Шевченківський суд Києва 1 жовтня продовжив розгляд справи Ігоря Гуменюка і Сергія Крайняка, обвинувачених у теракті під Верховною радою, коли загинуло четверо нацгвардійців.
Засідання знову почалося із заяви про відвід.
Адвокат Заруцький повідомив, що суд задовольняє клопотання обвинувачення, не запитуючи думки інших учасників процесу. Захист вважає, що їх участь зведено до формальної присутності для легітимізації процесу.
Суд залишив заяву про відвід без розгляду, оскільки вбачає в ній ознаки зловживання з метою затягування процесу. При цьому думку ще одного захисника суд слухати відмовився, зазначивши, що рішення вже прийнято. Аналогічно суд реагував на відводи і в попередньому засіданні.
Суд повернувся до дослідження доказів – документів судово-медичних експертиз щодо потерпілих. Йдеться про військовослужбовців, які отримали осколкові поранення від розриву гранати 31.08.2015 під Верховною радою. Частина з них отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Коли прокурор передав суду ще пачку таких документів, суддя Циктіч не захотів слухати зауваження захисту. Адвокат Свиридовський обурився, що суд ігнорує права сторони захисту і позбавив її участі у дослідженні. При цьому він вважає запропоновані докази чвно недопустимими, оскільки вони начебто здобуті без дозволу суду на отримання медичної документації. Свиридовський сказав, що суд має оголошувати докази тільки після того, як сторони висловлять свою думку.
Суддя Циктіч сказав, що матеріали вже долучено, але захисту дадуть можливість ознайомитися із кожним документом і висловитися. Нагадаємо, що раніше суд вирішив, що захист має знайомитися із документами не в засідання, а у перервах між ними.
Також прокурор Герасим попросив суд долучити постанову від 14.07.2020 про зміну групи прокурорів. Прокурор Мазурик (який став підозрюваним в отриманні хабара) більше не є прокурором в даній справі.
Суд ставив питання, чи варто розглядати раніше заявлений захистом відвід Мазурика.
Адвокат Свиридовський наполягав на розгляді. Він нагадав, що заявляв відвід не тільки через затримання Мазурика за підозрою в хабарі. Йшлося також про те, Мазурик виносив постанови про призначення експертиз, не передбачивши обстеження потерпілих, а лише дослідження медичних документів. Призначаючи експертизи, Мазурик мав обумовити явку потерпілих для їх обстеження і встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. На думку захисника, це рішення Мазурика суперечить КПК і проводити експертизу на підставі документів можна у виключних випадках, наприклад, загибелі особи. Адвокат допускає, що існувала корупційна домовленість між прокурором Мазуриком і керівником відділу бюро судмедекспертизи Валіахметовим, якого також судять за створення штучних доказів в іншій справі. У свою чергу, Мазурик міг діяти під впливом вищих посадових осіб держави, які хотіли прискорити розслідування теракту під парламентом.
Наступне засідання планується 15 жовтня.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
У травні 2020, суд пом’якшив запобіжний одному з обвинувачених – Сергію Крайняку – із триманння під вартою на цілодобовий домашній арешт. Другий обвинувачений залишається під вартою вже більше 5 років.
Захист постійно наполягає на звільненні і другого обвинуваченого, переконуючи, що це би пришвидшило розгляд справи.
У більшості засідань суд за браком часу не може розглянути інших питань, окрім запобіжного заходу. Наприклад, 2 липня суд почався із запізненням на півтори години і часу вистачило тільки на дослідження двох судово-медичних експертиз. 9 липня розглядався тільки запобіжний захід, тому що суд поспішав в іншу справу, де передбачався вихід у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.
Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.
Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.
Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.
22
0
20
20
