Волинський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок у справі про підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди судді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 18 серпня.
Обвинуваченим у цій справі є судовий розпорядник Горохівського районного суду Волинської області.
За версією обвинувачення, він одержав 20 тис грн за те, що водій уникне адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у нетверезному стані. Ше 5 тисяч гривень чоловік мав передати після ухвалення рішення. Але в березні 2019-го суддя оштрафувала водія на 10 тисяч гривень і на рік заборонила йому керувати транспортними засобами. Тому гроші водієві повернули.
Заявником був спільний знайомий цього водія і судового розпорядника, колишній однокласник останнього. Раніше судовий розпорядник нбито вже допоміг вирішити йому аналогічну проблему для себе також за 25 тис грн.
Працівник суду вину не визнав і пояснював, що хотів допомогти давньому другу, маючи юридичну освіту та знаючи практику розгляду справ такої категорії. Гроші він узяв за надання юридичної консультації, зокрема, за допомогу в підготовці документів, які б переконали суд закрити справу. Але спеціально з суддею ні про що не домовлявся і стверджував, що гроші їй не передавав.
У липні 2025-го Локачинський районний суд Волинської області обвинуваченого виправдав. Суд, проанілізувавши докази, дійшов висновку, що працівник суду фактично консультував співрозмовників, за що отримував гроші, що кваліфіковано як шахрайські дії (у січні 2025-го суд за строками давності і зі згоди обвинуваченого закрив кримінальне провадження в частині шахрайства).
Як вважає суд, обвинувачений ніколи чітко не говорив, що гроші будуть передані судді. Натомість заявник сам постійно запитував, чи говорив обвинувачений із суддею, чи домовився з нею і навіть наполегливо просив вплинути на суддю. Суд вважає такі дії заявника провокативними.
Прокурор не погодився із такою оцінкою. У сказі він зазначив, що результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій та інші фактичні дані беззаперечно свідчать про умисел обвинуваченого на підбурювання до надання неправомірної вигоди судді. Висновок щодо провокації, на його думку, не ґрунтується на доказах, враховуючи те, що спосіб вирішення проблеми і вимогу надання грошових коштів озвучив саме обвинувачений.
Апеляційний суд вирішив, що висновок місцевого суду про відсутність у діях обвинуваченого складу злочину був передчасним. У вироку нібито немає належного правового аналізу доказів і не пояснюється, чому надано перевагу одним доказам перед іншими, не було усунуто протиріч між показаннями обвинуваченого та свідків.
Мотиви виправдання обвинуваченого, на думку колегії суддів, є недостатніми, поверхневими та непереконливими.
Вирок скасували і матеріали розглянуть заново в першій інстанції.
Відомо, що обвинувачений у цій справі досі працює судовим розпорядником у тому ж суді.



