Харківського комунальника виправдали від звинувачень в отриманні хабара від водія трамваю

Суд виправдав колишнього першого заступника директора КП «Жовтневе трамвайне депо».

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 15 жовтня.

5 червня 2014 близько біля будинку № 19 по вул. Героїв Праці у Харкові сталася аварія за участі двох трамваїв, в результаті якої більше 10 людей отримали тілесні ушкодження різної тяжкості. Травмайні депо зазнали збитків в сумі 43 і 33 тис. грн.

Заступник директора КП «Жовтневе трамвайне депо» начебто у змові з начальник відділу вимагав і водія гроші за непритягнення до кримінальної відповідальності і незвільнення з роботи. Водій звернувся в СБУ і і подальшому здав у касу депо 20 тис. грн, що було розцінено як передача неправомірної вигоди.

Обвинувачений вину не визнав і стверджував, що колишній водій його відмовив, тому що він не захотів його покривати. За версією захисту, йшлося не про хабар, а про добровільне відшкодування збитків.

Суд вирішив, що наведені в обвинувальному акті обставини, не містять посилань на конкретні докази та мають характер припущень. Також зазначено про неконкретність формулюванні обвинувачення.

Водій за ДТП був засуджений умовно зі стягненням збитків. Відомо, що він мав психологічну травму. За висновком експерта, свідок хворіє на психічне захворювання, яке не звільняє його він відповідальності за злочин. Тому суд поставився критично до показань такого заявника.

Матеріали НСРД доводять тільки факт розмов обвинуваченого з водієм про необхідність компенсувати завдану матеріальну шкоду пасажирам трамваїв, що потрапили в ДТП, а також, компенсувати шкоду КП «Салтівське трамвайне депо» та КП «Жовтневе трамвайне депо», яким належали пошкоджені трамваї, а також того факту, що водій здав у касу КП «Салтівське трамвайне депо» 20 тис. грн.

Такі обставини не оспорюються самим обвинуваченим, проте не підтверджують та не доводять, що його дії є злочином. Не доведено, які саме зафіксовані висловлювання свідчили про вимагання хабара.

Водночас суд визнав докази, добуті в результаті НСРД, недопустимими, оскільки захисту не були заздалегідь відкриті судові ухвали на проведення негласних слідчих розшукових дій.

Начальника відділу безпеки дорожнього руху, який нібито був спільником обвинуваченого, ще у 2015 році засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі, але звільнили з випробувальним терміном 2 роки. Чоловіка визнали винним за ч.3 ст.369-2 ККУ – отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою, поєднане з вимаганням такої вигоди. Однак такий вирок був постановлений без дослідження будь-яких доказів, тому що обставини справи жодною зі сторін не оспорювалися. Тому суд не прийняв такий вирок як доказ винуватості іншої особи.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *