Соснівський районний суд міста Черкаси визнав місцеву жительку винною у виправдуванні збройної агресії РФ проти України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 18 квітня.
У період із 13 вересня по 7 жовтня 2023 року обвинувачена у телефонних розмовах зі подругою і знайомим, який є громадянином РФ, схвалювала дії російської армії, а українців порівнювала із фашистами, називала «нациками.
Спілкуючись із подругою, вона висловила побажання, щоб окупанти швидше прийшли в Черкаси: «И коммуналка поднялась, тоже говорят. Не с (неценз.) они чё ох (неценз.) вообще. Я вообще не знаю… Скорее бы уже приходили наши. Тогда все обнуляется».
Розмовляючи по телефону зі своїм коханим, вона висловила захоплення тим, що росіяни окупували українські міста, і ворожою армійцями, які йдуть на подвиги у памʼять про батьків (очевидно, маючи на увазі солдатів Другої світової війни):
«Ты знаешь, все-таки, как здорово, что взяли Мариуполь, Соледар, вот это вот все… Все равно россия сильнее, чем… И действительно, что в памятьотцов, и какие подвиги совершаются».
Обвинувачена нарікала, що в Україні є агресія до всього російського:
«Постоянно идёт агрессия в сторону русских. Не только россии, путина, а вообще всего русского мира. И ты сидишь там, это нелегко, потому что я вижу их взгляды».
Вона перекладала вину за російські злочини на українців і тих, хто керує ними з-за кордону, а «практично все населення України», яке вважає, що це злочини росії, а не України, називала «тупим»:
Російські ракетні удари, на її думку, є правомірними відповідями («ответками») на атаки в Криму українськими безпілотниками.
Обвинувачена підтримала слова співрозмовника про те, що 21 вересня 2023 року росіяни вдарили по готелю в Черкасах з метою знищення українських офіцерів, які там начебто поселилися:
— Значит, были офицеры.
— Скорее всего.
Нарікаючи на велику кількісь військових у місті, 23-26 вересня 2023 року жінка повідомила своєму знайомому, який є громадянином РФ, конкретні місця перебування українських військових.
У судовому засіданні зловмисниця вину визнала частково та пояснила, що у 1978 році познайомилася з чоловіком, який став її тренером з волейболу, мав для неї значний авторитет та психологічний вплив як тренер та чоловік. З 2010 року по жовтень 2023 року вони перебували у близьких та постійних стосунках. Вона вважала його своїм цивільним чоловіком. Коли почалася війна, була дуже сильно налякана та шукала підтримки з його боку.
Оскільки її друг перебував у Києві, а вона в Черкасах, то вони спілкувалися телефоном. Цей чоловік порадив їй слухати обидві сторони і дав посилання на телеграм-канали і потім вони обговорювали прочитане і почуте. При обшуку в неї вдома дійсно знайшли блокнот із переліком проросійських телеграм-каналів. Обвинувачена розповіла, що коли вона перечила своєму знайомому, не погоджувалася з його думкою, то він сердився. У жовтні 2023-го через таку сварку він фактично виставив її з квартири і не розмовляв з нею протягом місяця та хотів розірвати стосунки. У кінці жовтня вона додзвонилася до нього з іншого номера телефону і продовжила спілкування, хоча розуміла, що вже таких близьких відносин, як раніше, у них більше не буде. Щоб остаточно прояснити все, вона хотіла зустрітися з цим чоловіком у його день народження 12 листопада, однак вже 7 листопада у неї проводилися обшуки. Обвинувачена запевнила, що нічого поганого для України не бажала, а тільки хотіла, щоб швидше закінчилася війна та не гинули наші люди.
Жінка заперечувала, що передавала відомості про ЗСУ, бо сама ніяких колон військової техніки не бачила, а переповідала знайомому те, що чула від людей у транспорті та пацієнтів. Вона повідомила назву вулиці, по якій ходила 20 років на роботу, тому що хвилювалася, щоб не було атаки з боку Росії, бо там знаходиться ще і школа. Вона не знала, що не можна обговорювати це з членом її родини, яким вона вважала свого співрозмовника.
У квартирі обвинуваченої знайшли прапор Росії. Господиня пояснила, що прапор був привіз її брат у 2008-2009 році і вона його сховала в комод та забула за нього. Також у помешканнні була футболка чорного кольору із зображенням президента російської федерації Владіміра Путіна і написом «Своих не бросаем». Цю футболку їй начебто подарував коханий ще у 2013 році. Якось на 9 травня він попрохав її надіслати йому своє фото у цій футболці. Їй було відомо, що її коханий є громадянином російської федерації, він їздив туди за своєю пенсією, однак її це зовсім не цікавило. Вона кохала його і не хотіла втратити, тому в телефонних розмовах йому не перечила. У них були різні теми для спілкування, такі як волейбол, інтимні якісь теми, коли вона приїжджала до нього в Київ, вони відвідували музеї, бували в храмах.
Дочка обвинуваченої розповіла суду, що з цивільним чоловіком її матері вона не знайома і не спілкується. Знає, що приблизно у 2010 році вони поновили стосунки. Коли почалася війна, мати з цим чоловіком спілкувалася по телефону і він їй, що дивитися і читати. Вона просто хотіла бути комусь потрібною, розмовляючи на такі теми хотіла заслужити його увагу. Якщо мати висловлювала протилежну думку, то чоловік кричав і кидав слухавку, відмовлявся спілкуватися. Саме так відбулося і у жовтні 2023 року. Мати поїхала до цього чоловіка в Київ, але він її нібито вигнав за сумніви з приводу ситуації щодо війни.
Подруга обвинуваченої відмовилася давати покази щодо себе. Вона підтвердила, що слідчі вилучали в неї телефон. Раніше вони спілкувалися з обвинуваченою на різні теми, зокрема про здоровʼя. Розмова про обнулення рахунків за комунальні послуги в разі окупації, мабуть, була, але давно. Свідок не змогла пригадати розмову про ракетний удар по готелю «Центральний» у місті Черкаси. Заперечувала, що висловлювала свої сподівання на прихід нової влади з 2025 року
Жінку визнали винною. Суд критично оцінив її показання, що все, що вона чула і бачила в телеграм каналах вона переказувала знайомому по телефону, оскільки кохала його і не хотіла сваритися та вважає, що потрапила під сильний інформаційний тиск з його боку. Із численних аудіо записів розмов вбачається, що жінка спілкувалася без хвилювань та страху, під доброзичливого спілкування добровільно повідомляла громадянину РФ про кількість військових в місті Черкаси та розташування їх техніки.
Обвинувачену засудили до 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
20
0
20
20
