Котелевський районний суд Полтавської області визнав громадянина винним у колабораціонізмі
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 20 червня.
За версією обвинувачення, приблизно наприкінці травня 2022 року мешканець села Підлиман добровільно став помічником начальника місцевої окупаційної адміністрації адміністрації, тобто помічником старости.
До окупації чоловік був підприємцем, мав мʼясний магазин і станцію техобслуговування автомобілів. У суді він не визнав вину. Пояснив, що не зміг виїхати з села, в тому числі тому, що тяжко переніс ковід. Обвинувачений повідомив, що його змусили співпрацювати окупанти і місцеві колаборанти. Коли він відмовився, то солдати побили його і погрожували вбивством сімʼї. Його забрали з дому, накинувши мішок на голову мішок, відвезли до якогось приміщення і побили, хотіли його зґвалтувати. Пізніше сусіди чомусь самі почали приходити до нього і казати, що він помічник старости, просили допомогти з їжею, ліками і дровами. Обвинувачений розповів, що привіз зі свого магазину продукти та поросив роздати людям. Потім займався вивозом сміття, виставляв блоки, щоби вулицями не їздили російські броньовані машини.
У селі атовців залишалися осіб пʼять, але, як наголошує обвинувачений, він окупантам про них не cказав. Враховуючи постійні залякування його та членів його сімʼї з боку військових РФ, вважає, що перебував у стані крайньої необхідності.
Після звільнення села правоохоронці вилучили документи окупаційної влади, складені російською мовою і адресовані обвинуваченому, а також за його підписами. Це заяви місцевих жителів про надання допомоги в вигляді дров, довідки про фактичне місце проживання особи, списки працівників окупаційної адміністрації та ін.
Суд допитав 18 свідків і всі вони підтвердили, що цей чоловік був старостою або старшим у селі. Його робоче місце було в кабінеті сільського голови.
Колишій староста розповів, що відмовився працювати в окупації і його змусили назвати кандидатуру замість себе. Коли він запропонував обвинуваченого, то окупаційний комендант відповів, що цю людину як підприємця уже знає і далі буде спілкуватися з ним.
Свідок вважає, що тиску на обвинуваченого не було. Попередньо той не висловлював бажання працювати на посаді, але коли його викликали в комендатуру, то висловив згоду. Обвинувачений виконував обовʼязки, що були раніше у старости села, забезпечував благоустрій та вирішення соціальних питань. А також раніше отримав від свідка ключі від адмінбудівлі сільради та машини.
Лише троє свідків говорили про якесь насильство щодо обвинуваченого.
Одна жінка стверджує, що бачила, як «рашики» вивозили його з мішком на голові. Інший чоловік, їдучи вулицею, повз будинок обвинуваченого, нібито, чув жіночі крики і бачив біля калитки військовий автомобіль. Потім спостерігав як із двору будинку військові РФ виводили обвинуваченого з пакетом на голові та запхнули у машину. Але з чим це було повʼязано свідок не знає.
Третій свідок працював у магазині обвируваченого, займався продажем свинини. Одного дня приїхали російські солдати і почали розстрілювати магазин. Свідок вийшов і сказав, що магазин не працює, після цього вони почали погрожувати господарю, посадили його в машину і кудись відвезли.
Суд критично поставився до показань цього свідка, який є другом обвинуваченого, перебував із ним у трудових відносинах. Через тиждень після взяття обвинуваченого під варту цей свідок вніс за нього 208 тисяч гривень застави.
Чоловіка засудили до 7 років позбавлення волі з конфіскації майна. Також йому на 15 років заборонили обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка повʼязана з наданням публічних послуг. Наразі вирок ще не набув законної сили і може бути оскаржений.