2,5 місяці тому Фастівський суд Київської області виправдав Віктора Когтєва. Цього кримінальника зі стажем звинувачували, що він грабував жінок у поєднанні із сексуальним насильством.
4 вересня минулого року керівник поліції Київської області Андрій Нєбитов похвалився на брифінгу, що вбивство гардеробниці Верховної Ради Антоніни Шпір розкрито. Жінка багато років працювала в гардеробі парламенту і була відома серед журналістів як тьотя Тоня. Жінку задушили в полі, коли вона поверталася із дачі в Київській області.
Поліція оприлюднила фото підозрюваного і закликала жінок, які стали жертвами зловмисника, звернутися до поліції і надати свідчення. Нєбитов і заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявили, що винний має отримати довічне ув’язнення.
Повідомлялося, що Когтєва вдалося розшукати завдяки свідченням нових потерпілих, які залишились живими. Протягом тижня після цих нападів підозрюваного знайшли, а після затримання інкримінували йому ще два епізоди, які до цього безрезультатно розслідували більше року, в тому числі і вбивство тьоті Тоні.
У листопаді-грудні 2020-го матеріали передали до суду, але окремо. Вбивством гардеробниці Верховної ради зайнявся Києво-Святошинський суд, а ще три епізоди розглядав Фастівський суд Київської області. Прокурор клопотав про об’єднання всіх справ і розгляд в одному, але суд не побачив для цього підстав.
10 серпня 2021 року Фастівський суд Київщини виніс Когтєву виправдувальний вирок.
Суд розніс обвинувачення у пух і прах за всіма епізодами, включно із гранатою, яку сапери вирізали з кишені куртки Когтєва.
Хронологія перед затриманням виглядала так, що 26 серпня 2020-го Когтєв попросив жінку, з якою був наглядно знайомий, побілити йому хату. Потерпіла погодилась і сіла на мотоцикл обвинуваченого та поїхала з ним у сусіднє село. Дорогою Когтєв зупинився у полі під приводом зібрати раніше зірвану кукурудзу. Там жінка побачила розстелену клейонку, на якій лежав ніж, пляшка горілки та ще щось.
Як стверджувала потерпіла, Когтєв схопив її ззаду за шию та почав душити, але вона якось вирвалася. Обвинувачений просив дати йому «інтим», пропонував задовольнити його руками, але вона відмовилася і пішла до дороги, а він збоку їхав мотоциклом та говорив з нею. На роздоріжжі Когтєв поїхав в іншому напрямку, а вона рушила пішки додому. Наступного дня жінка заявила в поліцію.
30 серпня 2020-го близько 9.30 із фастівської електрички на станції «Вишняки» вийшла жінка, яка їхала з Києва на дачу. Біля залізничної платформи до громадянки підбіг незнайомець, схопив її за руку та почав тягнути в ліс, погрожуючи вбивством у випадку відмови вступити з ним у статевий контакт. Потерпіла опиралась і чоловік ударом розсік їй брову, але вона не розгубилась, відштовхнула злочинця і зуміла втекти.
Обидві потерпілі стверджували, що Когтєв і є тим нападником.
3 вересня 2020-го Когтєву повідомили підозру також у вбивстві гардеробниці парламенту Антоніни Шпір, що сталося 30 червня 2019. У поліції заявили, що це підтверджується результатами ДНК. Водночас ключовим доказом послужили показання підозрюваного, який «в цілому визнав свою вину та розповів про обставини вчинення ним злочину», а також протокол слідчого експерименту, під час якого Когтєв відтворив обставини вбивства.
На стадії слідства, підозрюваний зізнався, що того дня відпочивав на узбіччі польової дороги, вживаючи алкоголь і побачив тьотю Тоню, яка поверталася зі свої дачі в селі Деминівка, йдучи до автобусної зупинки. Не маючи постійних заробітків, Когтєв начебто вирішив відібрати в жінки сумочку, але оскільки потерпіла чинила супротив, то «виник умисел на вбивство жінки з метою подолання її опору та викрадення майна».
Із матеріалів справи відомо, що з убитої було стягнуто бюстгальтер, спідниця піднята вище живота, рейтузи і труси стягнуті на середину стегна. З урахуванням цього Когтєв доповнив свої показання тим, що намагався також зґвалтувати 65-річну потерпілу, але та пручалася і, зрештою, він її просто задушив.
Але й це не все. Згодом підозрюваному додали ще один епізод — напад на 18-літню дівчину ввечері 30 серпня 2019-го поблизу залізничної станції «Снітинка» по виходу з електрички.
Потерпіла їхала з Києва до батька на дачу і мала вийти на зупинці «Сорочий Брід». Батько виїхав її зустріти на велосипеді. Однак електричка на потрібній станції не зупинялася і дівчині треба було пройти пішки 15-20 хвилин, що вона і робила, йдучи вздовж колій. Там їй зустрівся незнайомець із пов’язкою на обличчі, схопив її за руку і потягнув наверх до лісосмуги. Чоловік посадив її на землю і сказав: «Доставай дєньгі». Вона дістала з рюкзака гаманець і віддала йому близько 20 грн. дрібними купюрами. Також злочинець відібрав рюкзак, телефон. Потерпіла намагалася встановити з ним психологічний контакт, щоб втекти, і багато з ним розмовляла. Запитувала, чи є у нього діти та дружина. На запитання чоловік або не відповідав, або говорив дуже коротко. Повідомив, що він «зек» і два дні тому «відкинувся», за що сидів не сказав. Далі запитав: «Сексом занімаєшся?». Потеропіла відповіла, що ні. Він перепитав: «Точно?». Вона ще раз відповіла: точно. Потерпіла сказала, що їй ще немає 18 років (хоча вже було), намагалася втекти, привстаючи з місця, але нападник схопив її міцніше і привалив на землю своєю вагою. Нападник сказав, що відпустить її та віддасть речі, якщо вона «його» погладить, погрожував, якщо буде «дьоргатись», то він її задушить. Не роздягаючись, взяв її руку та поклав собі на статевий орган і сказав, щоб гладила через штани. Потім сів на потерпілу, оголив свій статевий член і намагався засунути їй в рот. Потерпіла відвернулася і сказала, що не вміє цього робити, та, злякавшись, запропонувала зробити «це» рукою, бо розуміла, що інакше нападник її не відпустить. Коли злочинць розслабився, потерпіла змогла втекти, хоча він і хапав її ззаду за руки, але вона вирвалась, залишивши в руках нападника свою кофту. Потерпіла побігла уздовж колії і зустріла батька.
Цю справу малоуспішно розслідували рік аж поки не затримали Когтєва. Дівчина начебто впізнала нападника за фотознімком.
Крім того, в матеріалах справи були змиви з рук жертви та її одягу. На штанах і футболці знайшли сліди сперми, але генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин встановити не вдалося у зв’язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК, якого недостатньо для ідентифікаційного аналізу.
Та з матеріалів справи з’ясовується, шо лише через понад 6 місяців з моменту злочину слідча в присутності понятих оглянула футболку і штани, які потерпіла видала добровільно у перший же день.
Невідомо, де і як зберігалися змиви з рук потерпілої, а також одяг — з моменту виїмки і до проведення огляду та призначення експертизи.
Понад рік напад на дівчину біля з/д станції «Снітинка» розслідувався не надто активно і виключно як грабіж (ч.1 ст.186 КК).
Початково при реєстрації кримінальної справи про будь-яке насильство до потерпілої поліція взагалі не зазначила. Хоча в заяві батька потерпілої говорилося, що невідомий відібрав у його доньки рюкзак та намагався зґвалтувати дівчину. Однак поліція не внесла цю інформацією до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У матеріалах справи відсутня заява самої потерпілої про вчинення щодо неї дій сексуального характеру.
Кримінальне провадження доповнили «сексуальним насильством без проникнення у тіло потерпілої» (ч.1 ст.153 КК) лише 22 вересня 2020-го «в результаті самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення».
Проблема було в тім, що ключові слідчі дії проведено до внесення в ЄРДР відомостей про сексуальне насильство. Це і слідчий експеримент (14.07.2020), і впізнання за фотознімками (02.09.2020), і генетично-молекулярна експертиза (18.09.2020).
Суд вирішив, що слідство не мало права збирати докази сексуального насильства без внесення даних до ЄРДР. Відтак всі докази сексуального насильства суд визнав недопустимими і не став враховувати.
З приводу впізнання за фотознімками, то як з’ясував суд, потерпілій були пред’явлені чотири фотокартки, на одній з яких був чоловік у медичній масці, зовні схожий на обвинуваченого, а також троє інших чоловіків без масок. Серед них дівчина впізнала нападника, який, за її словами, був у масці. Впізнала його за рисами обличчя, але якими саме в протоколі не уточнюється. Тобто особи на фото мали між собою різкі відмінності, в той час, як закон передбачає, що фотознімки не мають сильно відрізнятися. Особи на інших фото повинні бути однієї статі, не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одягу. Суд визнав, що впізнання проведено із грубим порушенням Кримінального процесуального кодексу.
Під час слідчого експерименту потерпіла вказала, що нападник був одягнутий у темну кепку і мав темну тканину на обличчі, маленькі глибоко посаджені очі та ознаки старіння на обличчі, розмовляв чистою російською мовою, голос хриплий і чувся неприємний запах з рота. А в суді повідомила, що на 90% відсотків вважає, що обвинувачений може бути тією особою, яка напала на неї, оскільки тоді було темно і з тих пір минуло багато часу.
Суд вирішив, що маючи надану потерпілою інформацію щодо нападника поліція не провела необхідних слідчих дій і правильно процесуально не зафіксувала результати. Дівчина та її батько розповіли суду, що їх неодноразово викликали і доставляли в поліцію, де показували певних осіб і запитували чи не впізнають вони нападника. Але такі слідчі дії у матеріалах справи не відображено.
Сам Когтєв суду пояснив, що потерпілу раніше не знав і бачить її вперше в засіданні, на зупинці «Снітинка» ніколи не був. Також сказав, що російською мовою не розмовляє і гнилих зубів теж не має, оскільки йому проведено протезування.
У підсумку суд виправдав чоловіка повністю, як від звинувачень у сексуальному насильстві, так і в пограбуванні.
З приводу двох інших нападів Когтєв не заперечував зустрічі з цими жінками, але по-іншому оцінював те, що сталося. Потерпілу на станції «Вишняки» він начебто переплутав зі знайомою, з якою мав неприязні стосунки, став до неї матюкатися. Жінка злякалася та хотіла його вдарити коліном, тоді він ударив її в обличчя і побачив, що обізнався. З іншою потерпілою він бачився, коли їздив рибалити до ставка, бо вона проживала поблизу. Він спілкувався з нею з приводу її сина, який нібито кілька днів тому вдвох із товаришем побили його та забрали 250 гривень.
Аналізуючи показання потерпілих, суддя дійшла висновку, що дії обвинуваченого перш за все неправильно кваліфікували. Йому інкримінували ч.2 ст.152 КК — зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила сексуальний злочин.
Але обвинувачений не оголював статевий орган, не зривав одяг з потерпілої, а лише повторював, що як вона йому помаструбує, то буде вільна. Іншу з потерпілих взяв за шию ззаду, схилився до неї та попросив дати йому «інтим». Вона обурилася і вирвалася, а він її відпустив та запропонував задовольнити його руками. Вона відмовилася і йшла до дороги, а він їхав поряд на мотоциклі та просив зустрітися з ним, а вона відповіла, що коли він хоче серйозних стосунків, то можна було б, а якщо ні, то нема про що говорити.
