Зранку 8 серпня під стінами черкаського СІЗО було незвично людно. Вперше з моменту повномасштабного вторгнення військ російської федерації у відносно спокійному обласному центрі відбулась акція, що мала політичне забарвлення та контекст. Серед присутніх — кілька десятків місцевих депутатів та політиків від різних політичних сил, активісти та журналісти. Всі вони чекали на появу головного героя. І от, як було анонсовано завчасно, о 10-тій ранку із центральних воріт слідчого ізолятора вийшов він — Олександр Замирайло. Багато з присутніх вперше вживу побачили цього доволі кремезного чоловіка, якого швидко оточили правоохоронці, взявши у живе кільце.
Напередодні Замирайло отримав підозру у вчиненні злочину, передбаченого частинами 1 та 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України, а саме виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників. Персона Замирайла нетривіальна — депутат Черкаської міської ради, обраний за списком нині забороненої політичної сили «ОПЗЖ» і, за версією правоохоронців саме він мав стати гауляйтером Черкащини у випадку її окупації росіянами. Така інформація від компетентних органів резонувала у суспільстві і викликала цілком доречний гнів, що був піднесений до абсолюту, коли стало відомо про те, що підозрюваного і потенційного колаборанта випускають з-під варти. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яку той і вніс. І, попри спротив, вийшов на свободу.
Якщо придивитися до цієї справи більш детально, вона викликає велику кількість запитань. Насамперед до правоохоронних органів, які, судячи з усього, під час війни не втрачають звички покладатися на гучні пресанонси та заголовки, а не якість слідства та зібраних матеріалів. Обвинувачення депутата ґрунтується на його побутових балачках з дружиною під час спільного вживання алкоголю. Судячи з усього, це його застілля переросло у проблеми не лише для Замирайла, а і для всієї правоохоронної та судової системи регіону, яка тепер не знає як вийти із ситуації суспільно-політичного цугцвангу. Та про все по черзі.
****
На останніх місцевих виборах до Черкаської міської ради партія «Опозиційна платформа «За життя» набрала трохи більше 5-ти відсотків голосів та отримала 4 із 42 мандатів. Серед обраних депутатів — особи, що за великим рахунком були мало відомі широкому загалу і раніше публічною політикою фактично не займалися.
Виключення — Олег Кашко як найбільш досвідчений у політиці і хоч щось розуміючий в основах місцевого самоврядування і був обраний головою фракції. Та у лютому 2021 року його замінив наш сьогоднішній “герой” Олександр Замирайло. На відміну від Кашка, Замирайло взявся публічно опонувати у сесійній залі Черкаської міської ради прихильникам ухвалення закону про колабораціонізм. Тоді з відповідним зверненням до народних депутатів виступили представники патріотичних політичних сил, а Замирайло від імені партії «ОПЗЖ» був проти.
За рік цей законопроєкт таки проголосують у Верховній Раді — одразу після повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації до України. За кілька днів до того, як російські ракети вдарили по Україні, зокрема і по Черкащині, Замирайло у коментарі місцевій пресі закликав «не сіяти паніку» і не брався коментувати дії Володимира Путіна, який напередодні виступав зі своєї промовою і фактично готував ідеологічний плацдарм для наступу на Україну.
Тож підстав сумніватися у відданості Замирайла партії «ОПЗЖ» і її ідеологічним проросійським підвалинам у стороннього оглядача, що слідкував за місцевим політичним процесом, не було. Тож коли в Черкаському обласному управлінні Служби безпеки України повідомили про затримання депутата місцевої ради — сумнівів у тому, що мова саме про Замирайла, не було.
Далі ця інформація підтвердилась. В офіційному пресрелізі від правоохоронців горе-депутата називають потенційним очільником окупаційної адміністрації та фактично колаборантом. Втім, попри гучний пресреліз, злочин, який інкримінують підозрюваному, визначений не статтею 111 «Державна зрада» чи 111-1 «Колабораціонізм», а 466 — «Виправдовування збройної агресії Росії проти України». Чому саме так, стане зрозуміло вже під час судового засідання із обрання запобіжного заходу депутату.
Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури про поміщення Замирайла під варту розглядала суддя Соснівського районного суду Вікторія Пронько. За іронією долі, Пронько — переселенка, яка вимушена була тікати від збройної агресії росіян на Донбасі і зараз працює у Черкасах. Розглядаючи матеріали справи, вона визнала обґрунтованість підозри і наявність озвучених прокурорами ризиків, а саме те, що Замирайло може переховуватись за кордоном. Попри призовний вік, під час затримання і обшуку в нього вдома знайшли квитки до міста Варна у Болгарії на 3 серпня. Допомогти йому у виїзді мав статус особи з інвалідністю 2-гої групи, який він отримав у 2019 році.
У судовому засіданні ані сам підозрюваний, ані сторона обвинувачення не стали розкривати деталі хвороби Замирайла, втім прокурор заявив про те, що депутата ще у липні позбавили статусу особи з інвалідністю. Підстава — нібито невиконання рекомендацій медико-санітарної експертної комісії. Це стало для самого Замирайла новиною, яка його очевидно одночасно і здивувала, і засмутила. Він не заперечував, що справді збирався за кордон, але пояснив, що планував там відвідати сина та дружину. Дружина виїхала за кордон у березні і ще відігра́є свою роль у цій справі, а син обвинуваченого — моряк і щойно повернувся з рейсу. Після цього підозрюваний, з його слів, мав повернутися до країни. Припускаємо, що отримавши інформацію про те, що Замирайло планує виїхати за кордон, правоохоронці і ухвалили рішення про його затримання, попри якість зібраних доказів.
У суді прокурори зачитали фрагменти розмов Замирайла із власною дружиною. Саме ці балачки під час спільного, хоч і віртуального, застілля лягли в основу обвинувачення. Спілкуючись через інтернет подружжя спільно випивали та обмінювались думками зокрема стосовно президента РФ Владіміра Путіна.
— Ти відєш как всє на него расчітивают? — запитує дружина у Замирайла на опублікованому згодом аудіо.
— Так, всьо, давай за пабєду Расії на нашей багатостраждальной української зємлє, — відповідає підозрюваний. — Пабєду над націскімі і фашискімі групірковамі на Украінє.
— Вова ви*бі іх під*ров, — відповідає дружина.
Всього у матеріалах справи вісім подібних епізодів, всі вони пов’язані зі спілкуванням подружжя.
Фіксування розмов велося у межах санкціонованих негласних слідчих дій та за допомогою технічних засобів, розміщених за місцем проживання фігуранта.
По суті п’яні розмови горе-політика з дружиною — це весь “улов” правоохоронців. Замирайло не став заперечувати факт подібних висловлювань, втім під час судового засідання наголошував, що це приватне спілкування, а насправді він виключно проукраїнських поглядів, про що нібито свідчить його волонтерська діяльність.
— Ніде публічно я не підтримував російську агресію і на ці теми даже не розмовляв. На сьогоднішній день те, що ви кажете — це розмова між мною і жінкою та телефонна розмова, яку ви мені інкримінуєте. Але я ще раз кажу — я українець, моя позиція суто українська і я тут народився, живу і планую далі жити, — впевнено українською відповідав обвинувачений.
Зауважимо, що раніше на засіданнях місцевої ради Замирайло неодноразово виступав російською мовою, відверто провокуючи цим присутніх у залі: як частину депутатського корпусу, так і громадськість. Це тривало аж допоки на російськомовні виступи у стінах міської ради не поскаржився мовний омбудсмен.
Підозрюваний просив заставу меншу за ту, що заявили прокурори. У своєму клопотанні прокуратура визначила для Замирайла 1 млн гривень застави, що перевищує граничний розмір, визначений кримінальним процесуальним кодексом для осіб, що підозрюються у тяжкому злочині. На думку прокурорів, це виправдовував майновий стан підозрюваного. Сам же Замирайло запевняв, що грошей та особливих заощаджень не має і є безробітним після того, як у березні 2022 року його звільнили з місцевого комунального підприємства, де він працював начальником одного із відділів.
Підозрюваного підтримав і його захисник — адвокат Андрій Смоляр.
— Коли я прийшов у суд на роботу, я сказав шо жодного обвинувачувального акту на російській мові не буде і мене теж тоді називали «нацист», — зазначав адвокат. — Ото тоже такий же сейчас побутовий вислів. Обвинувачення у дуже тяжкому злочині і актуальному, і я розумію настрій людей, і я його повністю не оправдую але ніде не доказано, що він це робив як публічна людина.
На відміну від більшості інших підозрюваних і обвинувачених у вчиненні злочинів, визначених статтею 436-2, які вони вчиняють переважно сидячи в «Однокласниках» та лайкаючи і поширюючи різні дописи та картинки, Замирайло має платного захисника. Андрій Смоляр — добре відома у Черкасах фігура. Протягом тривалого часу він був суддею Придніпровського райсуду міста Черкаси, зокрема і очолював його. Смоляра називають вихідцем із команди колишнього мера Черкас Володимира Олійника, політична кар’єра якого стрімко обірвалася після Революції Гідності і який зараз змушений перебувати в московському екзилі, час від час коментуючи національні події.
Заслухавши учасників та вивчивши матеріали справи, суддя ухвалила рішення, яким відправила Замирайла до СІЗО, у якому він, втім, перебував недовго. Вже того ж дня була сплачена застава 208 тисяч гривень. Кошти вніс його адвокат.
Перспективи виходу Замирайла із СІЗО після оприлюдненої СБУ інформації викликали суспільний гнів. Але тримати політика під вартою юридично було неможливо.
У понеділок, 8-го серпня, він о 10-тій ранку вийшов зі слідчого ізолятора, де його вже чекали кілька десятків громадян. У результаті нетривалої полеміки Замирайло спочатку вибачився публічно, а потім був облитий зеленкою та попрямував додому.
Вже наступного дня відбулось засідання Черкаського апеляційного суду, що розглядав клопотання прокурорів про збільшення розміру застави до 1 млн гривень. На думку більшості присутніх, що також непублічно артикулювалася правоохоронцями, така сума була непомірною для Замирайла і змусила б його повернутися до СІЗО. Трійка суддів апеляційного суду у швидкому темпі після формальних нетривалих дебатів задовольнила клопотання прокурорів і збільшила заставу майже у п’ять разів — до 1 млн 1 тисячі гривень. Таку ухвалу присутні у залі суду активісти та політики зустріли оплесками, очікуючи, що Замирайло буде затриманий та доставлений до слідчого ізолятора. Про таке говорив і прокурор Черкаської обласної прокуратури в коментарі засобам масової інформації.
Проте наручники на Замирайла не одягли ні у той день, ні у наступний. Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає затримання підозрюваного одразу після винесення ухвали про збільшення суми застави і дає йому п’ять днів для внесення коштів. Лише після невиконання цього він може бути затриманий та доставлений повторно до СІЗО. Ввечері 15-го серпня рідний брат Замирайла вніс гроші. Таким чином депутат, який, за версією слідства, планував співпрацювати з ворогом і бути їхнім гауляйтером, продовжує вільно пересуватися містом з мінімальним набором покладених на нього зобов’язань.
****
Історія Замирайла вийшла на національний рівень. Реагуючи на суспільний резонанс, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким планується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу. Суть проста — заборонити колаборантам та зрадникам отримувати альтернативні утриманню під вартою запобіжні заходи. Втім є проблема.
Підозрюваний у Черкасах депутат не звинувачується у колабораціонізмі. Обвинувачення стосовно нього об’єктивно слабкі і ґрунтуються на розмовах, що самі по собі не можуть передбачати суворого покарання у вигляді тривалого реального ув’язнення. Хоч він і має статус місцевого депутата, і підозра вручена за частиною 3 статті 436-2, що передбачає злочинне діяння службової особи, Замирайло натомість мав приватну розмову із дружиною, хоч і в стані алкогольного сп’яніння.
Судові перспективи цієї справи жорстко дисонують із попередніми заявами та пресрелізами правоохоронців, які створили із цього горе-депутата головного локального ворога будь-якого свідомого та адекватного черкащанина.
Збурене суспільство вимагатиме суворого покарання, яке навряд чи зможуть забезпечити матеріали справи та доказова база. За інформацією автора цих рядків, справу найближчим часом планують передати на розгляд суду і навряд чи у місті знайдеться суддя, який за доброї волі візьметься вершити правосуддя над горе-депутатом.
Артур Чемирис, для сайту «Судовий репортер»
22
0
20
20
