Основʼянський районний суд міста Харкова визнав громадянку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 6 червня.
Обвинувачена з 2020 року була депутатом і секретарем Курилівської сільської ради Купʼянського району Харківської області ради.
Під час окупації вона обійняла в створеному росінами органі влади, посаду, повʼязану з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій. Обвинувачена стала виконувачкою обовʼязків «завідувача сектором адміністративно-господарського забезпечення Курилівського територаільного відділу Тимчасової цивільної адміністрації Купʼнського району».
У суді жінка вину визнала частково. Розповіла, що деякий час сільради працювала в окупації за українським законодавством. Але в травні 2022-го сільський голова повідомив, що у Купʼянську створюється окупаційна адміністрація і з 1 липня 2022 року співробітники сільської ради вже не зможуть працювати на своїх посадах. Він запропонував обвинуваченій очолити адміністративно-господарський відділ створеного окупантами «Куриловского отдела Харьковской ВГА», на що вона погодилася. Жінка пояснила, що пішла працювати, оскільки треба було забезпечувати родину. Її робоче місце розміщувалося у тому ж кабінеті, що раніше. Вона мала у підпорядкуванні 11 підлеглих, серед яких були її заступник, водій, підсобні робітники. Відділ займався сезонними роботами з благоустрою території громади, прибиранням сміття, вирубкою лісосмуги тощо.
Обвинувачена запевняла, що особисто не давала вказівок іншим співробітникам відділу, а лише консультувала людей, які приходили дізнатися, де брати довідки, хоча це спростовується показаннями свідків. Заробітну плату вона, нібито, отримувала один раз – 23 чи 27 тисяч російських рублів. Підсудна сказала, що розкаюється та готова понести заслужене покарання.
Події цієї справи підтверджуються показання семи свідків і документами окупаційної влади, які вилучили правоохоронці після зільнення міста.
Свідчення давали інші працівники сільради, які відмовилися співпрацювати з окупантами і ніяких погроз за це не отримували. Місцеві розповідали, що у підпорядкуванні обвинуваченої були робітники, двірники, прибиральники.
Обставин, що помʼякшують покарання, суд не встановив. Щире розкаяння обвинуваченої суд виключив.
Під час судового розгляду жінка декілька разів змінювала свою позицію, спочатку говорила, що частково визнає вину, потім, що визнає вину повністю, а зрештою знову заявила, що визнає вину частково. Крім того, даючи показання, вона намагалася створити враження відсутності у неї реальних організаційно-розпорядчих функцій, що розцінюється судом як спроба уникнути відповідальності за скоєне.
Обвинувачену засудили до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною на 10 років обіймати деякі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування України.
18
0
20
20
