нього вже був перший заступник, а посада другого заступника не передбачена ні законом про службу зовнішньої розвідки, ні штатним розкладом.

18

0

20

20