Шевченківський районний суд Києва неповні чотири роки розглядав справу стосовно бувшої ліквідаторки банку «Фінанси та кредит» від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Її судили за невиконання судових рішень.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 16 червня.
У 2014-2015 роках дві мешканки Кривого Рогу розмістили вклади в банку «Фінанси та кредит». Одна на суму 663 тис доларів, а інша — на 501 тис євро і 4,4 млн грн.
У вересні 2015-го банк визнали неплатоспроможним. Нацбанк ввів туди тимчасову адміністрацію. Вкладники банку втрачали свої депозити і, незалежно від суми яку мали на рахунку, могли отримати від держави гарантовану виплату в 200 тис грн.
Як зʼясувалося, дві згадані клієнтки ще до появи тимчасової адміністрації звернулися до суду про розірвання договорів і стягнення своїх вкладів. Металургійний (Дзержинський) районний суд міста Кривого рогу арештував кошти на їхніх рахунках. У травні і листопаді 2015 року суд ухвалив стягнути клієнткам банку їхні вклади з процентами за користування.
Проте ліквідаторка банку ці судові рішення не виконала. Арештовані рахунки закрили і кошти з них переказали на транзитні рахунки для обслуговування вимог кредиторів.
Розслідування за фактом невиконання судового рішення офіційно почалося ще в 2018-му. Потім цей епізод виділили в окреме провадження і в 2022 році направили обвинувальний акт до суду.
Обвинувачена не визнала вину і запевняла, що не знала про судові рішення про стягнення на користь потерпілих їх вкладів та процентів за їх користування. Вона стверджувала, що не мала реальної можливості виконати ці судові рішення з огляду на те, що заборгованість перед потерпілими була віднесена до четвертої черги боржників та повинна була сплачуватись при погашенні заборгованості після задоволення трьох попередніх черг кредиторів.
Але суд визнав колишню ліквідаторку винною. На підставі зібраних доказів суд дійшов висновку, що на момент введення тимчасової адміністрації договірні стосунки потерпілих із банком були розірвані і ті мали статусу вкладників.
Підсудна має великий досвіт роботи у банківській сфері, про що вона повідомила у своїх вільних показаннях. А, отже, повинна була розуміти, що потерпілі більше е можуть вважатися вкладниками банку.
Суд вважає, що обвинувачена не могла не знати про судові рішення, якими накладено арешт на рахунки та про розірвання депозитних договорів і стягнення вкладів та процентами за ними. Адже її обізнаність підтверджується апеляційними скаргами, поданими від її імені на ці судові рішення.
Втім, на лаві підсудних обвинувачена, як зазначає суд, ігнорувала ці обставини, критично ставилась до них, як і її захисники.
«Така позиція є правовим нігілізмом, свідчить про свідоме ігнорування права, законів, як наслідок проявляється у зневажливому ставленні до законності та правопорядку, підриває довіру до інститутів влади — зокрема, до основних засад судочинства, до якого віднесено обовʼязковість рішень суду», — йдеться у вироку суду.
Колишній ліквідаторці банку присудили 3 роки позбавлення волі, звільнивши її від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.
Водночас суд задовольнив цивільні позови потерпілих до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Одній вкладниці стягується 1,02 млн доларів, що включає депозит, відсотки за ним, а також упущену вигоду, а також 300 тис грн моральної шкоди
Інша вкладниця померла і її банківський вклад успадкував син. Спадкоємцю стягується 17,7 млн грн, 725 тис євро і 300 тис моральної шкоди.
На вирок надійшли апеляційні скарги обвинуваченої, її захисників, представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і представника потерпілих.
Київський апеляційний суд призначив розгляд скарг на вирок на 14 січня 2027 року.
Власником 99% ліквідованого банку був бізнесмен Костянтин Жеваго.
16
0
20
20
