Іванківський районний суд Київської виправдав громадянина від звинувачень у державній зраді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 грудня.

За матеріалами Служби безпеки України, під час окупації села Сидоровичі Вишгородського району Київської області двоє місцевих жителів, озброєні автоматами, спільно з військовослужбовцями РФ займалися патрулюванням, проводили огляди та обшуки подвірʼїв та будинків, інформували окупантів про місця мешкання мисливців та учасника АТО.

У подальшому до Іванківського районного суду надійшло два обвинувальні акти, які слухалися окремо і суд не зміг тому допитати обох обвинувачених та свідків в рамках одного провадження. Суд виносив на обговорення питання про обʼєднання матеріалів в одне провадження для повноти та обʼєктивності розгляду, але така ініціативане була підтримана учасниками.

Із показань місцевих жителів, у перші дні окупації майже всі люди перебували в підвалі школи в центрі села, який облаштували як укриття. Усі поводили себе дуже обережно, оскільки не знали чого очікувати він окупаційних військ. Обвинувачений допомагав облаштовувати підвал, приносив воду, дрова, продукти та допомагав зробили буржуйку, щоб якось можна було обігрівати приміщення. Одразу декілька свідків повідомили, що чоловік напряму з росіянами не спілкувався і не робив нічого, що можна було б розцінити як державну зраду. Одного разу бачили як він із товаришем (обвинувачений по держзраді в іншому кримінальному провадженні) йшли вулицею, напевно добре випивші, та співали гімн України. 

Один зі свідків — неповнолітній хлопець, який під час окупації знімав на телефон російську військову техніку. Місцеві жителі вважали, що своїми діями він наражав на небезпеку і себе, і їх, тому хлопця зловили і вимагали, щоб видалив з телефону фото та відео. Він не хотів і тоді його звʼязали і телефон розбили. У судовому засіданні він підтвердив, що обвинувачений і його товариш діяли в інтересах села та мирних жителів, забираючи у нього телефон. Щодо вчинення співпраці обвинуваченого з РФ категорично відповів «ні», що підсудний такого не вчиняв.

У співпраці з росіянами звинувачував односельців місцевий фермер, який. Під час допиту в судовому засіданні він постійно кричав, брутально лаявся як у бік сторони захисту, так і колегії суддів, обурювався поставленими запитаннями. Повідомив, що як тільки у його господарство заселилися російські військові, то він через день-два виїхав із двома своїми робітниками та прибув до підвалу школи й агітував людей стати до оборони села. Першу ніч він став на охорону підвалу, але ніхто його не підтримав і він пішов до себе додому. Далі протягом декількох днів спостерігав виключно за обвинуваченим і його товаришем. Останні, начебто, кожного ранку, о сьомій годині у супроводі солдат РФ патрулювали село і обстріляли його будинок, після чого він вирішив евакуюватися. Фермер говорив, що з солдатами РФ не контактував. Але двоє його найманих працівників зазначали про інше. А саме, що вони з фермером до початку березня носили солдатам РФ воду, годували їх, виконували вказівки, копали яму під сміття тощо. Судді припустили, що фемер мав якусь особисту зацікавленість у притягненні обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Ще одна жінка похилого віку, яка доглядала паралізованого чоловіка. Незважаючи на постійний догляд за хворим, нібито, мала достатньо часу на спостереження за двома односельцями і бачила, що вони озброєні патрулювали село разом із солдатами РФ, стріляли по будинках, жили на «широку ногу» та ні в чому собі не відмовляли, що її обурювало. Прямих доказів не було, але обурювало, що вони до сих пір гуляють, цікавило, коли їх вже посадять, адже всім після окупації так тяжко, а в них все гладко йде. Обвинувачений під час окупації їздив щодня на новій машині, їздив на велосипеді та возив продукти, а саме ковбасу і великий шмат сиру в мішку. Їй же після звільнення села не було чого їсти. Суд  вирішив, що свідок надала такі показання, бо мала образу і заздрість щодо сусідів.

Правоохоронці стверджували, що в хаті обвинуваченого в пічці знайшли «путєвий лист» російських військових. Обшук проводили від відеозапис, але як вилучався «путевой лист рф» не зафіксували. На відео не видно, як відкривали дверцята грубки і вибирали вміст. Саме в цей час один із оперативних працівників жестом дає вказівку оператору знімати в іншому місці. Камера відводиться, а вже за кілька секунд вголос повідомляють про знахідку, а саме «путевой лист рф». З огляду на такі порушення суд визнав доказ недопустимим і відмовився його враховувати.

Чоловіка виправдали у звʼязку з недоведеністю, що в його діях є склад злочину. Суд скасував йому запобіжний захід. Із листопада 2022-го обвинувачений перебував під домашнім арештом, спочатку цілодобовим, а потім у нічний час доби.

Додано: 31 березня 2025 року суд виправдав також другого обвинуваченого за аналогічних обставин.

18

0

20

20