Вищий антикорупційний суд відмовив у клопотанні детектива НАБУ про здійснення спеціального досудового розслідування у справі ексголови Держлісгентства Віктора Сівця.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на ухвалу від 3 серпня.
Суддею встановлено, що станом на дату складення письмового повідомлення про підозру 23.05.2016 органу досудового розслідування вже було відомо, що Сівець не проживає за адресою реєстрації та взагалі не перебуває в Україні, а виїхав до Російської Федерації ще у 2014 році. Тому направлення цього повідомлення на адресу місця реєстрації було формальним і не може свідчити про вжиття всіх можливих заходів для вручення такого повідомлення.
У матеріалах справи відсутні докази того, що вживалися інші заходи для належного вручення повідомлення про підозру, а саме вручення під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка разом проживає (чи хоча б встановлення цього факту чи таких осіб), житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Перший запит до Генеральної прокуратури Російської Федерації про надання міжнародної правової допомоги та встановлення місця перебування Сівця разом із врученням йому повідомлення про підозру, був направлений тільки 30.03.2017, тобто майже через рік після складення письмового повідомлення про підозру. У клопотанні детектив посилався на те, що запит про надання міжнародної правової допомоги направлявся також 22.06.2016, однак до матеріалів клопотання такий запит не надано.
Суддя також відхилила доводи детектива про вручення повідомлення про підозру адвокату Фоміну, оскільки КПК України не пов’язує набуття особою статусу підозрюваного з фактом вручення повідомлення про підозру захиснику. Також суддя відхиляє аргументи про обізнаність підозрюваного щодо кримінального провадження. На території України Сівець представлений захисниками, але Кримінальний процесуальний кодекс України пов’язує набуття особою статусу підозрюваного не з її обізнаністю про складену підозру, а з вчиненням комплексу процесуальних дій представниками сторони обвинувачення.
Суддя зробила висновок, що НАБУ не підтверджено вжиття заходів для вручення Сівцю письмового повідомлення про підозру, отже, він не може вважатися таким, що набув процесуального статусу підозрюваного.
У 2019 році Київський апеляційний суд заочно арештував Сівця. Однак суддя ВАКС відхилила посилання на це рішення, зазначивши, що докази детектива їй видалися не переконливими. Поряд із ухвалою апеляційного суду були інші ухвали слідчих суддів, в яких наявні протилежні висновки – про недоведеність того, що Сівець набув статусу підозрюваного. Наголошується, що в кожному окремому випадку слідчий суддя розглядає подане клопотання в межах заявлених вимог та досліджує надані учасниками докази, обсяг і зміст яких може відрізнятися від тих, які містяться у матеріалах інших клопотань.
Наразі це рішення оскаржується в Апеляційній палаті ВАКС.
Ексчиновникові інкримінують, що він зі своєю дружиною організував схему отримання хабарів від іноземних компаній – імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів. Гроші під виглядом маркетингових послуг перераховувалися на рахунки компаній – MEGA-COMMERCE LIMITED (Сполучене Королівство), MEGANON-COMMERCE LLP (Сполучене королівство), FARADAY &aом, CO, S.A (Панама). У випадку невиконання вимог щодо сплати коштів повідомлялося, що експорт лісоматеріалів потрібних для компаній-імпортерів буде припинено.
За даними слідства, через зазначені «прокладки» Віктор Сівець з дружиною відмили 3,7 млн доларів і 10,8 млн євро або в сумі станом на дату отримання коштів – понад 141 млн грн. Ці гроші він начебто вимагав і отримав у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року від іноземних компаній – GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI. (Турецька Республіка), UNILES S.R.O. (Словацька Республіка), BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA (Польща) та CONFANA INDUSTRIES SRL (Румунія).
19
0
20
20
