Київський апеляційний суд скасував вирок стосовно начальниці відділення соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «Північна виправна колонія №90» Оксани Мінцевої.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 22 січня.
Жінку звинувачують, що під час окупації вона зайняла посаду так званого старшого інспектора відділу по контролю за виконанням покарань, не повʼязаних з ізоляцією засуджених від суспільства, в окупаційному Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області.
У квітні 2024-го Шевченківський районний суд визнав Мінцеву винною у колабораційній діяльності (ч.7 ст.111-1 ККУ) і з урахуванням помʼякшуючих обставин призначив їй 8 років позбавлення волі. Розгляд відбувався у закритому засіданні і текст вироку не оприлюднювали.
Обвинувачена та її захисник оскаржили вирок і просили його скасувати і справу закрити через невстановлення достатніх доказів винуватості. Розгляд в апеляційному суді також був закритий, але підсумкове рішення все ж оприлюднили.
Причиною скасування вироку стало, зокрема, те, що суд першої інстанції послався на показання свідка, які не досліджувалися в судовому засіданні.
Із журналу та звукозапису судового засідання вбачається, що свідок Ж. в судове засідання не викликався та не допитувався, копія чи оригінал його протоколу допиту прокурором суду не надавався, в судовому засіданні не оголошувався та не досліджувався.
Суд допитав лише обвинувачену і одного свідка, який був начальником дільниці слідчого ізолятора ДУ «Північна виправна колонія № 90».
На думку захисту, суд перекрутив показання цього свідка. Бо насправді свідок, нібито, не зміг пояснити, чи займала обвинувачена будь-яку посаду в незаконному правоохоронному органі — «Управління служби виконання покарань по Херсонській області». Він лише повідомив, що жінка залишилась у Херсоні через тяжке сімейне становище і складнощі виїзду з окупованої території, загрозу життю та здоровʼю людей, які на це зважилися.
Від решти свідків прокурор відмовився, оскільки не вдалося забезпечити їх явку. Захист стверджує, що прокурор не надав суду для дослідження протоколи допиту свідків, але суд першої інстанції у вироку зазначив, що пʼять таких протоколів були надані і досліджені.
Апеляційний суд погодився із доводами захисту, що суд першої інстанції не проаналізував усі докази. Натомість лише перерахував їх, взагалі не розкриваючи змісту та не зазначаючи, які обставини вони підтверджують або спростовують.
Суд першої інстанції не мотивував, чому відхилив доводи сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченої, не навів переконливих доводів, чому не приймає до уваги доводи захисника. Фактично без будь-якої оцінки залишились показання Мінцевої, в яких вона заперечує свою вину.
Обвинувачена Мінцева дала суду показання, що, в умовах окупації колонія в Херсоні працювала за українським законодавством, хоча на територію періодично приїжджали російські військові. Підтвердженням цьому захист вважає те, що Міністерство юстиції України 30 квітня 2022 року присвоїло Мінцевій звання майора внутрішньої служби.
У матеріалах справи є протокол негласних слідчих (розшукових) дій — роздруківка телефонної розмови. 9 травня 2022-го начальник Північної виправної колонії №90 Євген Соболєв зателефонував Мінцевій. Перед початком розмови, звертаючись до невідомої особи в кабінеті, він каже, що буде розмовляти з кимось і називає імʼя. Далі чути, як він запитує Мінцеву по телефону, чи залишається вона, на що остання, нібито, відповідає «Я залишаюсь», але цікавиться, чи загрожує їй «стаття», на що Соболєв відповідає, що тепер стаття загрожує всім. Він пропонує жінці «прийняти» відділ кадрів, оскільки попередня начальниця пішла на пенсію (зі змісту розмови не зрозуміло, відділ кадрів якого органу мається на увазі). Мінцева каже, що не має потрібного досвіду. У відповідь Соболєв просить її просто прийняти справи на тиждень-два поки він знайде особу на цю посаду.
Мінцева не заперечує факт цієї телефонної розмови, але наполягає, що дала згоду лише допрацювати до кінця місяця за українським законодавством, після чого звільнилася.
Більше того, наступного дня від першого заступника начальника колонії Мінцева дізналася, що Соболєв, начебто, їй зателефонував помилково, тому що вважав, що розмовляє з Тропіною, яка у подальшому і очолила відділ кадрів.
Сторона захисту надала письмові докази, а саме судове рішення, яке підтверджує, що саме громадянка Тропіна зайняла спочатку посаду в.о. начальника відділу кадрів у ДУ «Північна виправна колонія № 90», а потім посаду начальника відділу кадрів незаконного правоохоронного органу — «Управління виконання покарань по Херсонській області». На сьогодні Тропіну заочно судять у Херсонському міському суді Херсонської області.
12 травня 2022 року Мінцева написала рапорт на звільнення зі служби за власним бажанням та відпрацювавши до 31 травня була остаточно звільнена, про що свідчить запис у її трудовій книжці.
Суд скасував вирок із процесуальних підстав, а доводи щодо недостатності доказів і закриття кримінального провадження, вважає передчасними. Справу відправили на новий розгляд у Шевченківський районний суд міста Києва.
Нагадаємо, що колишній начальник «Північної виправної колонії №90» Євген Соболєв перейшов на бік окупантів і очолив окупаційне «Управління федеральної служби виконання покарань по Херсонській області».
За державну зраду Соболєва заочно засудили на довічне позбавлення волі.
За матеріалами справи, в період окупації Херсона Соболєв впускав на територію колонії російські військові вантажівки, які везли з Криму гуманітарку — цукор, борошно та цигарки. Соболєв наказував засудженим зривати маркування російських виробників, щоб потім продавати ці продукти.
Вʼязнів змушували ремонтувати російську військову техніку. Окупантам дозволили жити в колонії, в кімнатах тривалих побачень, лікували їм зуби.
18
0
20
20
