Чому апеляція скасувала вирок Труханову

Вищий антикорупційний суд оприлюднив текст ухвали, якою скасовано виправдувальний вирок меру Одеси Геннадію Труханову та ще семи особам.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням текст ухвали від 11 лютого.

За версією НАБУ, мер Труханов з групою із семи осіб заволоділи 93 мільйонами гривень місцевого бюджету, придбавши будівлю заводу за завідомо вдвічі завищеною ціною для облаштування тут нового офісу мерії Одеси.

Малиновський райсуд Одеси, який 4 липня 2019 року виправдав усіх обвинувачених.

Вирок першої інстанції мотивовано тим, що доказами не доведено факт заволодіння службовими особами Одеської міської ради коштами місцевого бюджету шляхом зловживання своїм службовим становищем та наділеними владними повноваженнями.

31 липня 2019 року САП оскаржила вирок. Спочатку прокурори прохали апеляційну інстанцію визнати Труханова та інших фігурантів винними в корупційному злочині та засудити до 8-12 років тюрми.

Проте 6 серпня 2019 вже після вироку Малиновський райсуд провів судове засідання, де окремою ухвалою закрив провадження щодо ТОВ «Девелопмент еліт». Раніше її директора Петра Загодіренка суд виправдав, а питання щодо юридичної особи у вироку чомусь не вирішив.

Прокуратура вважала винесення ухвали після вироку суттєвим порушенням і через це змінила апеляційну скаргу – просила вирок скасувати і скерувати справу на новий розгляд у першу інстанцію. Вважалося, що після допущеного порушення апеляційний суд не може ухвалити обвинувальний вирок.

Одним із аргументів прокурора була упередженість суддів Малиновського суду, яким він заявляв відвід у засіданні, коли після вироку вони дозволили собі закривати провадження щодо «Девелопмент еліт» (відвід не задовольнили). Апеляційна палата ВАКС доводи про упередженість суддів відхилила з тої причини, що заяву про відвід прокурор подав уже після проголошення вироку.

Водночас Апеляційна палата підтримала прокурора і визнала незаконним закриття провадження щодо фірми «Девелопмент еліт» після вироку. Визнання директора підприємства невинуватим тягне за собою закриття провадження щодо юридичної особи саме у вироку. Після ухвалення вироку, крім його роз’яснення або виправлення описки, суд не має права вирішувати будь-яке інше питання до набрання вироком законної сили. Тому Малиновський суд, на думку апеляції, вийшов за межі наданих йому повноважень, розглядаючи та вирішуючи клопотання захисника про закриття провадження щодо юридичної особи після ухвалення вироку.

Внаслідок такого рішення суду сторона обвинувачення була позбавлена права апеляційного оскарження вироку суду з вимогою його скасування та ухвалення нового, в тому числі, відносно юридичної особи, а колегія апеляції – можливості перевірити таку апеляційну скаргу та задовольнити її.

Таке порушення суду першої інстанції є істотним, а єдино можливим способом його усунення апеляція вважає скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів наголошує, що апеляція не вирішувала питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими.

Водночас Апеляційна палата дала окрему оцінку визнанню судом недопустимим висновку комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи приміщень. Експертизу забракували з тої причини, що експерт використав протокол огляду приміщення, який проводився без участі понятих, застосувавши доктрину «плодів отруйного дерева». Апеляція зазначає, що положення КПК про огляд приміщення за участю не менше двох понятих спрямоване на додаткові гарантії дотримання органом досудового розслідування права особи на приватне життя при огляді житла чи іншого володіння особи. Нежитлове приміщення, придбане Одеською міською радою, є адміністративною будівлею та не належить до житла чи іншого володіння особи, а тому його огляд органом досудового розслідування не потребує обов’язкової участі понятих. Тому Малиновський суд безпідставно визнав недопустимим доказом протокол огляду приміщення і експертизу, що на ньому базувалася.

Також апеляція зауважила, що є суперечливість і взаємовиключність у висновках суду першої інстанції і між мотивувальною та резолютивною частиною вироку.

Тому з мотивувальної частини вироку неможливо зрозуміти відповідь на головне питання обвинувачення, а саме: Одеська міська рада придбала нежитлове приміщення за ринковою вартістю у  185 мільйонів гривень, тому в діях обвинувачених відсутній склад злочину; чи стороною обвинувачення не доведено, що вартість приміщення була завищена порівняно з ринковою на 92 мільйони гривні з метою заволодіння цими коштами.

Суд повинен був виправдати обвинувачених з підстав відсутності складу або події злочину, а не внаслідок недоведеності в їх діях складу злочину. Якщо встановлена відсутність складу або події злочину – це виключає його недоведеність.

Крім того, апеляція встановила порушення принципів змагальності та безпосередності дослідження доказів сторони обвинувачення. Тому вважає передчасним визнання судом кожного з них недопустимим.

У засіданнях Малиновського суду прокурор оголошував зміст документа чи речового доказу, сторони за бажанням висловлювали свої зауваження чи пояснення, після чого суд долучав доказ до матеріалів справи. Під час судового розгляду та дослідження доказів суд не встановив очевидну недопустимість жодного доказу, наданого прокурором, не припинив їх досліджувати. Адвокати не заперечували допустимість доказів, не заявляли клопотань про визнання їх недопустимими (за виключенням одного протоколу НСРД). Разом з тим, у судових дебатах адвокати навели обставини недопустимості значної кількості доказів обвинувачення і з приводу яких ці обставини не з’ясовувалися та не перевірялися на стадії дослідження доказів.

За результатами дебатів суд видалився до нарадчої кімнати і виніс вирок, в якому визнав недопустимими деякі докази обвинувачення. Тобто суд дослідив ці докази без з’ясування обставин їх недопустимості у судовому засіданні, під час розгляду справи, а своє рішення прийняв в нарадчій кімнаті на підставі аргументів, наведених стороною захисту в судових дебатах без надання прокурору можливості спростувати їх.

Таке дослідження доказів, на думку Апеляційної палати ВАКС, порушує принципи змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів в судовому засіданні. Це порушення є істотним, оскільки стосується значної кількості зібраних доказів, на яких ґрунтувалося обвинувачення. Визнання їх недопустимими на підставі доводів сторони захисту в судових дебатах, поєднане з обмеженням прокурора в доказуванні протилежного, могло вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинувачених у випадку належного дослідження доказів в судовому засіданні.

Доводи про неповноту судового розгляду Апеляційна палата відкинула, оскільки вважає, що не з’ясування Малиновським судом обставин, на які посилається прокурор, не могло вплинути на ухвалення вироку. Це стосувалося пропозицій прокурора провести одночасний допит деяких експертів та свідків. Не усунення судом суперечностей у висновках експертиз, неналежне з’ясування  наявності або відсутності зауважень юридичного департаменту до проекту  рішення Одеської міськради про погодження купівлі приміщень, фінансово-економічного обґрунтування цього проекту, погодження  проекту в цілому, включаючи оцінку придбаного приміщення, зміни права власності приміщень від ЗАТ UAB Naster до ТОВ VALTON GROUP LP та ТОВ «Девелопмент Еліт», на думку суддів, не могло вплинути на ухвалення судового рішення.

Крім того, прокурор говорив про неповну фіксацію судових засідань і записи неналежної якості. Але не назвав носія інформації, на який здійснюється фіксація судового провадження, а також дати судових засідань, проведених без технічної фіксації, тобто, скарга в цій частині є неконкретною.

Апеляційна палата ухвалила призначити новий розгляд кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.

Окрім Труханова, у заволодінні грошей з міської казни обвинувачуються ще 7 осіб: його заступник Павло Вугельман, голова профільної комісії міськради Василь Шкрябай, керівник департаменту комунальної власності міськради Олексій Спектор, його заступник Володимир Радіонов, а також директор ТОВ «Девелопмент еліт» Петро Загодіренко та оцінювачка вартості майна Галина Богданова. Підсудні свою вину заперечують досі.

Під час розгляду апеляційної скарги матеріали щодо оцінювачки виділили в окреме судове провадження у зв’язку з тяжкою хворобою обвинуваченої та зупинено розгляд до її одужання, а тому висновки апеляції її не стосуються, в тому числі, щодо скасування вироку та призначення нового розгляду.

Фото: Катерина Петренко

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Share:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *