В Одесі обвинувачений, якого суд випустив із СІЗО, обікрав і отруїв людей, один потерпілий помер

В Одесі взяли під варту іноземця, підозрюваного у вбивстві і розбої. Він підсипав людям снодійне і викрадав майно, поки вони були непритомні.

За матеріалами справи, потерпілі запросили до себе додому подругу та підозрюваного, щоб їх познайомити. Під час застілля компанія пила алкоголь, який приніс із собою гість.

Зі слів  жінок, їх почало хилити в сон. Наступного ранку вони прокинулись із відчуттям нездужання, а поруч побачили мертвого господаря оселі. Гостя вже не було, як і їхніх мобільних телефонів, золотих прикрас, грошей та банківських карток.

Слідчі кваліфікували подію як розбій, спрямований на заволодіння майном – ч.4 ст.187 КК України. Та умисне вбивство з корисливих мотивів – п.6 ч.2 ст.115 ККУ.

Причину смерті господаря оселі встановить судмедекспертиза. Щоб дізнатися, яка саме отруйна речовина в організмі потерпілих, в них відібрали біологічні зразки.

6 грудня підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

Донедавна цей 33-річний громадянин Азербайджану уже перебував під вартою. Його судять за аналогічні злочини. Згідно з обвинуваченням, він та  інші два іноземці підсипали жертвам снодійне і обкрадали їх. Вони приводили потерпілих до несвідомого стану, застосовуючи лікарський засіб “азалептин”, небезпечний для життя та здоров`я.

2 листопада 2020 суд за клопотанням адвоката змінив обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Хоча прокурор наполягав на триманні під вартою.

На момент появи цього рішення чоловік уже був обвинувачений у щонайменше двох кримінальних справах. У серпні 2019 вночі на пляжі у смт Затока він познайомився із жінкою, розпивав із нею спиртні напої і начебто викрав мобільний телефон і ланцюжок із кулоном.

Білгород-Дністровський суд 19 серпня 2019 помістив чоловіка під цілодобовий домашній арешт, прокурор подавала апеляцію, але її не задовольнили. Суд пояснив, шо прокурор не надала доказів для скасування рішення, крім того, на засідання взагалі не з’явилась.

Азербайджанець порушував цей запобіжний захід і з двома спільниками, імовірно, скоїв ще низку злочинів.

За матеріалами кримінальної справи, у ніч з 22 на 23 серпня 2019 чоловіки відвідували ярмарок на Дерибасовській і там обкрадали людей. Азербайджанець, який мав бути під домашнім арештом, підходив до потерпілих, вдавав, ніби знає їх і грайливо обнімав і піднімав, забезпечуючи собі доступ до кишень і забираючи мобільні телефони. Пізніше вночі азербайджанець та його спільники у ресторані підсипали двом жертвам азалептин і сонними посадили в машину, де пограбували – забрали мобілки, гроші, норкову шубу і золоті прикраси. Коли з потерпілих отямилась, відчуваючи, як з неї стягують обручку, то її та супутника викинули просто на проїжджу частину.

2 листопада 2020 судді Приморського суду Одеси Кічмаренко вкотре відпустив цього чоловіка під цілодобовий домашній арешт.

 «На даний час відсутні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та стороною обвинувачення не було подано жодного доказу та не заявлялось про виникнення будь яких нових ризиків. Також, суд при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу враховує той факт, що обвинувачений має постійне місце проживання в Одесі… Ухвала підлягає апеляційному оскарженню», – написано у рішенні судді Кічмаренка.

Як говорилося вище, після цього обвинувачений в компанії розпивав алкоголь, що закінчилося зникненням майна учасників застілля і смертю одного чоловіка.

Останній раз пом’якшення запобіжного заходу прокурор не оскаржував.

Як пояснили журналісту у прокуратурі, таке рішення прийняв сам суд, тому, вважають, що воно не оскаржується.

З липня 2020 року справа азербайджанця і двох його спільників слухається судом по суті.

Донедавна діяло положення КПК, що поки перша інстанція слухає справу по суті, то до ухвалення вироку будь-які її рішення не можуть оскаржуватися в апеляції. Але у червні минулого року Конституційний суд роз’яснив, що неможливість окремого апеляційного оскарження продовження строку тримання під вартою не гарантують особі ефективної реалізації її конституційного права на судовий захист (Рішення КСУ від 13.06.2019).

На практиці це призвело до різного тлумачення рішення Конституційного суду. Частина юристів вважає, що рішення стосується лише сторони захисту, а частина, що і прокурор має право оскаржувати, бо інакше це порушення принципу рівності сторін.

Немає з цього приводу і єдиної судової практики.

 «Щодо можливостей прокурора на оскарження таких рішень Конституційний суд України не висловився, не існує ні нормативної заборони, ні дозволу. З одного боку, якщо немає закону, то немає і відповідної дії, а тому апеляційну скаргу прокурора розглядати не можна. З другого, цілком реально може бути ситуація, коли рішення суду щодо тримання під вартою потребуватиме втручання зі сторони обвинувачення, а через відсутність таких можливостей виконання завдань судочинства виявиться недосяжним», – сказано в рішенні Івано-Франківського апеляційного суду, який все ж скаргу прокурора розглянув, хоча і залишив без задоволення. В іншій справі цей самий суд і цьому ж прокурору скаргу задовольнив.

Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повернула прокурору його скаргу, посилаючись на рішення КСУ. На думку суддів, оскаржувати тримання під вартою може лише обвинувачений і його захисник, а прокурор не має такого права. 

«Конституційний Суд України розширив права обвинуваченого на апеляційне оскарження ухвали, якою обмежено його право на свободу, а не наділив і не мав на меті наділити прокурора таким правом, оскільки оскарження прокурором ухвали про продовження строку тримання під вартою може призвести до погіршення становища обвинуваченого», – сказано в ухвалі.


Юлія Химерик, для сайту «Судовий репортер» 

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Share:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *