Суд виправдав нотаріуса, яка переоформила чотири арештовані квартири

946

Дніпровський районний суд Києва виправдав приватного нотаріуса від звинувачення у зловживанні повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 17 квітня.

У жовтні 2016 приватний нотаріус Олена Стрельченко провела реєстрацію права власності на чотири квартири, попри заборону в реєстрі на будь-які дії з цим майном. Одна квартир ще з 2010 року арештована постановою слідчого ГПУ, а інші три – ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 лютого 2016 у справі про шахрайське заволодіння майном.

Саме нотаріус вину не визнала і пояснила, що до неї звернувся громадянин про реєстрацію права власності відповідно до договору іпотеки. Чоловік мав необхідні для реєстрації документи, зокрема повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зобов’язання не було виконано і він як кредитор набував права власності.

Потерпілі підтвердили, що мали борги і квартири були передані в іпотеку. Водночас квартири було арештовано в кримінальній справі про заволодіння квартирами і земельними ділянками шляхом обману та зловживання довірою громадян під приводом укладення цивільно-правових договорів.

У 2019 році два рішення про реєстрацію прав власності вже скасовані в судовому порядку. Квартири на себе намагався переоформити харків’янин Віталій Подвезько. За даними ЗМІ, у 2012 році його сина за шахрайство засудили до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, але звільнили раніше, за «законом Савченко». За підрахунками журналістів, за півроку у 2016 сім’я Подвезько оформила на себе через іпотечні договори і судові рішення більше 160 об’єктів нерухомості.

Головний спеціаліст управління державної реєстрації Міністерства юстиції в Київській області в суді сказав, що законодавством передбачені винятки, коли державний реєстратор має право реєструвати перехід права власності за наявності обтяжень на нерухоме майно. Зокрема, коли державна реєстрація права власності відбувається на підставі рішення суду і на підставі іпотечних договорів. Спеціаліст Мін’юсту також повідомив, що ніяких скарг на згаданого нотаріуса не надходив.

Втім, суд вирішив, що за наявності заборони в реєстрі державний реєстратор не має права здійснювати реєстрацію поки таке обтяження не буде зняте. При цьому суд зіслався на висновок Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року, який також стосувався дій нотаріуса Стрельченко.

Але суд вважає, що в діях нотаріуса не було складу злочину. На думку суду, ні корисливий мотив, ні спеціальна мета в судовому засіданні доведені не були. Зокрема, прокурор доводив набуття права власності на вказані квартири як мету отримання неправомірної вигоди для іншої особи.

Всі потерпілі підтвердили наявність боргових зобов’язань та укладання іпотечних договорів. А, отже, не доведено наслідки у вигляді шкоди охоронюваним законом інтересам окремих громадян. Тим більше, закон передбачає, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Відтак суд припускає, що відсутність наслідків у вигляді шкоди може свідчити про адміністративний чи дисциплінарний проступок в діях нотаріуса.

Виправдувальний вирок ухвалила суддя Дніпровського суду Києва Марія Сазонова.

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь