Шевченківський райсуд Києва повторно досліджує письмові докази у справі про терористичний акт під Верховною Радою 31.08.2015, коли загинули четверо нацгвардійців.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Суд зупинив провадження щодо обвинуваченого Сергія Крайняка, який мобілізувався до Збройних сил України і бере участь у бойових діях. Нагадаємо, що після 4,5 років перебування під вартою Крайняк вийшов під домашній арешт, який не встигли продовжити і відтак він залишився на свободі без жодного запобіжного заходу.
Ігор Гуменюк, який вважається спільником Крайняка, залишається під вартою уже понад 7 років. Суд не змінює йому запобіжний захід.
Оскільки Крайняк бере участь у воєнних діях і не прибуває на судові засідання, то суд виділив матеріали щодо нього і зупинив провадження, продовжуючи розгляд тільки щодо Гуменюка. Водночас у 2022 році змінився склад суду присяжних і через це справу Гуменюка довелося слухати спочатку.
— Було здійснено добір присяжних. Добрали двох основних присяжних і двох запасних. Це сталося, тому що один із присяжних перебуває в лавах ЗСУ. А іншій присяжній виповнилося 65 років і вона не може бути присяжною, відповідно до закону, — пояснив прокурор Олексій Лейтер.
У засіданні 2 лютого суд планував досліджувати письмові докази. Але адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський заявив відвід складу суду. На його думку, при дослідженні доказів суд перебрав на себе функцію обвинувачення, а також не бере до уваги думку присяжних, не ознайомлює їх із доказами.
— Після зміни складу присяжних головуючий суддя Циктіч, не з’ясовуючи думку захисту та обвинувачення, розпочав судовий розгляд спочатку. При цьому головуючий не лише перейшов на спрощене, фактично, письмове провадження, а й сам замість прокурора вирішує, які саме докази сторони обвинувачення із раніше наданих і долучених до справи треба оголошувати, а які не треба… Вибірково оголошує їх зміст лише частково, — говорив Свиридовський.
Цю заяву суд розцінив як відверте зловживання правом і не розглядав, а тільки долучив до матеріалів провадження. Після цього Свиридовський ще заявив відвід іншому адвокату, залученому судом із Центру безоплатної вторинної правової допомоги.
У попередніх засіданнях суд через неявку Свиридовського залучив Гуменюку захисника із Центру БПД Євгена Луценка — спочатку лише на продовження запобіжного заходу, а потім і на постійній основі, хоча адвокат Свиридовський захищає його за договором і pro bono.
Рішення суду про залучення державного захисника Свиридовський вважає втручанням. На це головуючий суддя Циктіч відповів, що тільки намагається спрямувати діяльність захисту в раціональне русло, адже обвинувачений уже тривалий час перебуває під вартою.
Адвокат Луценко сказав, що не міг не виконати рішення суду і доручення Центру БПД. Але він погоджується, що в засіданні не може одночасно брати участь захисник за договором і призначений адвокат від держави.
Прокурор Лейтер проти відводу захисника заперечив.
— Судовий розгляд обвинувального акту триває майже 6,5 років. Неодноразово судові засідання відкладалися. Особа перебуває під вартою майже 7,5 років. Потрібно продовжувати розгляд, він же не може тривати вічно. Щоб не затягувався розгляд, було призначено захисника з Центру безоплатної правової допомоги. Крім того, існує вже стала судова практика, у тому числі, Шевченківського районного суду міста Києва, де слухаються справи, де участь беруть захисники за договором і захисник із Центру БПД.
Після нарадчої кімнати, суд оголосив, що відвід не задовольняється і, значить, у справі залишаються обидва адвокати. Після цього адвокат Лисенко попросив дати йому час на ознайомлення з матеріалами справи і узгодження правової позиції із підзахисним, оскільки він тільки напередодні дізнався, що представлятиме Гуменюка постійно.
У розгляді справи оголосили перерву до 8 лютого.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації — про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.
Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів.
Суд ухвалював проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію процесу.
У лютому 2022-го суд відновив публічні слухання, після того, як виникла технічна проблема із трансляцією засідань в інтернеті. Це майже співпало в часі із етапом, на якому суд мав розпочати допит свідків, але наразі нікого ще так і не заслухали.
19
0
20
20
