На початку жовтня Печерський суд арештував квартиру в Києві у провулку Михайлівський, що належить Петру Кириченку. Невелике помешкання на 41,3 кв.м. в історичному центрі столиці. Схоже, це останній актив, що пов’язує з Україною колись впливового бізнесмена.
У минулому це партнер експрем’єр-міністра України Павла Лазаренка, посвячений у всі його фінансові оборудки.
Завдяки свідченням Кириченка Лазаренко отримав вирок в американському суді.
В Україні показання Кириченка намагалися використати для обвинувачення Юлії Тимошенко у вбивстві донецького бізнесмена Євгена Щербаня.
У квітні 2011 року в Києві управляюча майном Кириченка вступила у змову з іншою особою про передачу 40 тисяч доларів хабара посадовцям Генеральної прокуратури. Мова йшла про скасування арешту двох квартир і офісного приміщення, що належали Кириченку і були арештовані з 1998 року у кримінальній справі. Гроші жінці вручив у ресторані «Сохо» на вул. Артема, 82 працівник цього ж закладу. Вона віддала кошти юристу ТОВ «Боргів», будучи впевненою, що їх передадуть слідчому ГПУ. Пізніше юрист приніс управительці постанови слідчого про скасування арешту. Із поведінки юриста вона зрозуміла, що документи фальшиві, але виду не подала і від задуму не відмовилась, бо розраховувала на 2% від продажу майна.
22.07.2011 року Кириченко, перебуваючи у США, виписав довіреність на свою дружину, щоб вона продала його квартиру. Дружина Кириченка Ізабелла прибула до Києва. Квартирою по вулиці Ярославів Вал,4 площею 313 кв.м. зацікавилась дружина народного депутата від Блоку Юлії Тимошенко Володимира Пилипенка, який також відомий як адвокат АО «Корпоративні технології» (пов’язане з Андрієм Портновим).
В суді під присягою депутат Пилипенко показав, що аби зайвий раз не ризикувати, просто подзвонив у Генпрокуратуру і запитав, чи виносилася 4 липня 2011 року постанова про скасування арешту. Дізнавшись, що такої постанови не було, нардеп відмовився від купівлі квартири і написав у прокуратуру заяву про злочин.
Затримали не тільки зловмисних посередників, а й дружину Кириченка. Як ідеться в журналістських публікаціях тих часів, рятуючи дружину, громадянин США Кириченко мусив вийти на зв’яок із замгенпрокурора Кузьміним і дати показання на Тимошенко. Кириченко підтвердив, що 3 мільйони доларів заплатили на рахунок кримінального авторитета Мільченка, який організував вбивство Щербаня.
«Я казав, що Мільченко весь час дзвонить, непокоїться, Лазаренко відповів, що передай, нехай не хвилюється, Юля заплатить», – свідчив Кириченко ГПУ.
Але що це були гроші Тимошенко слідчим довести не вдалося. Влітку 2012 року замгенпрокурора Кузьмін начебто навіть здійснив таємний візит до США, де переконував Кириченка дати більш докладні показання проти Тимошенко в обмін на скасування арешту всієї нерухомості в Україні для її подальшого безперешкодного продажу.
Невідомо насправді, що пропонувало керівництво ГПУ Кириченку. Але з реєстру майнових прав видно, що влітку 2011 квартиру Кириченка на вулиці Ярославів Вал все-таки продали. За договором купівлі-продажу від 22 липня 2011 деякому громадянину Андрію Сумцову. І саме в цей день Кириченко видав довіреність дружині на відчуження нерухомості. Пізніше Кириченко подав заяву про злочин, повідомив, що квартиру не продавав і нею заволоділи шахраї. У 2012 році суд витребував квартиру у власність Кириченка.
Логічно припустити, що за цією оборудкою стояли ті самі люди, які показували підроблену постанову родині нардепа Пилипенка. Це міг бути епізод по замітанню слідів шляхом перепродажів, що утруднило би пізніше витребування квартири. Хоча подейкували, що Пилипенко ніякий не потерпілий і все інсценували, щоб втягнути Кириченка в перемовини з ГПУ.
Було заведено кримінальне провадження.
«22 липня 2011 року невстановлені особи з використанням завідомо підроблених офіційних документів, а саме паспорту… постанови старшого прокурора Генеральної прокуратури України … від 26 лютого 2001 року про закриття кримінальної справи… за обвинуваченням Кириченка та скасування постанови від 9 березня 1998 року про накладення арешту на майно обвинуваченого … ввели в оману особу… під час продажу останньому зазначеної квартири, повідомивши потерпілого про відсутність заборони на відчуження квартири, внаслідок чого незаконно заволоділи коштами.. у сумі 600 000 доларів США», – йдеться у матеріалах справи.
У грудні 2014 Шевченківський суд Києва скасував арешт квартири на ЯрВалу за заявою самого Кириченка. Його адвокат повідомив, що договір купівлі-продажу визнано недійсним, нового власника виселили, але арешт не дає Кириченку переоформити квартиру на себе. Суд погодився і арешт скасував. Цього вистачило, аби у квітні 2015 продати квартиру російському бізнесмену Дмітрію Буряку, який відомий своїм українським і литовським корінням.
У 2016 році Генпрокуратура визнала продану квартиру речовим доказом і через суд арештувала. У нового господаря про ухвалу дізналися начебто лише через рік із реєстру судових рішень. Адвокат подав скаргу, кажучи, що квартира купувалась, коли ніяких арештів не було, Буряк є добросовісним набувачем. Суд арешт скасував і в наступні роки ГПУ інтересу до цього об’єкта більше не проявляла.
Управителька майна і юрист, які взяли у Кириченка 40 тисяч доларів на хабар слідчому ГПУ, пішли під суд.
Жінка щиро розкаялась, пояснила, що спокусилася 2% від продажу нерухомості, просила врахувати її неповнолітню дитину та інвалідність. За підбурювання до передачі хабара і використання підроблених документів її оштрафували на 4 930 гривень. Словом, відбулася переляком.
Другий обвинувачений за шахрайство в особливо великих розмірах попав по повній програмі — на 5 років в’язниці з конфіскацією усього майна. Цей чоловік у 2010 вже був судимий умовно за придбання амфетаміну. Він розповів, що на пропозицію знайомої (управительки майном) здавав в оренду квартири Кириченка, працював адміністратором і стежив за перебігом ремонту фасаду будинку у Михайлівському провулку. У 2011 році, коли виникла потреба зняти арешт, він звернувся до свого знайомого Сергія, який займався нерухомістю і мав багато впливових зв’язків. Саме Сергій назвав суму в 40 тисяч доларів. Гроші обвинувачений нібито тримав у себе лише півтора години, а далі передав Сергію, який і був виконавцем. Саме впливовий знайомий, зі слів обвинуваченого, мав платити гроші в Генпрокуратурі і згодом приніс постанову про скасування арешту. Втім, в суді чоловік на ім’я Сергій допитувався тільки у статусі свідка і ані одержання грошей, ані передачу підробленої постанови не підтвердив. Розповів, що юрист запропонував йому продати дорогу квартиру в центрі Києва, оцінену у 1,5 млн доларів, чий власник за кордоном. Свідок додав, що з обвинуваченим познайомився приблизно у 2007- 2008 роках, коли звернувся за допомогою до ТОВ «Боргів», де той працював юристом. Товариство займалося поверненням боргів фізичних осіб.
Засновником товариства «Боргів» є такий собі Крумінас Кестутіс. На просторах інтернету про нього пишуть «кидала» и «мошенник», генерал-майор української міліції і генерал-майор Військово-повітряних сил Литви. Кажуть, що посвідчення генерала і полковника липові… Хто зна.
Можна так сказати, що сучасний Остап Бендер. А ще за сумісництвом батько дітей судді Гребінківського суду Полтавської області Віри Шевченко.
На початку 90-х Крумінас був одружений з іншою жінкою і у 1996 з дружиною переїхав на постійне місце проживання до України, а до цього часу сім’я проживала в Литві по місцю проходження чоловіком військової служби. В Україні вони зареєструвались у селі Засулля Полтавської області Лубенського району по вулиці Космічній. Дружина купила земельну ділянку і поставила кіоск, а згодом і невеличкий магазин.
Офіційно Крумінас розлучився у 2008 році, але ще за три роки до того почав проживати в столиці з іншою жінкою та взяв кредит у ПриватБанку на 172 тисячі євро строком на 20 років. Перед банком за нього поручилась Віра Шевченко, яка також стала матір’ю двох їх спільних дітей. Тоді вона ще не була “Ваша честь”.
Суддею Віра Миколаївна стала аж у 2016 році. Відтак можна вважати, що це був період буремної молодості і первинного накопичення капіталу.
До слова, нардеп Пилипенко, який цікавився квартирою на Ярославовому Валу, у 2008-2014 роках вказував на сайті ВР, що проживає у місті Лубни Полтавської області і балотувався до парламенту від місцевого виборчого округу. Це може бути збігом обставин, що юрист, який приніс підроблену постанову по цій квартирі також пов’язаний з Лубнами, бо саме тут навесні 2010 біля будинку 4 по вулиці Садова (адреса реєстрації компаній Крумінаса) за невстановлених обставин придбав пакетик амфетаміну. Так само може бути випадковістю, що квартиру на Ярославовому Валу потім купив бізнесмен із литовським корінням.
