Слідча МВС каже, що інші версії вбивства Ноздровської не підтвердилися, а крик на вулиці заглушив звук холодильників

Шевченківський суд Києва 13 жовтня закінчив допит слідчої Головного слдічого управління МВС Лідії Лучинської у справі про жорстоке вбивство Ірини Ноздровської чотири роки тому.

Цей допит сильно зіграв на користь стороні захисту, вкотре сильно похитнувши версію обвинувачення, в яку тепер не вірять і самі батьки вбитої.

Слідчій, яка стверджує, що в справі зроблено все необхідне, не вдалося переконати учасників цієї справі. Її відповіді, схоже, посіяли ще більше сумнівів.

Ноздровська зникла ввечері 29 грудня 2017-го, повертаючись з Києва додому в селі Демидів. Її тіло знайшли 1 січня 2018-го у річці біля села. За кілька днів вину на себе взяв односелець Юрій Россошанський, чий син два роки тому збив машиною на смерть молодшу сестру Ірини. Подія викликала сильну ворожнечу між двома сім’ями. Россошанський пояснював, що Ноздровська начебто не давала його рідним проходу, обзивала його вбивцею, тому ввечері на зупинці маршрутки біля магазину він убив її, щоб нарешті настав спокій, а тіло відніс за півтора кілометра і скинув у річку.

Після передачі справи до суду Россошанський змінив показання, кажучи, що раніше взяв на себе злочин, піддавшись по суті шантажу правоохоронців в обмін на звільнення його сина, який відбував тюремне покарання за смертельну ДТП. Крім того, йому обіцяли звинувачення у вбивстві в стані афекту і максимум 2 роки позбавлення волі. Та психіатрична експертиза афект не підтвердила і Россошанський опинився на лаві підсудних із перспективою 15 років за ґратами або навіть і довічного ув’язнення.

8 січня 2018-го під час слідчого експерименту підозрюваний Юрій Россошанський показав, що спалив речі вбитої, в тому числі, дублянку і шкіряні чоботи в себе вдома в грубі літньої кухні. Мовляв усе було в одному клумаку, який він вкинув у вогонь. З печі правоохоронці згодом дістали пів відра попелу, в якому ніяких підозрілих предметів не виявили.

12 січня 2018-го заступнику начальника карного розшуку Осипчуку дали дозвіл на проведення слідчих дій із Россшанським в СІЗО. Звукозапис спілкування Осипчука із Россошанським досліджувався у суді. У розмові Осипчук сказав Россошанському, що ніхто із членів слідчої групи не вірить, що він спалив у пічці дублянку і чоботи.

Адвокат Россошанського Олексій Цибенко запитав слідчу Лучинську, чи значить це, що і вона не вірила, що Россошанський спалив речі вбитої.

Лучинська відповіла, що не була присутня під час бесіди Россошанського із Осипчуком, але вона вважає, що все сталося так, як розповідав підозрюваний.

Адвокат поцікавився, чому не провели слідчий експеримент — не спалили у тій же пічці в літній кухні аналогічну дублянку і чоботи. Лучинська сказала, що в неї особисто слова Россошансього сумнівів не викликали.

— Чи розумієте Ви, що при спалюванні в грубі шкіряних речей утворюється велика кількість їдкого диму зі специфічним запахом, що не може не привернути увагу жителів оточуючих будинків? Як Ви гадаєте, через скільки хвилин сусіди викликали б пожежників? — запитав адвокат.

— Суд знімає це питання. Це припущення, — втрутився суддя Слободянюк.

— Чому Ви не поцікавились у сусідів Россошанського, чи помітили вони запах горілої шкіри увечері 29 грудня 2017 року?

— Всі питання, які слідчий вважав за необхідне, ставились свідкам у кримінальному провадженні, — відповіла Лучинська.

— 7 січня 2018-го оперативним працівником поліції допитано свідка, яка працює продавцем по вулиці Сонячна,17 в селі Демидів, розташованого в 10 метрах від того місця, де, на думку слідства, 29 грудня о 17 год. 30 хв. сталося вбивство. Вона повідомила, що 29 грудня 2017-го знаходилась у себе вдома в селі Демидів, по вулиці 40-річчя Перемоги. Оскільки в цей день була не її зміна. О 17 год. 13 хв. вона зателефонувала власниці магазину Вітряній та запитала, коли мають доставити товар. Остання відповіла, що товар вже привезли і розвантажують. Після цього вона пішки пішла до магазину допомагати продавцю розкладати товар. О 17.30 прийшла в магазин та побачила на задньому дворі водія та вантажника, які вже розвантажували товар. Розвантажування товару тривало до 18 години. Таким чином станом на 17.13, коли потерпіла (Ноздровська — ред.) знаходилась ще в Нових Петрівцях (їхала маршруткою — ред.) і отримала дзвінок від матері, Вітряна разом з водієм і вантажником прибули в село Демидів та почали розвантажувати товар. Маршрутка №355 долає відстань від Нових Петрівців до Демидова щонайбільше за 15 хвилин. Тобто Ноздровська мала прибути о 17 год. 28 хв. Свідок (продавець магазину — ред.) йшла саме по тій вулиці, по якій нібито Россошанський ніс тіло, а також проходила біля автобусної зупинки. Чому цього свідка допитали аж через 2,5 місяці після початку досудового слідства? — запитав адвокат Цибенко.

— Я взагалі не пам’ятаю це прізвище… Допитали через 2,5 місяці — значить виконували інші слідчі дії… Всі необхідні слідчі дії були зроблені, — пояснила Лучинська.

Співробітниця Головного слідчого управління МВС запевняє, що альтернативні версії події також перевірялися і поліція допитала «майже все село».

Батько вбитої, позаду — Россошанський

Маршрут руху Россошанського підтверджувався його показаннями на слідчому експерименті, а також виявленням речей убитої — пояса, двох шкарпеток, телефону «Нокіа», які він нібито загубив на зворотному шляху.

О 17.40 інший телефон Ноздровської марки «Самсунг» фіксується біля мосту. А о 17 год. 42 хв. мобільний телефон Россошанського реєструється базовою станцією по місцю його проживання. Адвокат каже, що таким чином можна припустити, що його підзахисний здолав відстань 1,5 кілометри за 2 хвилини. Хоча додамо, що не варто виключати, що Россошанський міг залишити телефон вдома.

Слідча Лучинська сказала, що висновок телекомунікаційної експертизи з’явився вже після слідчого експерименту, тому це запитання не ставилося, і все, що вона вважала за необхідне, вона з’ясувала.

Телефон «Самсунг», як показала телекомунікаційна експертиза, був у мережі до 23 год.58 хв. Однак в аналітичній довідці слідча написала, що він перестав фіксуватися о 18.11, що тлумачилося так, що напад на Ноздровську вже відбувся і злочинець від’єднав від телефона акумуляторну батарею. Лучинська з цього приводу відповіла, що не є технічним аналітиком.

Телекомунікаційна експертиза не узгоджується із показаннями Россошанського, який показав, що телефон «Самсунг» розбив об коліно і викинув у річку, а потім пішов додому і о 20 годині ліг спати.

Водночас «Нокіа» до 20 години подавав сигнал на вулиці Банковій, за місцем роботи Ноздровської в Комітетах Верховної ради. Однак пізніше був виявлений неподалік мосту в селі Демидів. Слідча припустила, що, імовірно телефон після від’їзду Ноздровської з роботи, з Києва, не приймав нових дзвінків чи повідомлень, тому фіксувався за останньою станцією, в якій були такі з’єднання.

Присяжний Горинський заувжив, що в друга Ноздровської Сергєєва було три телефони, але інформація перевірялася тільки щодо одного. Однак саме з номера, який не перевірявся, були останні дзвінки на телефон Ноздровської. Лучинська сказала, що, можливо, слідство не мало цієї інформації, але краще пояснити не змогли.

На початковому етапі розслідування оперативні працівники знайшли двох громадян, які того вечора бачили підозрілий білий бус із сильно затемненими вікнами, який стояв за мостом близько 16.30, а також з 17.45 до 18.15. Лучинська каже, що впевнена, що ці свідки були допитані, але захисник стверджує, що це не так, бо документів про це немає. Зі слів очевидців, білий бус стояв біля напівзруйнованої будівлі, що могла бути ідеальним місцем злочину, але поліція її не обстежувала. Адвокат вважає, що Ноздровську могли викрасти цим бусом і вбити в занедбаній будівлі, а потім скинути труп у річку. Тим більше, що біля берега виднілися сліди шин.

Лучинську допитують у присутності охоронця, який стоїть між нею і потерпілими

Лучинська наполягає, що навіть після затримання Россошанського відпрацьовувалися інші версії вбивства, але свого підтвердження вони не знайшли.

Адвокат зачитав аналітичну довідку, складену Лучинською на підставі свідчень оточення Ноздровської на умовах конфіденційності.

«Потерпіла характеризувалась вкрай конфліктною особою, вступала в суперечки, що іноді супроводжувалось звичайним побиттям. За наявною інформацією, під час одного з конфіліктів в неї був зачинений у власній коморі рідний батько»…» — цитував захисник.

«Коли ти був зачинений?!» — звернулася мати Ноздровської до свого чоловіка.

«Велика кількість конфліктів на побутовому рівні, з судовими виконавцями, з родичами, з сусідами працівниками поліції зафіксована в ІІПС «Армор» з 2006 по 2017 рік — 34 інформації», — дочитав довідку Цибенко.

Адвокат повідомив про низку підозрілих інцидентів, які правоохоронці начебто недостатньо перевірили. Так, у листопаді 2017-го після чергового засідання в Апеляційному суді Київської області з приводу ДТП, в якому загинула сестра Ноздровської, незнайомець погрожував Ірині: «Чума, рот свой закрой. Будешь бояться ночью ходить». Чоловіка допитали тільки через п’ять місяців після вбивства. Крім того, у грудні 2015-го місцевий житель села Демидів біля того самого магазину по вулиці Сонячна схопив Ноздровську за волосся, намотавши його на праву руку, і вдарив її головою не менше трьох разів об заднє крило автомобіля. Судова справа за цим інцидентом після смерті Ноздровської була закрита. Цього чоловіка допитували через чотири місяці від початку розслідування вбивства. Він показав, що того дня отримав зарплату і після обіду заходив у сільський магазин, а потім попрямував додому. Адвокат вважає, що допит цього свідка провели поверхово.

Присяжний Горинський сказав, що першим свідоком, якого допитували після зникнення Ноздровської був її партнер Сергєєв ще 30 грудня. Россошанського, який у документах фігурує як найбільш вірогідний підозрюваний почали допитувати тільки 5 січня, а Сергєєва до цього вже допитали тричі.

Головуючий суддя Павло Слободянюк запитав, чому під час слідчого експерименту не було повністю відтворено обстановку. А саме, що Россошанський не ніс статиста чи манекен такої ваги всю відстань 1,5 кілометра.

Лучинська пояснювала, що відтворити повністю ситуацію не вдавалося, оскільки перед інкримінованими подіями Россошанський вживав алкоголь. Вжиття сприртного і стан безпосередньо після скоєння вбивства не могли відтворити. Лучинська сказала, що з поваги до гідності Россошанського не взяла на себе відповідальність змушувати його нести 50 кілограмів півтора кілометра. Крім того, це була пізня година (після опівночі) перед цим Россошанський допитувався і не спав.

Даючи показання у відділку поліції (у суді Россошанський ще не допитувався), підозрюваний показав, що свій одяг, в якому вбивав Ноздровську, наступного дня відвіз на станцію метро «Героїв Дніпра» і викинув там у смітник. Слідча Лучинська розповіла, що поліція обшукувала цю територію, але нічого не знайшла.

— Тобто немає жодного очевидця тих подій, жодного відеозапису, незважаючи на те, що багато камер було в районі магазину, зупинки і по дорозі. Немає жодного відеозапису, який би повністю або частково підтверджував версію обвинувачення. І в нас немає показань свідків, які би вказували або підтверджували ті дані, які зазначені в обвинуваченні. Правильно суд розуміє? Ми дослідили лише ті докази, які надав прокурор, — сказав суддя, звертаючись до слідчої Лучинської.

— Я не знаю, що ви дослідили…

— Коли Ви розслідували справу, на Ваше переконання, які саме докази очевидно вказували на обвинуваченого? Слідчий експеримент — ми розібралися… Чи правильно суд розуміє, що за наслідками досудового розслідування не було знайдено жодного відеозапису, який би повністю або частково підтверджував обставини, викладені в обвинуваченні? Не знайдено жодного свідка, який би підтверджував обставини, безпосередньо вбивство?

— На наступний день після зникнення [справа] набула суспільного резонансу. Туди з’їхалися всі служби мира, вибачте за слово. Відпрацьовувалося все, всі таксисти, всі відеозаписи, напрямки руху. Відео збиралося і переглядалося. Жодних обставин скоєння злочину зафіксовано не було.

— Питання також з приводу працівників магазину. Якщо ми орієнтуємося на час, який зазначено в обвинуваченні, наскільки зрозуміло суду, в цей же час були працівники магазину, були відвідувачі, магазин знаходиться поруч із зупинкою. Ці особи допитувались і не надали жодних даних на користь обставин, зазначених в обвинуваченні.

— Там була вигрузка… Магазин над дорогою і від імовірного місця скоєння злочину там значна відстань… Фактично це два приміщення — приміщення магазину і підсобне приміщення, до якого під’їжджає транспортний засіб.

— Обвинувачений зазначав в ході спілкування з працівниками поліції, що вчинив вбивство, після того, як побачив загиблу і вона почала викрикувати: «Убийца!»… Працівники магазину, відвідувачі не чули жодного крику.

— А там неможливо почути. Я сама туди виїжджала. Там маленьке приміщення, в якому працює безліч холодильників, які створюють гул. Тобто якщо людина навіть стоячи під магазином… Я приїжджала з оперативним співробітником. Він стоїть під магазином і говорить на підвищених тонах, а я його не чую.

— Захисник зазначав, що приблизно в той час, коли відбулось вбивство, за версією обвинувачення, відбулась покупка чогось у магазині. Це був чек, через термінал. Ця особа допитувалась? — запитав суддя.

— Не допитувалась. Є рапорт оперативного працівника поліції, що встановлювалась ця особа, яка проводила транзакцію о 17 год. 36 хв. Не був допитаний цей місцевий житель, — зазначив адвокат Россошанського.

Слідча Лучинська сказала, що думає, що ця особа все ж була допитана, хоча подібне не підтверджується матеріалами справи.

Мати Ноздровської Катерина Дуняк повідомила, що одразу біля зупинки живе жінка, яка в той час була вдома і начебто навіть виходила на вулицю, але також нічого не чула.

Однак і цю місцеву жительку правоохоронці не допитали.

Як стверджує потерпіла, о 17.30 в селі було людно, тому не може бути, щоб ніхто не чув крику.

Крім того, на зупинці не знайдено жодної краплі крові.

У матері вбитої сталась істерика.  

«Ти мала кожну бумажку провірити! Це вбивство, це не гульки! Це вбивство другої моєї дитини! Ти розумієш?! Тварь!» — кричала жінка до слідчої.

Наостанок суддя запитав, чи допитували Россошанського із застосуванням поліграфу. Лучинська стверджує, що двічі пропонувала йому це, але він відмовився. Але сам Россошанський раніше в суді заявив, що два рази проходив поліграф.

Россошанський і далі наполягає на тому, що допитувався на детекторі брехні. Це нібито сталося 5 січня 2018-го на третьому поверсі місцевого райвідділу поліції. Він каже, що підписував з цього приводу якісь документи і процес знімався на відео. Години через три того ж дня він пройшов поліграф повторно.

— Штаб, где разбирали Ноздровскую, там не было Лидии Руслановны, там были более высокопоставленные чины. На третьем этаже, как сейчас вспомню. Напротив центрального входа. Внизу — дежурная часть. На третьем этаже находится кабинет начальника. Ходили туда-сюда. Рядом стулья были. Я сидел, еще кто-то сидел на полиграф… Двери были открыты этого кабинета — ходили докладывать. Я слышал обрывки фраз. Даже запомнились некоторые выражения… — говорив Россошанський.

— Ви пам’ятаєте що Ви повідомляли під час першого і другого допиту на поліграфі? Ви підтверджували, що вчинили вбивство Ноздровської?

— Мне задавали вопросы — я отвечал. Я не помню, что я стверджував. Думал, это должно быть в документах.

— Як не пам’ятаєте? Вас що кожного разу на поліграфі допитували?! Або Ви підтверджували, що вбили, або ні.

— В тот момент сообщал, что ні, потому что как я мог брать на себя вину, если я этого не делал. Как я мог что-то говорить, если я ничего не знаю.

Суддя попросив Россошанського описати поліграф. Обвинувачений розповів, що поліграф стояв на столі — монітор був повернутий до працівників поліції, а до нього приєднали проводи — до рук, голови, спини.

Офіційно Россошанського затримали тільки через три дні — 8 січня. Жодного документального підтвердження цієї перевірки на поліграфі у матеріалах справи немає. Слідча Лучинська повторила, що двічі пропонувала підозрюваному поліграф, та він відмовився, а озвучену ним у суді інформацію чує вперше.

У наступному засіданні 20 жовтня суд планує заслухати виступи батьків вбитої Ноздровської.

Читайте також — «Я нікого не заставляла брати на себе злочин». Суд допитує слідчу поліції з приводу вбивства Ноздровської



Ірина Салій,  «Судовий репортер»

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Share:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *