Харківський апеляційний суд скасував умовне покарання жінці, яка вправдувала збройну агресі РФ і призначив їй реальний тюремний строк.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 9 квітня.
У 2023 році уродженка Харкова неодноразово в телеграм-групах публікувала образливі дописи про Збройні сили України, органи державної влади і українців загалом.
Йдеться про 8 епізодів такої злочинної діяльності.
Зокрема, обвинувачена зневажливо висловилася про поховання українських військових («сколько могил выросло всушек и палок с тряпками»). Про Росію писала, що вона несе розбудову і принизливо спотворювала гасло: замість «Слава Україні» — «сявка усраине». Заявляла, що Харків — «русскій город».
Жінка обурювалася звинуваченням у колабораціонізмі осіб, які роздавали російську гуманітарну допомогу. Натомість звинуватила українську сторону в тому, що людей кинули на призволяще, а росіяни, мовляв, врятували їх від голоду. І водночас дописувачка ігнорувала той факт, що саме збройний напад Росії спричинив гуманітарну катастрофу на захоплених територіях.
У суді жінка вину визнала і запевнила, що про скоєне шкодує. Пояснила, що дописи в телеграмі робила під впливом того, що читала в ЗМІ і в соцмережах, керуючись емоціями. Сказала, що соцмережами тепер не користується і її свекор служить у ЗСУ, тому думку про військових вона змінила.
Суд першої інстанції застосував до обвинуваченої умовне покарання.
Була врахована обставина, що після останнього останнього допису минуло 7 місяців перш ніж правоохоронці виявили злочинну діяльність обвинуваченої. Це могло свідчити про те, що жінка добровільно відмовилася від продовження злочинних дій і вже не становить підвищеної небезпеки для суспільства.
Прокурор подав апеляцію і наполягав на увʼязненні. У скарзі прокурор зазначав, що жінка під час війни систематично підривала авторитет держави та Збройних Сил України. Робила це, маючи статус внутрішньо-переміщеної особи і отримуючи від держави соціальні виплати.
Обвинувачена не працює, на утриманні дітей або літніх осіб не має, фактично не повʼязана з соціальними інститутами, які могли б сприяти її перевихованню без ізоляції від суспільства.
Обставинами, які помʼякшують покарання, суд першої інстанції визнав щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Водночас, звільняючи підсудну від відбування покарання, суд таке рішення обґрунтував тими ж обставинами, що вже були враховані при призначенні покарання.
Апеляційний суд вважає, що поза увагою залишилося те, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, які характеризуються підвищеним рівнем суспільної небезпеки.
Тому звільнення від відбування покарання з випробуванням, на думку суддів апеляційного суду, суперечить принципу справедливості покарання і не відповідає його меті — виправленню засудженої та запобіганню скоєнню нових злочинів як нею, так і іншими особами.
За сукупністю злочинів жінку засудили до 5 років увʼязнення без конфіскації майна.
18
0
20
20
