Органи місцевого самоврядування дедалі частіше програють екоінспекції справи про відшкодування шкоди за незаконну рубку — навіть коли дерева зрубали невідомі особи. Суди виходять із презумпції вини власника землі за бездіяльність в охороні насаджень. Розберемо логіку судів і типові помилки захисту на свіжій практиці господарських судів.
Презумпція вини за бездіяльність
У справі №909/88/26 Господарський суд Івано-Франківської області (постанова від 12.06.2026) повністю задовольнив позов екоінспекції до Болехівської міської ради — стягнуто 1 183 163,69 грн збитків за пні, залишені невідомими порушниками, та 14 197,96 грн судового збору (ст. 129 ГПК). Вина ради у формі бездіяльності презюмується, доки рада не доведе належну охорону лісу. Це ключовий момент: тягар доказування правомірної поведінки лежить на органі, а не на позивачі.
Відсутність меж і кадастру не рятує
Аргумент «ділянка не сформована, без кадастрового номера, не у власності ради» суди системно відхиляють. У справі №909/224/26 стягнуто 332 662,10 грн за 25 дерев на самозалісеній ділянці; у справі №909/1419/25 — 121 548 грн за 129 дерев. Лісовий фонд охоплює всі ліси незалежно від категорії земель, і місцева влада відповідає за комунальні землі в межах населених пунктів незалежно від реєстрації.
Кримінальне провадження не звільняє
Звернення до поліції не дорівнює належній охороні. У справі №909/1334/25 повідомлення поліції про рубку 17 дерев не звільнило раду від стягнення 27 113 грн. У справі №909/216/26 (602 514,72 грн) у ландшафтному заказнику закриття кримінального провадження не спростувало факту рубки і не зняло цивільної відповідальності власника землі.
Як підготуватися до захисту
Перед прийняттям такої справи варто оцінити, наскільки типова позиція суду й на що спирається екоінспекція. Захист має будуватися не на запереченні формальної належності ділянки, а на доказах реального вжиття заходів охорони: патрулювання, договори, реагування на повідомлення. Згрупована судова практика за цією категорією дозволяє швидко побачити шаблон рішень і знайти процесуальні зачіпки замість ручного пошуку в реєстрі.
Висновок
Лінія судів стабільна: власник комунальної землі відповідає за збитки лісу за самим фактом рубки, якщо не довів належну охорону. У справі №909/510/25 та інших суди послідовно відхиляють посилання на невстановлення винних осіб. Тому ще до подання відзиву варто реалістично оцінити шанси, спираючись на актуальну судову практику.
*Розміщено на правах реклами
18
0
20
20