Хай там як, а литовець Крумінас банку кредит не повертав. У 2013-2015 рр. чоловік за рішенням суду був обмежений у виїзді за кордон через 18 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості на загальну суму 12 млн грн. Станом на грудень 2014 борг тільки перед банком складав 572 тис. євро (11,07 мл грн), включаючи проценти і пеню. І це був борг не тільки Крумінаса, а й майбутньої судді Віри Шевченко (як поручительки). У 2015 році суд ухвалив стягнути солідарно з них ці кошти. Однак у вересні 2018 Шевченко подала заяву про перегляд рішення і представила довідку ПриватБанку від листопада 2016, що заборгованість відсутня. Представник банку попросив залишити позов без розгляду.
Віра Шевченко — сестра Наталії Шевченко — судді Окружного адмінсуду Києва, дружини Олексія Шевченка, котрий був начальником Головного територіального управління юстиції у Київській області до 17 лютого 2020 року. У деклараціях за 2015 — 2017 роки начальник управління юстиції Київщини вказував, що його сім’я мешкає у київській квартирі, власником якої є Крумінас Кестутіс. У наступні роки цю квартиру від гріха подалі переписали на тестя.
Власне, автор приділив увагу вищезгаданим особам, оскільки саме в компанії Крумінаса Кестутіса працював юрист, який “допомагав” у скасуванні арешту майна Кириченка і якому передано 40 тисяч доларів на хабар для ГПУ. Гроші буцімто пропали. Шахраїв покарали. А квартиру із другої спроби все ж продали і Кириченко більше не протестував. Сподіваємося, тому що на цей раз все сталося з його волі та в його інтересах.
У далекому 2012 Кириченку також приписували ще три квартири по вулиці Рейтарській,28, власниками яких значились зарубіжні компанії. Про їх подальшу долю історія змовчує.
27 вересня 2012 ухвалою Печерського районного суду Києва Кириченка звільнено від кримінальної відповідальності у справі за фактом розтрати коштів в особливо великому розмірі за попередньою змовою з колишнім прем`єр-міністром України Павлом Лазаренком. Тоді ж скасовано арешт майна, а саме квартири у провулку Михайлівський, 12. Те, що в підозрюваного були ще офісні приміщення, схоже, і слідчі, і судді, і сам Кириченко вже забули.
Від самого початку правоохоронці намагалась прив’язати до історії з хабарем для ГПУ і самого Кириченка. Хоча останній вважав себе потерпілим. У 2012 році суддя Печерського суду Царевич скасувала постанову про порушення кримінальної справи щодо Кириченка про замах на дачу хабара.
24 вересня 2015 Головне слідче управління Наполіції зареєструвало провадження за фактом вчинення Кириченком закінченого замаху на давання хабара працівникам Генеральної прокуратури України в розмірі 40 тисяч доларів США, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції закону від 05.05.2011). Та руху по справі видно не було.
І лише через 5 років на прохання поліції суд знову арештував квартиру Кириченка у Михайлівському провулку.
Але і без участі поліції тут останні роки було неспокійно.
Із представниками Кириченка, які здають квартиру в оренду, воює місцеве ОСББ «Легенда 12». Влітку 2017 співвласникам будинку стало відомо, що квартира Кириченка передана в суборенду ФОП, який здає її подобово. Це начебто викликало стурбованість сусудів, які остерігалися безконтрольного проходу до будинку невизначеної кількості сторонніх осіб і ризиків пошкодження спільного майна, квартирних пограбувань, тощо. Крім того, представники власника начебто відмовилися показувати ОСББ оригінали довіреностей від Кириченка.
У серпні 2017 збори співвласників затвердили правила пропуску до будинку, в яких передбачили необхідність при вході в будинок пред’являти нотаріально посвідчену особисту заяву власника квартири. Ще у 2018 році суд зобов‘язав ОСББ усунути перешкоди в користуванні квартирою представникам Кириченка. Рішення оскаржувалось до Верховного суду, який у березні 2020 підтвердив позицію першої інстанції.
ОСББ також судилося про визнання факту відсутності права користування квартирою у довірених осіб Кириченка і просило суд визнати факт відсутності їх повноважень щодо представництва Кириченка підставі довіреності від 07.12.2017 року посвідченої публічним нотаріусом Мірсою Йоландою Осоріо в м. Лос Анджелес, США. Суд 14 липня 2020 у позові відмовив.
Тепер суд квартиру арештував: заборонив відчуження і розпорядження нею. Чи означає це що її не продадуть? Аж ніяк ні, бо корупція в середовищі держреєстраторів процвітає давно. І можливо, арешт з ініціативи Нацполіції якраз і свідчить, що на майно підозрюваного поклали око потрібні люди.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