Суд пояснив, що дії Когтєва були неправильно кваліфіковані як незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи.
Прокурор під час розгляду справи міг змінити обвинувачення. У свою чергу, суд має право змінити кваліфікацію, якщо це покращує становище особи. У даному випадку суд не побачив підстав самостійно змінювати обвинувачення, а прокурор також не захотів це робити. З огляду на таке Когтєва виправдали у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих йому злочинів.
Суд не зазначив, як правильно слід було кваліфікувати дії обвинуваченого. Можемо припустити, що йдеться про статтю 154 КК — примушування до вступу в статевий зв’язок.
Розсипалося навіть звинувачення у незаконному зберіганні гранати.
Поліція чомусь одразу побоялася перевіряти кишені затриманого. Дочекалися спеціалістів. Сам Когтєв на запитання, що може бути в кишені відповідав, що яблуко, а побачивши гранату, сказав, що її підкинули.
Ватною паличкою з корпусу гранати зроблено змиви, в яких не знайшли біологічних слідів обвинуваченого. Враховуючи, що вилучення гранати відбулося після затримання і побиття Когтєва, що видно також з відеозапису, суд дійшов висновку про сумнівність обвинувачення в цій частині. На відео помітно, що чоловік погано почувається, йому важко говорити і він запитує, навіщо йому підкинули гранату.
У квітні 2021-го в судовому засіданні Когтєв поскаржився, що його сильно побили працівники поліції. Спочатку затримали за місцем проживання і посадили у машину поліції та повезли до Фастова, дорогою запитали, чи він голодний та купили йому сосиску. Потім працівникам поліції, які були з ним, хтось подзвонив і вони розвернулися та поїхали до нього додому. Там пересадили в інший автомобіль і через відкриті двері та з переднього пасажирського сидіння поліцейські били його руками та ногами.
Про побиття обвинуваченого вказувала також його співмешканка. Син прибіг і сказав, що затримали Когтєва, вона вийшла з хати і чула як його били, в тому числі, кулаком по обличчю, їй казали, що щелепа ледь не висіла. Із відеозапису затримання видно, що чоловікові тяжко відповідати і він має утруднене дихання. Суд зобов’язував Фастівську прокуратуру організувати розслідування побиття підозрюваного при затриманні.
Суд щодо вбивства гардеробниці Верховної ради ще не завершено. Невідомо, яким буде вирок у тій справі. Когтєв утримується під вартою в рамках цього провадження.
Безперечно, Когтєв — темна фігура й інтерес правоохоронців до нього був зовсім невипадковим.
Цей 54-річний уродженець села Топорище Житомирської області, має щонайменше 8 судимостей, починаючи з 1993 року. У списку — виготовлення і збут самогону, а також пограбування, крадіжки, знищення майна. У 2000-му був засуджений за ч. 3 статті 117 Кримінального кодексу у редакції 1960 року – зґвалтування групою осіб або зґвалтування неповнолітньої.
У 2011-2012 роках Когтєв двічі засуджувався в Житомирській області за пограбування жінок у малолюдних місцях — біля залізничної станції і біля автобусної зупинки. Сексуальної складової ці злочини не мали.
Навесні 2016-го Когтєв вийшов із колонії та переїхав в Київську область, де начебто проживав під чужим іменем і знайшов собі коханку.
Торік після гучного затримання ТСН показало в сюжеті бабусю, яка проживала з обвинуваченим під одним дахом останні три роки, оскільки він був співмешканцем її дочки. Вона розповіла, що Когтєв дочку не бив, не пиячив, хоча міг випити три стопки.
Наразі відомо, що Фастівська прокуратура подала скаргу на виправдувальний вирок Когтєву. Згодом дізнаємося, чи гляне апеляційний суд більш поблажливо на ті докази, що зібрала поліція.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
Фото — mapio.net, uk.wikipedia.org, tjutor.wixsite.com
20
0
20
20
