Справу «Рівнеазот» Фірташа про заниження податків на 56 мільйонів закриють, бо не продовжили слідство

Солом’янський суд Києва відмовив слідчому Державної фіскальної служби у продовженні строку досудового розслідування про можливе ухилення від сплати податків компаніями Дмитра Фірташа.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 22 вересня.

ДФС, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, розслідувалося кримінальне провадження № 32019100110000052 про те, що службові особи ПАТ «Рівнеазот» у зовнішньоекономічній діяльності з підприємствами-нерезидентами занизили податок на прибуток в сумі 56 мільйонів гривень.

Порушення, на думку слідчих, підтверджуються актом від 31.05.2017 про результати перевірки ПАТ «Рівнеазот» з питань повноти нарахування і сплати податків під час контрольованих операцій щодо імпорту природного газу від Ostchem Holding Limited (Кіпр) за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 та експорту мінеральних добрив на користь NF Trading AG (Швейцарська Конфедерація) за період з 01.09.2013 по 31.12.2014.

Компанії «Ostchem Holding Limited» і NF Trading AG входять до групи «Ostchem Group», яка включає 45 компаній, з них в Україні працює – 22. Управляючою компанією групи є «Ostchem Holding AG» (Республіка Австрія). «Рівнеазот» p 2011 року також входить до холдингу «Ostchem», який об’єднує активи азотної хімії «GROUP DF» Власником та головою ради директорів групи компаній «GROUP DF» є Дмитро Фірташ.

Отже, «Рівнеазот», «Ostchem Holding Limited» і  NF Trading AG є пов’язаними особами та перебувають під спільним контролем Фірташа, який має вплив на фінансово-господарську діяльність цих підприємств. Таким чином, господарські операції ПАТ «Рівнеазот» та «Ostchem Holding Limited», NF Trading AG визнаються контрольованими.

Під час податкової перевірки з’ясувалося відхилення цін контрольованих операцій з імпорту природного газу від ринкових, що призвело до заниження сум податку. Аналогічно встановлено відхилення цін в контрольованій операції ПАТ «Рівнеазот» при експорту мінеральних добрив. Це призвело до заниження доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в особливо великих розмірах.

Відомості про кримінальне провадження внесено до реєстру 2 травня 2019 року за ч.3 ст.212 ККУ під № 32019100110000052.

Такий злочин належить до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді штрафу від 15 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Офіційно підозрюваних у справі за понад 2 роки розслідування так і не з’явилося.

15 жовтня 2020-го кримінальне провадження закрив начальник 4 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ Офісу великих платників податків ДФС Іщук Н.О. за відсутністю складу злочину. Але прокурор постанову начальника відділу ДФС скасував, після чого суд продовжив строк розслідування ще на 6 місяців.

У квітні 2021-го справу за відсутністю складу злочину закрив старший слідчий 4 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС Бєжанов А.А.

25 червня 2021-го перший заступник Генерального прокурора постанову слідчого скасував.

26 липня 2021 року ухвалою слідчого судді Солом’янського райсуду Києва Максима Вишняка строк досудового розслідування продовжено на 2 місяці, тобто до 26 вересня.

У вересні до судді Вишняка знов надійшло клопотання від слідчого ДФС Бєжанова про продовження слідства.

У зверненні до суду йшлося про необхідність виконати низку слідчих та процесуальних дії, а саме: отримати висновок судово-економічної експертизи, яка проводиться експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провести інші слідчі дії, в яких виникне необхідність.

У судове засідання слідчий Бєжанов А.А. не з’явився, проте надіслав заяву, в якій підтримав доводи, викладені в клопотанні, та просив розглядати у його відсутності. Раніше цей слідчий вже закривав справу за відсутності складу злочину, але його постанову скасував перший заступник генпрокурора.

Суддя Вишняк, розглядаючи подібне клопотання вже вдруге вирішив, що слідчий не обґрунтував, що перешкоджало закінчити слідчі дії вчасно, адже строк розслідування неодноразово продовжувався ухвалами суддів.

Після такої відмови прокурор має закрити кримінальне провадження або направити до суду обвинувальний акт, або клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. У даному випадку прокурор повинен закрити справу, оскільки підозрюваних у справі немає.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *