Вищий антикорупційний суд у засіданнях 16 і 23 серпня допитав ключових свідків у справі екссудді Миколи Чауса, якого обвинувачують в одержанні $150 тисяч хабара.

Наразі вже допитані заявниця Діана Павловська (Поліщук), її колишній чоловік Олександр Поліщук, який передавав гроші судді, матір Діани — Світлана Сасевич, за більш м’який вирок для якої суддя начебто вимагав винагороду, а також Олександр Івашко, який працював секретарем судового засідання у судді Чауса. Недопитаним залишається тільки колишній помічник судді Чауса, який вже декілька разів поспіль не приходить до суду, посилаючись на декретну відпустку.

Нічого не залишалося, як звернутися до НАБУ

На початку 2000-х Чаус працював помічником прокурора Ленінградської (згодом Святошинської — ред.) районної прокуратури міста Києва. У ті ж роки у канцелярії працювала Діана. «Микола Олексійович завжди вставав, коли заходила жінка до кабінету», — пригадує вона.

Саме в Святошинській прокуратурі Діана зустріла свого майбутнього чоловіка Олександра Поліщука, який прийшов сюди на стажування із академії внутрішніх справ.

Колишнє подружжя Поліщуків стверджує, що стосунки з Чаусом були робочі, нейтральні і не близькі. Спільного дозвілля вони не мали.

Пізніше їх шляхи розійшлися. Чаус став суддею, Олександр Поліщук — працював у прокуратурі області. У 2013-му Поліщуки розлучилися, але спілкувалися, маючи спільну дитину. Із Чаусом вони начебто не перетиналися. Хоча колишній суддя каже, що часто бачився з Діаною біля 7-ї клінічної лікарні, бо там у дитсадок ходила її дитина, а він паркував поряд на стоянці автомобіль. «Ми зустрічалися з Діаною Геннадіївною і Олександром Поліщуком там через день вже після того, як я звільнився [із прокуратури]», — говорить Чаус. Але Поліщуки цього не пригадують.

У 2015-му матір Діани Поліщук звинуватили у торгівлі сильнодіючими речовинами. Справу розглядав Дніпровський районний суд Києва, де тоді суддею був Микола Чаус.

— Я супроводжувала маму в судах, бо в неї цукровий діабет. Я не знала, хто там суддя. Це було спонтанно… Просто побачила його в коридорі. Мамі сказала, що знаю його, бо з ним працювала, — розповідала жінка.

Діана вирішила підійти до давнього знайомого, сподіваючись, що він згадає її і не буде надто суворим до матері, «не буде з притиском відноситись».

Чаус жінку впізнав і призначив зустріч у дворику суду, на якій начебто повідомив, що за вирішення питання треба заплатити $100 тис.

Жінка наполягає, що сама вирішила написати заяву до антикорупційного бюро: «У мене не було грошей і нічого не залишалося, як звернутися до НАБУ і поскаржитися».

Від ексчоловіка хотіла лише моральної підтримки: «Щоб він відвів мене за руку, бо я боюсь туди йти». Те, що її чоловік згодом почав працював у НАБУ вона нібито не знала: «Ми з ним такі теми не обговорюємо».

Показання відібрали детективи Володя і Саша, які захотіли, щоб на наступну зустріч жінка пішла з технікою і зафіксувала розмову із Чаусом. Ця зустріч із суддею була третьою і останньою. Діана не памʼятає обставин цієї зустрічі, тільки те, що це було в якомусь приміщенні. «Так, як не можна було говорити вслух, я написала, що в мене є тільки 50. Далі він сказав, що інакше нічого не вирішить… Сказав, що буде говорити з моїм чоловіком».

Згідно із записом розмови, Чаус говорив, що нічим не може допомогти: «Я так понял, что после всех этих событий они меня хотят отсюда сплавить, потому что я им мешаю. — В смысле ваше руководство? — Ну да. Поэтому хай адвокат занимается. Я ничем не могу помочь. — Так что уж ничего нельзя придумать? Точно или?.. — Ну я ничего не смогу в этой всей ситуации. Хай вона спілкується з керівництвом, там може ще воно…».

Стоячи за трибуною в судовому засіданні, Діана спочатку не могла пригадати цю розмову. Пізніше на запитання судді, як розцінює ці слова, пояснила: «Він не може мені помогти задурно… Мені наоборот це дало зрозуміти, що можна за якусь суму все вирішити».

— Те, що ми з Вами не бачились після 25-го березня, пов’язано з тим, що я Вам відмовив? — запитав Чаус.

— Ні. Ви сказали, що будете говорити з Поліщуком на цю тему.

— Та де ж говорив, там все записано?! — обурювався Чаус, але головуючий суддя заборонив йому далі це коментувати. Адже обвинувачений буде згодом мати час дати власні пояснення.

— Чи пропонували Ви мені у дворику грошові кошти?

— Я Вам?! — здивувалася свідок, — Ні, я не пропонувала.

На запитання, чи були присутні під час написання заяви про злочин Ситник і Калужинський, жінка відповідає, що навіть не знає, як вони виглядають.

Діана стверджує, що подробиці кримінальної справи матері їй майже нічого не відомі, бо та її від цього “відгороджувала”. Знала тільки, що матері загрожує 7-8 років в’язниці.

— Чому тоді Ви заявили, що Ваша мати невинна? — запитав суддя.

— Тому що я знаю, що вона цього не робила… Я не пам’ятаю, що в цих статтях.

— А своїми словами?

— Своїми словами нічого не можу сказати, тому що це було дуже-дуже давно… Знаю, що була аптека… Якісь обшуки.

Діана каже, що особисто у фармацевтичному бізнесі мами участі не брала. Сьогодні вона працює косметологом.

На стадії слідства у листопаді 2016-го з Діаною звязувався адвокат Чауса Денисенко і вона нібито сказала йому, що подала заяву проти Чауса через тиск НАБУ і залякування свого ексчоловіка. Захист каже, що має докази цього, в тому числі аудіозаписи, які планує подати суду на відповідній стадії. Діана Павловська (Поліщук) пояснила суду, що могла сказати щось подібне, щоб адвокат від неї відчепився, бо він дуже наполягав на зустрічі. «Щось писала, тільки, щоб від мене відстав», — каже вона.

Чаус поцікавився у Діани, чи часто чоловік її бив і як часто з цього приводу вона зверталась у поліцію, але суддя зняв це питання. Чаус зачитав інфомацію, що свідок подавала подібну заяву у поліцію ще у 2009 році, а також про те, що Поліщук забирав у неї машину в 2012-му та викручував пальці і кидався в бійку у 2013-му. Але всі ці запитання були судом зняті. Суддя уточнив тільки, чи побоюється свідок свого колишнього чоловіка, але та відповіла, що ні.

Світлана Сасевич 80 років, пенсіонерка, каже, що про передачу хабара Чаусу їй практично нічого не відомо і про викриття судді вона дізналась зі ЗМІ.

Дочка і колишній зять про операцію із хабарем її нібито не розповідали. З приводу власної справи пригадує, що йшлося про обвинувачення у торгівлі сильнодіючими речовинами.

Суддя Чаус звільнив її від відбуття 5 років тюремного покарання з іспитовим строком.

— Якби всі судді й адвокати прочитали уважно мою справу, то, напевно, її не було б. І, можливо, Чаус прочитав і виніс таке рішення.

— Тобто Ви вважаєте рішення законним і справедливим? — поцікавився адвокат обвинуваченого.

— Абсолютно.

Вирок авторства Чауса за скаргами прокурора двічі переглядався вищими інстанціями.

У липні минулого року Верховний суд повернув справу громадянки Сасевич на повторний розгляд в апеляцію, яка наразі триває.

За понад 6 років крапку в справі так і не поставлено. Жінка каже, що її досі періодично викликають до суду.

Суддя обіцяв умовний вирок, але хотів гроші вперед

Олександр Поліщук пригадує, що якось йому подзвонила ексдружина і попросила допомогти з кримінальною справою проти її матері, яку вона вважає сфабрикованою. Однак Поліщук відповів, що не може і порадив звернутися до адвокатів. Через кілька місяців з ним сконтактував Чаус і попросив зустрічі. В особистій розмові суддя пояснив, що може взятися за справу Сасевич, але мусить переконатися, чи не приймав якісь рішення у справі раніше як слідчий суддя. Згодом Поліщук дізнався від Діани, що суддя Чаус вимагає $100 тисяч. «Сказав, бери роби або якимсь іншим шляхом, або по закону, пиши заяву до правоохоронного органу… Вже було створено НАБУ, нова ораганізація, яка себе ще не проявила з позитивної чи негативної сторони.. Сказав, якщо хочеш пиши там заяву. Вона попросила, якщо можеш поїдь зі мною, будь ласка», — пригадав свідок.

Поліщук привіз ексдружину в НАБУ і чекав під кабінетом поки в неї відбирали заяву. Пізніше Чаус забажав спілкуватися саме з Поліщуком. При зустрічі пожалівся, що керівництво суду «підняло тарифи». Суддя обіцяв умовний вирок, але хотів гроші вперед і щоб “бабушка” визнала вину. «Хвилювався, що винесе вирок, а гроші ніхто не принесе», — пояснював Поліщук. У квітні 2016-го Чаус просив телефонувати йому тільки на робочий номер і говорити якомога коротше. Він мав інформацію, що за працівниками Дніпровського суду Києва слідкують. Причиною цього нібито було слухання якоїсь справи, де обвинувачений мав друзів в СБУ.

Сасевич представляла адвокат Леся Магомедова (Ігнатенко), яка раніше працювала в кримінальній канцелярії Дніпровського райсуду Києва і помічником голови цього суду. З 2011 вона є адвокатом. Чаусу чомусь не подобалась ця адвокатка і він просив, щоб під кінець процесу її замінили.

15 липня 2016-го при зустрічі Чаус показав Поліщуку записку: «Нужно добавить половину от общей суммы, потому что нужно применить 69 статью — ниже низжего и снять аресты с имущества, а то я останусь с фигом». Коли співрозмовник прочитав текст, суддя одразу папірець заховав. «Він мав з кимось там ділитися», — припускає Поліщук.

Останнє засідання у справі Сасевич призначили за декілька годин до початку. Поліщук каже, що Чаус зробив так, щоб запобігти викриттю. Суддя боявся, що за ним стежать, що його здадуть, тому регулярно міняв телефони, переносив засідання.

9 серпня 2016-го, у день передачі хабара, Чаус подзвонив Поліщуку близько 13-ї і сказав, що через дві години буде засідання і треба привезти “бабушку” та організувати їй нового адвоката. Сам Чаус зустрівся із Поліщуком біля Палацу підводного спорту. Спочатку пройшов повз, а потім вернувся і сказав іти слідом на відстані 20-30 метрів. Через 10 хвилин чоловіки дійшли до гаражного кооперативу. «Далі розмова була приніс-не приніс. Кажу: на тобі кірпічі. А він: що за кірпічі? — Коля, дєньгі! Він каже: передавай, розходимся, рішення буде ввечері».

Офіційно Поліщук працює в НАБУ з грудня 2016-го начальником відділу по роботі з громадськістю (колл-центр). В його обов’язки входить організація роботи відділу — прийом звернень і повідомлень громадян про злочини, їх розгляд. Слідством він не займається.

Поліщук пояснює, що на вакансію в НАБУ подався, побачивши оголошення в інтернеті. Це сталося приблизно восени 2016-го, за пару місяців після викриття Чауса. Поліщук виграв конкурс. Він не заперечує, що вже знав керівника Бюро Артема Ситника, з яким працював у прокуратурі Київської області, знав керівника підрозділу детективів Андрія Калужинського ще з часів роботи в Обухівській прокуратурі. Однак запевняє, що при працевлаштуванні це ролі не зіграло.

На запитання адвоката Чауса Поліщук повідомив, що родинних і кумівських зв’язків із Ситником і Калужинським не має. Чаус поцікавився, чи не бачився Поліщук із Ситником під час навчання у школі. Свідок розсміявся і сказав, що ні, повторивши, що вони познайомилися тільки на службі у прокуратурі.

— Чи відома Вам інформація, як Ситника у 2008 році вивезли в ліс під Київ? — запитав Чаус.

— Поясніть, яке відношення це має до справи? — втрутився головуючий.

— По цьому епізоду в нас був конфлікт із Олександром. Він просто казати не хоче.

— Мені з цього приводу не відомо взагалі нічого, — відповів Поліщук.

— Як Ви можете пояснити, що в записах НСРД Ви згадуєте події з Артемом Ситником 2008 року щодо його переслідування.

— Можливо, Ви про це говорите.

— Ні, це Ви. Є на записах.

— Я не пам’ятаю. Здається, Ви більше переймалися цим питанням, а не я.

— Як часто Ви заїжджали у Дніпровський суд у період 2005-2015 років? — уточнив Чаус.

— Десять разів, плюс-мінус.

— Чи брали Ви участь у 2011 році як начальник відділу у справах неповнолітніх у розгляді цивільної справи про позбавлення батьківських прав? Про французького льотчика, якого лишили батьківських прав? — поцікавився Чаус.

— Кого?

— Мати — українська балерина, батько — французький льотчик.

— Я не пам’ятаю, — відповів Поліщук.

— Яке це відношення має до справи? — запитав головуючий.

— Ваша честь, свідок дає пояснення, що він був [у суді] десять разів. Коли слухалась ця справа, він як начальник відділу у справах неповнолітніх прокуратури Київської області… два місяці в мене знаходився в кабінеті…

— Це Ваша справа була?

— Точно не скажу. Але слухалась така. І ми відмовили. Хоча Олександр Олександрович Поліщук був у мене в кабінеті. Не пам’ятаєте цю справу?! А я пам’ятаю…

Паралельно із документуванням Чауса навесні 2016-го Поліщук подав ще одну заяву про злочин. А саме, повідомив НАБУ, що помічниця судді Апеляційного суду Київської області Людмила Яценко за 23 тис. доларів обіцяє ухвалення рішення в його інтересах суддями Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

У квітні 2016-го до Поліщука, який тоді офіційно не працював у правоохоронних органах, звернувся за юридичною консультацією Іван Кушнір.

У 2013-му вироком суду Кушнір був засуджений до 6 років ув’язнення за те, що в стані сп’яніння пляшкою з-під горілки розбив іншому молодикові голову, заподіявши відкриту черепно-мозкову травму. На допиті у суді Поліщук коротко пояснив, що Кушнір — це його давній друг.

Помічниця судді апеляційного суду області нібито попросила гроші, обіцяючи передати їх судді Вищого спецсуду Сергію Слиньку за позитивний розгляд касаційної скарги на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області. НАБУ розраховувало вийти на суддів. Але помічниця нікуди вище не пішла і 27 січня 2017-го, коли Поліщук обійняв посаду в НАБУ, її затримали, інкримінуючи шахрайство і обіцянку передачі неправомірної вигоди.

Ця справа наразі також слухається у Вищому антикорупційному суді і вироку там ще немає.

Поліщук не бачить нічого особливого в тому, що протягом року двічі звернувся до НАБУ: «Коли в мене вимагають гроші, я як нормальна людина напишу заяву».

Завершуючи майже тригодинний допит, Микола Чаус поставив свідку “останнє запитання”.

— Згідно з записами протоколів НСРД, Ви до мене звертаєтесь завжди на “ти” і говорите: «Коль-Коль, Коль-Коль». То які у нас стосунки з Вами — дружні чи ділові?

— А якщо людина вимагає 150 тисяч доларів і на “ти” звертається?! Хоча повинна, працюючи суддею, отримуючи зарплату, прийняти законне рішення!..

— Я Вам поставив запитання, без коментарів. Які в нас були стосунки — дружні чи ділові?

— Не було в нас стосунків. Це не ділові стосунки. Це вимагання неправомірної вигоди.

* * *

Нагадаємо, в одному з минулих засідань Вищий антикорупційний суд дослідив речові докази у справі екссудді Чауса. Зокрема, дві скляні банки, які суддя, за версією обвинувачення, заповнив доларовою готівкою. Одну банку Чаус возив у машині, а іншу, як вважається, прикопав біля дачі в садовому товаристві.

Колишній суддя Дніпровського суду Києва Микола Чаус обвинувачується в отриманні 150 тисяч доларів неправомірної вигоди, які зберігав у банках: в машині і поблизу дачної ділянки.

Підозру Чаусу повідомили ще у 2016 році, але суддя зник і перебував у розшуку. Згодом він з’явився на території Молдови, куди в’їхав за чужими документами. Почався тривалий процес екстрадиції і одночасно Чаус просив про політичний притулок.

За 5 років екстрадиція так і не завершилася. Але Чауса знайшли у Вінницькій області і тоді він звернувся до СБУ, заявивши, що став жертвою викрадення спочатку в 2016-му і тепер у 2021 році. Служба безпеки почала розслідувати викрадення Чауса і взяла екссуддю під охорону.

Чаусу загрожує від 8 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

---

Ірина Салій, «Судовий репортер»