Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра визнав військовослужбовця збройних сил РФ Сєргєя Карпіловича винним у порушенні законів і звичаїв війни.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 серпня.
За матеріалами справи, у вересні-грудні 2025 року в селі Золотий колодязь Покровського району Донецької області Карпілович («Карп») і солдати «Афоня» та «Грек» проживали в підвалі з цивільною.
Жінка була евакуйована з іншого села і спочатку проживала в підвалі зі своїм співмешканцем, а також на прохання знайомої, котра виїхала, доглядала її прикутого до ліжка сина. Одного дня в підвал вторглися росіяни і стали жити поряд з жінкою та її співмешканцем. Наприкінці вересня 2025-го чоловік пішов за горілкою і не повернувся. Як зазначається у вироку, він загинув.
«Карп» отримав поранення і змушував жінку його доглядати, а потім почав ґвалтувати. За показаннями потерпілої, це відбувалося щоночі по декілька разів від початку жовтня по 9 грудня 2025-го, поки російських окупантів не взяли в полон військові українського «Азову».
Як слідує із виписки з медичної карти, до табору для тримання військовополонених Карпілович прибув із переломом гомілки.
У мережі Інтернет оглядалась публікація із назвою «Майже взвод полонених на добу. Інтернаціональний батальйон … зачищає село під Добропіллям», де чоловік, схожий на обвинуваченого розповідає про погане ставлення російського командування до солдатів та до нього особисто. Адже він був поранений і три місяці залишався на позиції без медикаментів.
Суду росіянин повідомив, що неодноразово засуджувався за грабежі та розбої і загалом провів у місцях позбавлення волі 32 роки. У червні 2025-го він підписав контракт зі збройними силами РФ і отримав виплату 2,7 млн рос.рублів, а потім отримував по 230 тис рублів щомісяця. Приїхав до України, бо хотів «знятись» і влаштовувати своє життя.
Карпілович сказав у судовому засіданні, що від командування був наказ «цивільних, підозрілих в живих не залишати» і про це він говорив потерпілій і «про це всі знали». Але, на його думку, інтимні стосунки з цією жінкою в нього були добровільні та взаємні. Вони спали в підвалі разом з іншими військовослужбовцями РФ, статеві відносини були 1-2 рази на тиждень. Зброя в цей час також була в підвалі разом з ними. Жінка бачила зброю, оскільки підвал був маленький. Карпілович стверджує, що не погрожував потерпілій, не лякав її і вона мала можливість залишити підвал, хоча йти було нікуди.
Як пояснила сама потерпіла, вона «погоджувалась» на статеві відносини, оскільки «Карп» її залякував, вона говорила йому про любов, щоб залишитись живою. Роз
Сексуальне насильство відбувалося у підвалі площею 2х3 м, у присутності двох інших російських солдатів. У суді їх допитували як свідків обвинувачення, хоча вони і намагалися давати показання на користь Карпіловича. Вони говорили, що в потерпілої з їх товаришем були романтичні стосунки і вони трималися разом за руки. Водночас свідки-військовополонені підтвердили, що виходити з підвалу було небезпечно і жінка фактично не могла піти звідти, ризикуючи загинути від дрона.
Адвокат просив його підзахисного виправдати. Він звертав увагу, що в потерпілої не знайшли слідів ДНК обвинуваченого. Проте суд цей аргумент не прийняв, зіславшись на те, що біологічний матеріал не вилучався, бо минуло багато часу з останнього статевого акту до моменту освідування. Також хибними суд визнав доводи, що психологічна травма потерпілої була тільки природною реакцією на загальну обстановку війни, а не доказом вини конкретно Карпіловича.
Показання потерпілої суд вважає послідовними, логічними і такими, що узгоджуються з іншими доказами по справі, поясненнями свідків і самого обвинуваченого, який підтвердив статеві відносини.
Каропіловича засудили до 12 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили його утримують у Дніпровській установі виконання покарань (№4).
До потерпілої раніше були застосовані заходи безпеки, а саме забезпечення конфіденційності відомостей про її особу. Але у червні цього року, приблизно за два місяці до вироку ці заходи скасували за заявою самої потерпілої.
За кілька днів до вироку інтервʼю з Карпіловичем опублікував проєкт «Слідство.інфо».
16
0
20
20
