Жовтневий райсуд Запоріжжя виправдав громадянина, якого звинувачували у замаху на умисне вбивство свого сусіда.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 1 листопада.

За матеріалами справи, у лютому 2017-го обвинувачений зі своєю цивільною дружиною та сусідом вживали вдома спиртне. Виник конфлікт, який переріс у бійку, після чого гість пішов додому. Але через годину чоловік повернувся, бо нібито випадково забув у квартирі свої документи. Його не хотіли впускати і гість почав стукати ногою в двері, а господар пішов на кухню взяв ножа і коли чоловік зайшов у квартиру, то вдарив його в груди. Сусід отримав ножове поранення і, злякавшись, втік та залишився живий.

У судовому засіданні обвинувачений провину не визнав і озвучив свою версію подій. Розповів, що потерпілий жив на два поверхи нижче і між ними були нормальні сусідські відносини. Того дня потерпілий прийшов із пляшкою горілки і запропонував випити. Господарі пили небагато, а гість більшими порціями і швидко сп’янів та став залицятися до господині. Виникла сварка і обвинувачений намагався вивести сусіда з квартири, але той відмовлявся і став у відповідь бити його та жінку. При цьому голосно кричав: «вб’ю! », «придурки!», «дебіли!», а також вживав нецензурну лайку. Господарю вдалося виштовхати гостя на сходовий майданчик.

Через годину чоловік вернувся і став грюкати в двері, вигукуючи: «Вб’ю тебе і твою дружину !». Йому не відчиняли і тоді він ногою вибив нижню частину дверей і через дірку рачки заліз у квартиру. Знову почалася бійка. Коли гість завдав пару сильних ударів господарю в голову, то той вибіг на кухню і схопив ножа, яким спочатку начебто намагався злякати нападника, а потім і поранив.

Єдиним свідком у суді була сусідка, яка мешкала на тому ж поверсі, що й обвинувачений. Того дня вона спостерігала за подіями через дверне вічко. Потерпілого вона характеризує як людину з дуже запальним характером та неадекватною поведінкою, особливо, коли він п’яний. Їй відомі випадки, коли потерпілий, випивши, провокував бійки з іншими сусідами в їх будинку, через це його побоювались. У минулому цей чоловік разом із її сином займався східними єдиноборствами. Обвинуваченого вона характеризує як тиху, непомітну людину, яка зловживає спиртними напоями. При цьому, будь-яких проблем або незручностей для сусідів він не створював.

Того дня жінка чула лайку та голосні крики на площадці. У неї склалось враження, що потерпілий б’є її сусідку (дружину обвинуваченого), бо та дуже голосно кричала. Через годину лайка та голосні крики повторились і вона стала дивилась за тим, що відбувалося на її поверху в дверне вічко. Свідок побачила як потерпілий ногами вибивав вхідні двері в квартиру обвинуваченого, при цьому, голосно лаявся і кричав: «відкривай двері !», «якщо зайду – вб’ю ! ». У відповідь обвинувачений кричав: «не відкрию !», «йди до дому!». Жінка телефоном викликала поліцію, але їй повідомили, що аналогічне повідомлення вже надійшло. Лайка та крики не стихали. Сусідка бачила, як потерпілий вибив нижню частину дверей в квартиру та, присівши, проник всередину. Приблизно через годину, коли вона пішла до магазину, біля під’їзду побачила машину поліції, біля якої стояли обвинувачений з дружиною і їх обличчя була в синцях. Через деякий час мешканка дружина обвинуваченого перенесла інсульт і родичі відвезли її до матері в село. Матір потерпілого продала квартиру і разом із сином виїхала, куди саме, їй невідомо.

До суду давати показання потерпілий не з’явився, а його представник повідомила, що клієнт не має до обвинуваченого ніяких претензій і не бажає давати пояснення. Більше того, вона неодноразово передавала заяви від цього чоловіка, що він не бажає користуватися правами потерпілого.

Підсудний говорив, що поранив сусіда, коли впав на землю і розмахував ножем, щоб злякати нападника, і той випадково наштрикнувся на лезо. Але експерт з огляду на характеристики раневого каналу вважає, що це неможливо. При завданні проникаючого поранення в проекції 5-го ребра обвинувачений по відношенню до потерпілого мав стояти спереду, тобто обличчям до нього. Тому виключається поранення правої половини грудної клітини в результаті того, що обвинувачений розмахував ножем в сторони вправо- вліво при самозахисті.

Втім, такі розбіжності між показаннями обвинуваченого і висновками експерта щодо механізму поранення не впливають на остаточне рішення.

Суд визнав чоловіка невинуватим, оскільки він діяв у стані необхідної оборони — захищав себе і свою цивільну дружину.

При цьому суд зіслався на статтю 27 Конституції України, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, та життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань. Відповідно до статті 30 Конституції, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Обставини проникнення потерпілого до квартири обвинуваченого підтвердила у судовому засіданні свідок-сусідка, яка бачила як потерпілий ногами вибивав вхідні двері і вліз у квартиру через дірку. Також це підтверджується протоколом огляду місця події, відповідно до якого нижня третина вхідних дверей в квартиру відсутня, дерматин розірваний.

Потерпілий не мав жодного законного права на перебування у помешканні обвинуваченого, дозволу від господаря не отримував, навпаки, власник не бажав відкривати двері, про що неодноразово повідомив. Враховуючи також спосіб проникнення потерпілого до квартири через отвір, який був ним особисто виламаний, колегія суддів приходить до висновку про те, що потерпілий вчинив протиправне та насильницьке вторгнення у житло обвинуваченого.

Крім того, береться до уваги висновок експерта щодо тілесних ушкоджень обвинуваченого, якому завдано «не менше 13-ти травматичних впливів».

Суд дійшов висновку, що обвинувачений перебував у обстановці захисту від посягання на його життя та життя його цивільної дружини, тобто у стані необхідної оборони, під час якої заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження у результаті удару ножем. Однак, беручи до уваги, що сам потерпілий вчинив протиправне та насильницьке вторгнення у житло обвинуваченого, то останній мав право заподіяти будь-яку шкоду тому, хто посягає, тобто потерпілому. Відтак дії обвинуваченого не містять у собі ані ознак замаху на умисне вбивство, ані перевищення меж необхідної оборони.

Чоловіка визнали невинуватим і виправдали за відсутністю в його діях складу злочину.

21

0

20

20