Жовтневий райсуд міста Запоріжжя визнав Юрія Петровського винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 15 квітня.
У квітні 2023 року Петровський на прохання знайомого погодився допомагати РФ у підривній діяльності проти України з метою скорішої окупації. У подальшому Петровському на мобільний зателефонував незнайомець і запропонував встановити Telegram для таємного спілкування.
Із середини квітня і до середини травня Петровський, перебуваючи за місцем роботи у ТОВ «Обласний благодійний фонд «Парсек», де він був охоронцем, регулярно надсилав РФ інформацію представнику. Це були конкретені адреси, за якими перебували військові сил оборони України, підтвердження місць ракетних обстрілів цивільної та військової інфраструктури. Інформацію Петровський збирав як особисто, оглядаючи територію, так і опитуючи своїх знайомих, у тому числі діючих військовослужбовців Збройних сил України.
«Из здания выселили и перевели в другие здания по городу всех сотрудников. В здании дислоцируются в/сл.. На каких этажах, неизвестно (…) С правой стороны от КПП — админздание, населенность неизвестная. Охрана — из гражданских. На всех работающих на заводе, СБУ собрала анкеты, каждого контролируют. Также контролируют все автомобили и их владельцев. В/сл зимой вырезали много деревьев для отопления зданий», «На 300 м недолет, попало в частный сектор», «А вчера были удары, но по другим объектам. В частности, по складу топливных и смазочных материалов в/ч НГУ (…) Была сильная вспышка, но пожар потушили. Пожарная машина стояла на территории еще днем. Личный состав базы в большом беспокойстве. Кроме этого, личный транспорт запарко вали не на территории склада, а на подъездной дороге к КПП», — писав обвинувачений.
Із переписки видно, що куратор просив Петровського подивитись наслідки ракетної атаки по нафтобазі, запитував про роботу залізничних вокзалів і перебування там військового потягу та ін. Одного разу обвинувачений написав, що його затримали і телефон перевіряли співробітники СБУ.
Своїми діями Петровський ідентифікував для ворога позиції українських військових, підрозділів їх забезпечення, в тому числі паливно-мастильними матеріалами. Як наслідок на території міста Запоріжжя відбулися вибухи в результаті ракетних атак РФ, а саме:
- 05.05.2023 р. приблизно о 20:00 год. відбувся вибух, в результаті якого загинули три військовослужбовці;
- 12.05.2023 р. з 02:12 год. по 02:13 год. два ракетних удари;
- 11.05.2023 р. з 01:17 год. по 01:31 год. здійснено обстріл і на території військової частини пошкоджено резервуар для зберігання нафтопродуктів, друге влучання — в землю на території військової частини.
Петровський передавав інформацію громадянину РФ, уродженцю Моздокського району республіки Північна Осетія-Аланія РФ, який належить до кадрового складу одного з підрозділів фронтової розвідки загальновійськової армії РФ, який від початку збройної агресії проти України бере безпосередню участь у збройному конфлікті на Херсонському та Запорізькому напрямках.
У судовому засіданні Петровський визнав себе винним у державній зраді у повному обсязі. Він пояснив, що з 1986 року є членом комуністичної партії, був секретарем Запорізького обласного комітету з ідеології. Співробітництво з окупантами почалося із телефонного дзвінка партійного товариша, який працював в Якимівці (селище Якимівка Запорізької області окуповане РФ — ред.) і цікавився ситуацією в Запоріжжі. Також зателефонував секретар Бердянського райкому партії, який повідомив, що є товариші, які бажають поспілкуватись і так він познайомився з представником РФ. Росіянин надсилав скриншоти адрес або карти і обвинувачений відповідав, що він побачив за цією адресою. Історію спілкування видаляв, щоб не було неприємностей, якщо зупинить патруль і перевірить мобільний телефон. За адресами виїздив особисто, збирав інформацію, оглядаючи місцевість, опитував людей, стосовно військових частин спілкувався з колишніми товаришами по службі, оскільки служив там і йому там все відомо. Свої дії пояснив бажанням допомогти товаришам-комуністам, він проти війни, але вважає, що влада України не бажає перемирʼя, а Російська федерація швидко досягне успіху.
Ще у 2001 році Чернігівський апеляційний суд визнав Петровського винним за ст.56-1 Кримінального кодексу в редакції 1960 року — у діях, що спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Його засудили до 6 років позбавлення волі і позбавили військового звання майор. Ця судимість уже погашена і суд не враховував її як таку, що сьогодні характеризує обвинуваченого.
Водночас в обвинувальному акті зазначено про обставину, яка помʼякшує покарання, а саме активне сприяння слідству в розкритті злочину. Обвинувачений як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, провину визнавав і співпрацював із правоохоронцями у виявленні інших фігурантів, які у тому числі є громадянами РФ.
З огляду на наявність обставини, яка помʼякшує покарання, суд вважав за неможливе призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Чоловік розлучений, неповнолітніх дітей не має, є особою похилого віку, пенсіонер. Із представником РФ завжди листувався, перебуваючи на робочому місці охоронця у ТОВ «Обласний благодійний фонд «Парсек». Роботодавець передав суду позитивну характеристику на Петровського, але її оцінили критично.
Директором і співзасновником благодійного фонду «Парсек» є Олексій Бабурін — уродженець Росії, який з 1994 року був першим секретарем Запорізького обкому Комуністичної партії, у 2002-2012 роках народний депутат України від Комуністичної партії.
Петровському присудили 15 років увʼязнення з конфіскацією майна. Під вартою він утримується із 17 травня 2023-го.
20
0
20
20
