Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області визнав чоловіка та жінку винуватими в диверсії.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 липня.
Підпал стався 2 вересня 2024 року близько 15 год. 43 хв. на залізничному перегоні неподалік від смт Гришківці Бердичівського району Житомирської області. Чоловік підпалив релейну шафу, що відповідає за контроль безпеки руху залізничного транспорту (ввімкнення світлових сигналів на світлофорах для автомобілів, що перетинають колії на залізничному переїзді та спеціальні світлофори для машиністів залізничного транспорту).
Жінка, яка перебувала поруч, за допомогою мобільного телефону вела зйомку і потім відправила відеозапис замовнику.
Злочин скоїли раніше судимі чоловік та жінка. Їхні мобільні телефони фіксувалися у тій місцевості. На айфоні чоловіка зберігався відзнятий відеозапис підпалу.
Жінкана початку судового розгляду вину не визнавала та не бажала надавати показання. Однак після дослідження судом письмових доказів та допиту свідків, згодилася дати пояснення і визнала вину повністю. Розповіла, що під час пошуку підробітку в Телеграмі знайшла пропозицію отримати 200 дол. США за підпал релейної шафи. Поруч із нею був її знайомий і вони вирішили зробити це разом. Але обіцяні гроші так і не отримали. Ще з ними «за компанію» був їхній знайомий, який стояв на відстані близько 10 метрів від них.
Цей знайомий потім виступав у суді як свідок і підтвердив, що обвинувачені підпалили релейну шафу і потім тікали й він разом із ними.
Жінка сказала, що про негативні наслідки від підпалу релейної шафи тоді не думала, вважала, що таких не буде, бо горюча речовина швидко згорить. За що ж саме замовник пропонував 200 доларів, якщо ніякої шкоди заподіяно не буде, вона нібито не задумувалася.
Під час досудового розслідування підозрювана співпрацювала з правоохоронцями, повідомила їм про надходження також інших пропозицій з аккаунту в телеграмі, віддала правоохоронцям свою сім-карту та телефон. У суді жінка сказала, що у своїх діях розкаюється і просила суворо не її карати.
Інший обвинувачений на початку судового розгляду вину визнавав частково, але пізніше визнав повністю. Розповів, що у змову щодо підпалу вони вступили на святкуванні дня народження спільного знайомого.
Те, що вчиняв злочин і могли загинути люди, або статися збій в доставці вантажів — розумів. Однак вважав, що запобігти тяжким наслідкам зміг би черговий працівник на залізниці. Обвинувачений бачив на релейній шафі напис із повідомленням про кримінальну відповідальність у виді 15 років чи довічного позбавлення волі за її пошкодження.
Чоловік сказав, що начебто не знав, що це на замовлення росіян, інакше б обовʼязково відмовився. Посилався на те, що є військовослужбовцем та патріотом, переосмислив своє життя, створив сімʼю і його дружина задонатила 40 тис. грн для Збройних Сил України.
Раніше обвинувачений справді проходив військову службу на посаді стрільця-радіотелефоніста. Але в жовтні самовільно залишив місце служби, за що був засуджений.
Чоловік раніше неодноразово судимий і на шлях виправлення не став — скоїв новий злочин у період іспитового строку. Востаннє у квітні 2026-го за дезертирство, зберігання наркотиків, крадіжку і залишення місця військової служби був засуджений до 6 років позбавлення волі.
Його спільниця також раніше судима, непрацевлаштована, розлучена і рішенням суду позбавлена батьківських прав щодо доньки.
За місцем проживання обвинувачені характеризуються негативно як схильні до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, а також вчинення правопорушень.
Обох засудили до 15 років увʼязнення із конфіскацією майна.
17
0
20
20
