Суд визнав обвинувачення проти колишнього прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 занадто абстрактним і таким, що не підтверджується доказами.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 3 квітня.
У 2016 році прокурор керував розслідуванням у справі про умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Зі слів підозрюваного, прокурор постійно казав, що все залежить від того, як він попросить в суді, попросить рік виправних робіт – буде рік, попросить три роки позбавлення волі – буде три роки позбавлення волі. Прокурор начебто сказав, що треба 2 тис. доларів інакше вимагатимуть більш суворого покарання. Пізніше суму вдалося зменшити до 1600 доларів. Чоловік звернувся до правоохоронних органів. Гроші передавалися через посередника, який не знав про злочинний умисел і думав, що гроші призначалися іншій особі для придбання смартфонів.
НСРД зафіксовані такі репліки: «Короче, самая большая гарантия это я. Прокурор, который будет вас за ручку водить в суд и в суде вести ваше дело. Вот. Я вам еще раз говорю, есть два варианта и я пересмотрю дело, если мне там, в деле не понравятся разные рода обстоятельства, то я буду давить дело до конца реального строка. Если там все нормально с обстоятельствами, в принципе по тяжести наказания, либо год на год, ну вернее условка, либо год исправительных работ, где вы 20 процентов будете отчислять государству. Вам решать. Мне просить – оно плюс-минус… Слушайте, я вам так скажу, я вас сегодня в любом случае направлю. В любом случае, я вас направлю. И если вы будете себя плохо вести, я вам могу наоборот дать гарантии что вы получите три года (посміхається) ну по крайней мере, я для этого сделаю все».
Також записаний діалог між прокурором (М.1) і слідчим (М).
М.1 – Кажи.
М. – Та шо, просяться (нецензурна лексика), ну реально сколько не найдет.
М.1 – Кто? Что?
М. – Знакомые его нормальные вышли на меня ?
М.1 – Ну ты им доверяешь ?
М. – Да, да, нормальные люди, ты понял, просит, говорит что такую сумму он не найдет.
М.1 – Ну а какая у него есть?
М. – Ну полторушка.
М.1 – Тысячу шесот, чтоб делить правильно.
М. – Все понял, когда ты мне скажи в суде ?
М.1 – А что они хотят ?
М. – Ну чтоб был этот сука, как его ?
М.1 – Вот то что из зарплаты.
М. – Да,да, исполнение.
М.1 – Хорошо, до суду 10-го.
М. – Все.
М.1 – Суд у нас в котором часу ?
М. – 14:30 по моему.
М.1 – Ну с самого утра, ну грубо говоря, крайний срок до 10-11 утра десятого числа. Ну завтра день у них целый есть.
М. – Та я бы такой чтобы сука сегодня.
М. 1 – Та я не против, я тебе просто вообще говорю, что если они не успевают то они пролетают.
М. – Все понял, добро.
Прокурору було пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст.369-2 ККУ. В обвинуваченні йдеться, що він намагався протиправно одержати 1 600 доларів для себе за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за призначення покарання у вигляді виправних робіт.
Однак із показань обвинуваченого та свідків не з’ясовується, яким чином та на якого саме суддю збирався вплинути обвинувачений.
Водночас у матеріалах кримінального провадження міститься копія судової повістки судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на адреси прокурора обвинуваченого і потерпілого про підготовче судове засідання. Таким чином особа судді була відома стороні обвинувачення.
Суд зазначив, що обвинувачення не вказує не лише на спосіб впливу на суддю, але навіть не містить конкретних обставин, які були достовірно документально відомі стороні обвинувачення. Також в обвинуваченні застосовано формулювання про повідомлення вимоги про передачу неправомірної вигоди, що є кваліфікуючою ознакою більш тяжкого кримінального правопорушення. Суд вважає формулювання обвинувачення суперечливим і таким, що допускає неоднозначне тлумачення, не містить не лише способу, порядку та можливостей впливу обвинуваченого на суддю, але і відомостей про особу судді, коли такі були достовірно відомі. Таке обвинувачення є занадто узагальненим і абстрактним, по суті лише відтворює диспозицію ч.2 ст. 369-2 ККУ, не містить повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення, що не відповідає правовим позиціям, викладеним у рішеннях Європейського суду з прав людини.
Суд вважає. що з жодних досліджених доказів не вбачається намір отримати неправомірну вигоду саме з метою будь-якого впливу на суд: обвинувачений вину не визнає, свідки про таке на повідомляють, у спілкуванні фігурантів справи про вплив на суд не йдеться.
На думку суду, обвинувачений діяв саме як прокурор, наділений повноваженнями підтримання публічного обвинувачення в суді, позиція якого повинна враховуватися судом при ухваленні вироку. Проте оцінка таких обставин виходить за межі пред’явленого обвинувачення, змінити яке суд не вправі.
Відтак суд вирішив, що особа підлягає виправданню у зв’язку з недоведеністю того, що в діянні є склад кримінального правопорушення.
20
0
20
20
