Вищий антикорупційний суд визнав невинуватим колишнього заступника голови Дніпропетровській облдержадміністрації Володимира Орлова.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 лютого.

За версією обвинувачення, службовець висловив представнику ТОВ «Альфа Веахауз» прохання надати для себе та голови Дніпропетровської ОДА 200 тисяч доларів неправомірної вигоди за видачу розпорядження про виділення лісової ділянки державної власності у довгострокове тимчасове користування

Заявник Олексій Гончар, залегендований у справі як Тороп, у суді говорив, що знайомі з міста Рівне, які мають базу відпочинку, попросили його допомогти у виділенні землі для розширення бази, тому що місцева влада їм чомусь відмовляла. 

Перша зустріч із цього приводу між Орловим і Торопом відбулася до початку досудового розслідування і не була зафіксована технічними засобами. Про те, що зустріч була, підтвердили обидва учасники, але описали її по-різному

Зі слів Торопа (Гончара), посадовець йому говорив, що знає цю проблему і підприємцям і далі відмовлятимуть, тому що тільки його золота ручка може підписати такий документ. І за вирішення питання просив готівкою 150 тисяч доларів США, казав, що Тороп (Гончар) може додати свої 50 тисяч і це буде всього 200 тисяч доларів.

У суді Гончар охарактеризував Орлова як людину без принципів, котра любить гроші, владу, веде розкішний спосіб життя, що не відповідє доходам, і працювала при різних владах.

Орлов вину не визнав і розповів, що 2 травня  2024 року Гончар приїхав подякувати йому за автівку для військової частини, а потім завів мову про ТОВ «Альфа Веахауз», якому з формальних причин ОДА вже декілька разів відмовляла в виділенні землі. Орлов, нібито, відповідав Гончару, що це не його компетенція і питання таке виключно на контролі в голови ОДА, а також куруючого заступника. Але Гончар жалівся, що в нього багато проблем, його четверо дітей навчаються в садку на Новопечерських липках, він має проблеми з правоохоронцями і зарплата на військовій службі мала. Гончар пояснював, що хоче заробити, тому що «Альфа Веахауз» пообіцяло йому певні гроші за допомогу, він бачить досить впевнено винагороду для себе і готовий поділитися. Орлову ця бесіда, нібито, була некомфортна і він намагався максимально швидко її завершити. 

Через пʼять днів після цієї зустрічі Тороп (Гончар) написав заяву в НАБУ про те, що  голова Дніпропетровської обласної державної військової адміністрації і його заступник вимагають у нього 200 тисяч доларів за видачу розпорядження про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки.

Ще за тиждень, коли розмови вже фіксувалися, Гончар зустрівся з Орловим і сказав, що в «Альфа Веахауз» просять зменшити суму до $150 тисяч. Обвинувачений пояснював, що був здивований, тому що раніше вони не обоговорювали неправомірну вигоду. І навіть із матеріалів НСРД, начебто вбачається, що він «застиг» і Гончар йому каже «ти там бровь поправь» і запитує що будем робити. А він на це відровів, що рухаємось по-тихеньку. Пізніше в суді Орлов пояснював, що Гончар зробив його заручником ситуації, адже вони мали дружні стосунки. Йому не хотілося відмовляти Гончару, але було незрозуміло, що це за земельна ділянка, навіщо стільки грошей за неї дає підприємство. Він запитав для себе, як Гончар бачить ситуацію і який його відсоток. На це Гончар відповів, що бачить 30%. Орлов переконував суд, що тоді для себе це вирішив, що не буде займатися цим і загальними фразами повів розмову до завершення.

Наступного разу, коли Гончар приїхав, то, як розповідав обвинувачений, він уже був заручником першої бесіди та просто обманював, що ходив до голови ОДА та спілкувався з ним по цьому питанню. Його фраза, що «він не хоче педалировать», начебто говорить про те, що він відмовлявся допомагати.

Обвинувачений пояснював, що у 2024 році він виконував обовʼязки голови ОДА понад 29 днів і міг би підписати розпорядження щодо виділення землі, але не зробив цього. І навіть коли Гончар приїжджав за його місцем проживання, то він йому тричі відмовив, кажучи, що не буде цим займатися і йому це не цікаво. 

Орлов говорив, що його переконували підписати це розпоряження, бо про цю землю просять співробітники Служби безпеки України в Житомирській області. Також йому, нібито, телефонував знайомий адвокат, до якого звернувся керівник з Офісу Генерального прокурора по екологічного напрямку, чий син працює керівником одного з підрозділів детективів НАБУ. 

На запитання прокурора, чому не звертався до правоохоронних органів, обвинувачений Орлов відповів, що Гончар був його давній друг, який перебував на фронті, в зоні бойових дій, мав проблеми з правоохоронцями і скаржився на скрутне матеріальне становище. Тому він просто не надав значення цій розмові і вирішив, що не буде займатися тим, про що просить Гончар і намагався швидко завершити розмову.

Орлов розповів, що знає Гончара з 2011-2012 років, вони познайомилися в спільній компанії. Йому відомо, що той дійсно росіянин, мав декілька прізвищ, які змінював. Колись їх повʼязували дружні стосунки, вони спілкувалися. Гончар відіграв певну роль у його житті, за що він дійсно вдячний. У 2013 році, коли Орлов звільнився з митних органів, Гончар, начебто, ініціював перед міністром оборони України допомогти Орлову з працевлаштуванням на державне підприємство. А потім Гончар познайомив його з Миколою Герасимюком, який після Революції Гідності став прокурором міста Києва і запросив Орлова працювати в Управління транспорту прокуратури Києва. Наприкінці 2023 року Гончар зʼявився знову, написав смс та розповів, що має проблеми з законом, що його сфальсифіковано затримали співробітники Служби безпеки України за махінації з землею на понад 1 мільйон доларів. 

Потім Гончар почав приїздити в Дніпро і Орлов власним коштом селив в готелі. Гончар вів розмови про продаж обладнання  Чорноморського торгівельного порту, якихось карʼєрів у місті Біла Церква. Орлов, нібито, відповідав, що у когось спитає, але нічого насправді не робив і погодився тільки допомогти військовій частині. На початку квітня 2024-го Гончар попрохав автівку і Орлов це організував. 3 травня 2024 року благодійники разом вручали машину для військової частини і фото були опубліковані в Фейсбуці.

Сторона захисту стверджувала про провокацію у справі. Тому що Гончар, як виявилося, мав тривалу співпрацю з Національним антикорупційним бюро (зокрема, був заявником по справі ексголови судової адміністрація Олексія Сальнікова — ред.).

Засновниця і бухгалтерка ТОВ «Альфа Веахауз» в суді повідомили,  що в питанні отримання земельної ділянки до третіх осіб за допомогою не зверталися. Торопа (Гончара) не знають і довіреність йому не видавалась.

У підсумку суд вирішив, що обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом.

Розмова між Орловим і Торопом (Гончаром) 2 травня 2024 року не була зафіксована і про неї відомо тільки зі слів учасників, які по-різному її описали.

Тому можливі три версії подій: 1) Орлов висловив прохання надати неправомірну вигоду (версія обвинувачення); 2) Орлов прийняв пропозицію неправомірної вигоди; 3) Орлов і Тороп (Гончар) попередньо змовились висловити прохання представникам ТОВ «Альфа Веахауз» прохання неправомірної вигоди і одержати ці кошти.

Суд вважає, що в зафіксованих розмовах і Орлов і заявник обидва активно демонструють зацікавленість в отриманні певної суми (200 тисяч, 150 тисяч доларів), обговорюють її розподіл та визначення часток, час, коли краще підписати розпорядження (під час відпустки голови чи перед звільненням). Обом зрозуміло про характер цих коштів, ніхто не висловлює заперечень. Певні висловлені Орловим сумніви в цій ситуації свідчать скоріше про те, що прохання він не висловлював і погодився прийняти пропозицію Торопа (Гончара). Крім того, після звільнення Орлова з посади в ОДА, як відомо з розмов, Тороп (Гончар) ще продовжував шукати «ручку», яка може підписати розпорядження.

Одних тільки показань свідка Торопа (Гончара), на думку суду, недостатньо для висновку, що Орлов 2 травня 2024 року висловив прохання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. А з інших доказів неможливо встановити, хто того дня ініціював обговорення питання про отримання неправомірної вигоди за виділення земельної ділянки.

Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.

У судових засіданнях Орлов неодноразово стверджував, що не мав умислу на вчинення злочину, а саме прохання неправомірної вигоди. Під час допиту обвинувачений повідомив, що обманював заявника, але той провокував його продовжувати розмову.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заперечення особою вчинення злочину одночасно з заявою про провокацію цього злочину вважається непослідовними і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину».

Тому суд не вбачав підстав для висновку, що у справі мала місце провокація підкупу.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже заявила, що оскаржуватиме цей виправдувальний вирок.

Нагадаємо, що за показаннями заявника Гончара колишнього голову Державної судової адміністрації посадили на 3 роки. Цей вирок підтвердив апеляційний суд. Наразі Сальніков намагається ще оскаржити рішення у Верховному суді.

15

0

20

20