Корабельний районний суд міста Миколаєва визнав українського військовослужбовця винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 червня.
За матеріалами справи, обвинувачений народився на початку 2000-х в Очакові Миколаїської області, закінчив професійне училище. Чотири місяці працював у супермаркеті АТБ, але звільнився, коли з нього зняли гроші за втрачений товар. Далі чоловік не міг працевлаштуватися і в 209-му сам прийшов у військкомат. Після строкової служби уклав контракт.
У 2020-му військовослужбовець познайомився в інтернеті з дівчиною із Росії. У 2021 році вона приїхала в Україну і вийшла за нього заміж.
Після повномасштабного вторгнення чоловік продовжував служити в військовій частині в Очакові без можливості звільнення.
На початку квітня 2024 року до військової частини надійшла вказівка про переведення на “передову” — на Херсонський напрямок. Дружина обвинуваченого тривожно це сприйняла і говорили йому пробувати перевестися в тил або звільнитися, але це виявилось неможливо. Тоді жінка стала шукати допомогу через своїх батьків у Росії. Їй дали контакт начебто феесбешника, який погоджувався допомогти в обмін на інформацію. Його цікавили іноземні агенти в Очакові і ситуація на острові Майський. Обвинувачений відповів, що нічого про це не знає і співрозмовник розсердився та припинив спілкування.
Тоді дружина військовослужбовця начебто дістала контакт представника складу легіону «Свобода Росії». Його цікавила військова обстановка в Очакові, особи, які живуть поруч із обвинуваченим і його дружиною. Після першої розмови до військовослужбовця прийшли працівники СБУ перевірили документи жильців, але нікого не затримували. Дружина військовослужбовця повідомила про це росіянина і той запитував, чи запамʼятала вона, як звуть тих працівників СБУ. У подальшому співрозмовник із метою конспірації перевів їхнє спілкування в спільну електронну скриньку, де вони мали залишати один для одного повідомлення у розділі «Чернетки».
За версією обвинувачення, військовослужбовець, отримавши від дружини цей контакт, залишив в електронній скриньці відомості про те, як звуть командира військової частини і двох його заступників. Також росіянина цікавили українські військові, які мають родичів у РФ. Обвинувачений йому відповів, що в даний час він у підрозділі один такий і через це ловить на собі косі погляди. Його також попросили написати про власні посадові обовʼязки, розповісти, який обʼєкт він охороняє. Однак хлопець не встиг це зробити, тому що був затриманий.
У суді обвинувачений стверджував, що що переписку вела тільки його дружина, яка дійсно намагалася допомогти йому в переведенні в іншу військову частину. Коли дружина повідомила, що запитують його автобіографію, відомості про командирів та інших військовослужбовців, то він відмовився від такого спілкування. Але сказав дружині, що вона може переписуватися сама і надавати інформацію, яку знайде. Сам він давати будь-яку інформацію начебто відмовися, але дружині не забороняв.
У дружини як громадянки РФ закінчувалися документи на перебування в Україні і їй загрожувала депортація. У травні 2024-го вона намагался перетнути кордон із Молдовою. Прикордонники перевірили її телефон і знайшли підозрілу переписку. Жінку затримали і допитали. Після цього зареєстрували кримінальне провадження, в якому затримали її чоловіка. Дружині обвинувачень не висували і згодом вона таки виїхала і зараз, імовірно, мешкає в Росії зі своїми родичами.
У судовому засіданні були досліджені відеозаписи і протоколи її допиту на досудовому слідстві. Жінка трохи змінила свої початкові показання. Повідомила, що про співпрацію її чоловіка з ФСБ заявила під психологічним тиском, без розʼяснення права на перекладача та правову допомогу. Уточнила, що першим контактом був не співробітник ФСБ, а якийсь український військовий. Але чоловік, почувши запитання, спілкуватися з ним відмовився. І від того військового, і від громадянина РФ з легіону «Свобода Росії» вона очікувала допомоги у виїзді її чоловіка за кордон.
Перед відʼїздом дружини обвинувачений поштою відправив до її батьків у Росію речі, в тому числі і свій зимовий одяг. У суді чоловік заперечував, що планував виїхати до РФ і пояснював, що ці речі забрала дружина як непотрібні для нього і, можливо, бажала віддати своєму батькові. Хоча на його телефоні є переписка з абонентом «женушка», з якої слідує, що він планує їхати з нею.
На мобільному телефоні обвинуваченого також знайшли ознаки використання спільної електронної пошти для конспіративного спілкування з представником РФ.
Зміст листування у цій пошті свідчить про розмежування співрозмовником жінки та її чоловіка-військовослужбовця, до якого ставились запитання щодо обовʼязків по службі. В одній із розмов йшлося про те, що дружина обвинуваченого вже рухається до кордону із Молдовою.
У суді допитали як свідка друга дитинства обвинуваченого. Той чув від останнього, що він хоче втекти з військової частини, стурбований можливою відправкою на лінію фронту, тому планує виїхати до Європи, знайти роботу, житло і після того забрати свою дружину з РФ.
За держзраду чоловіка покарали увʼязненням на строк 15 років із конфіскацією усього майна.
18
0
20
20
