Кіровський районний суд виправдав дільничного офіцера поліції сектору превенції Кропивницького відділу поліції.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 грудня.
Влітку 2017 року до дільничного подзвонив інспектор служби пробації і начебто запропонував вплинути на працівників поліції у справі одного чоловіка – не змінювати йому кваліфікацію на більш сувору та не ініціювати його взяття під варту. Згодом інспектора затримали після одержання 10 тисяч гривень від раніше судимого чоловіка. Саме останній був заявником у справі щодо працівників поліції. Передачі грошей дільничному в СБУ чомусь вирішили не чекати й інкримінували йому прийняття пропозиції неправомірної вигоди.
Дільничний провину заперечував. Розповів, що з інспекторм давно знайомий і між ними були не тільки службові, а й дружні стосунки. Фраза «Треба зустрітися на два слова» в їхній розмові могла виникнути з різних підстав. Можливо, це з приводу продовження дозволу на зброю, де інспектор потребував його послуг як дільничного (оскільки дільничний перевіряє умови зберігання зброї за місцем проживання), або щоб випити разом пива і спільно провести час.
Інспектор служби пробації був визнаний винним ще у 2018 році – вироком суду його оштрафували на 12 750 грн. Він розповів, що із заявником познайомився ще коли працював заступником начальника Кіровоградського слідчого ізолятора. Коли цей чоловік звільнився, то вони зустрілися на вулиці і той повідомив, що когось побив і боїться, щоб його знову не взяли під варту. Інспектор сказав, що поцікавиться справою у знайомих працівників поліції. А громадянин пообіцяв віддячити. Почувши, що його можуть не брати під варту, чоловік сам запропонував подякувати – дати 10 тисяч гривень.
Інспектор переконував, що не знав кому саме передбачалась сума 10 тисяч гривень і планував її передати дільничному, а той, відповідно, мав вирішити питання про необрання запобіжного заходу. При цьому він розумів, що такі питання належать до повноважень слідчого, а не дільничного. Ніякого механізму передачі грошових коштів не було, просто чоловік сказав віддячити. З якого приводу говорив: «по іншому питанню все добре, але трохи менше» не пам’ятає.
Заявник, у свою чергу, стверджував, що про гроші йому сказав саме інспектор поліції, казав, що інакше його візьмуть під варту. Після цього з ним кілька разів спілкувався слідчий, говорив, що посадить його та дружину до в’язниці, а він усвідомлював, що підстави для цього є, бо він раніше притягався до кримінальної відповідальності. Тепер у нього двоє дітей і він більше не хоче за ґрати. При цьому слідчий поліції особисто йому про гроші нічого не казав.
10 тисяч гривень у чоловіка не було і знайомий порадив йому звернутися до СБУ, кажучи, що там йому можуть дати цю суму.
Початково у заяві йшлося про те, що слідчий поліції вимагає гроші через інспектора. Спілкування громадянина зі слідчим фіксувалося на НСРД. Із запису вбачається, що слідчий говорив, що у разі, якщо чоловік «телефон не отдає, то 187, як тобі» (тобто буде інкримінуватися розбій), а також пояснює, що коли підтвердиться, що зниклі речі потерпілий подарував, то питання про розбій буде «відкинуте» і якщо обвинувачений буде співпрацювати, буде все нормально і слідчий попросить для нього запобіжний захід домашній арешт. Після цього слідчий на власному автомобілі разом із чоловіком приїздив за місцем його проживання, де дружина відмовилася видати мобільний телефон, а слідчий відповів, що витратив свій час, обере такий запобіжний захід, що обоє будуть «сидіти в каталажці» і будуть сидіти «від десяти до п’ятнадцяти».
Але доказів злочинних дій слідчого поліції СБУ так і не зібрала.
У підсумку суд не побачив доказів і проти дільничного. Свідок (інспектор служби превенції) говорив, що пропозицію 10 тисяч гривень озвучив саме заявник. Показання заявника також не вказують на дільничного, оскільки гроші він передав інспектору.
Усі інші докази, у тому числі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, не містять прямих відомостей про те, що інспектор спілкувався із дільничним і висловлював пропозицію одержання неправомірної вигоди для нього чи інших осіб за вплив на прийняття відповідного рішення.
Твердження сторони обвинувачення зводяться до непрямих доказів і, на переконання суду, є безпідставним припущенням, яке не відповідає обставинам справи та дослідженим доказам.
20
0
20
20
