Звільнений за антисемітизм консул не зміг поновитися на посаді

153

Окружний адмінсуд Києва не поновив Василя Марушинця на посаді консула України в Гамбурзі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення від 3 травня 2019 року.

Рік тому Марушинця було відсторонено від обов’язків і відкликано в Україну, після того, як в інтернеті з’явилися публікації, в яких консула звинувачують в антисемітизмі, глорифікації фашизму та запереченні Голокосту. Приводом до звинувачень стали висловлювання самого Марушинця у Фейсбуці.

Дисциплінарна комісія констатувала порушення присяги державного службовця, неповагу до прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, а також честі держави та ін. У поясненнях Марушинця комісія не побачила обставин, що пом’якшують його відповідальність.

У висновку комісії йдеться, що Марушинець протягом досить тривалого часу (починаючи з 2010 року) розміщував у мережі Fасеbоок матеріали, що мають ознаки антисемітизму, ксенофобії, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шовінізму тощо. Відповідно до пояснень Марушинця, він як приватна особа, на своїх 2-х сторінках у Fасеbоок публікував матеріали, які є в мережі Інтернет, а також свої коментарі до них і так «висловлював свою громадянську позицію щодо дій іноземних чинників, спрямованих на послаблення і знищення України як єдиної та неподільної держави – як в історичній ретроспективі, так і сьогодні чи в минулому». Комісія зазначила, що консул висловлює своє зневажливе ставлення до громадян єврейської національності та припускається образливих висловів на їх адресу. Окремі коментарі щодо трагічних сторінок минулого, наприклад, «жиди оголосили війну Німеччині ще в березні 1934 року», «Бабин Яр… не жидів у 1941, а українців у 1918-1941 тут вбивано», можуть розцінюватися як спотворення і перекручування історичних фактів, як заперечення Голокосту та масових вбивств євреїв нацистами у Бабиному Яру під час Другої світової війни. Вищезгадане свідчить про його антисемітські настрої, а провокативні фотоматеріали, що наводяться в його відповідних постах – як глорифікація фашизму.

Марушинець, на думку комісії, неправильно трактував особливості інформаційної гібридної війни, що ведеться Росією проти України. Так, звинувачення у російських ЗМІ України у фашизмі, він використовував для виправдання хибної власної теорії доведення відданості країні та патріотизму, заявляючи, що «бути фашистом почесно». У своїх подальших висновках він позиціонує Росію як «антифашистів» та, висловлюючи своє вкрай негативне ставлення до Росії та її агресії проти України, висуває гасло – «смерть антифашистам». В опублікованих матеріалах консул проводив відкриту пропаганду расової та національної ворожнечі, наголошував на територіальних претензіях до сусідніх з Україною європейських держав (Польщі, Угорщини, Румунії тощо), стверджував про належність українців до особливої національної групи оріян та їх перевагу над іншими націями, називаючи останніх неважливо та образливо «ляхами», «жидами» тощо.

Позиція консула привернула увагу не тільки українських, а й іноземних ЗМІ. Так, американське видання «The New York Times» в електронному виданні від 14.05.2018, з посиланням на інформагентство «Reuters» зазначало, що «Марушинець, який працює в українському консульстві в Гамбурзі, засуджує євреїв за Другу світову війну і виголошує «смерть антифашистам» на своїй власній сторінці у Facebook».

31 травня 2018 Міністерство закордонних справ України звільнило Марушинця. Зауважимо, що на посаду консула його перевели у жовтні 2016, а до цього він працював радником Відділу державного архіву МЗС України.

Останній подав позов до суду, зокрема зазначаючи, що МЗС не має доказів, що публікації у Фейсбук написані саме ним. Але суд поставився до цього критично, адже Марушинець раніше сам у поясненнях дисциплінарній комісії підтверджував факт здійснення ним таких публікацій, (цит. «Як приватна особа на своїх 2-х сторінках у Facebook я публікував матеріали, які є в мережі «Інтернет», а також свої коментарі до них»).

Крім того, відсутні докази, що Марушинець звертався до кіберполіції з заявою про втручання в його акаунт, а також рішення суду про спростування ЗМІ недостовірної інформації.

На час розгляду справи вказані дописи вже були видалені з Фейсбуку, але збереглися скріншоти цих дописів.

Суд наголосив, що навіть висловлюючи свою приватну думку, позивач як державний службовець мав пам’ятати, що кожен його вислів у інформаційному просторі може бути сприйнятий як точка зору установи, в якій він працює і позиція його держави.

 

 

error18
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Розсилка новин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь