У справі Ноздровської поліція та експерт мали різні дані по телефонних трафіках

3 червня Шевченківський суд не зміг допитати слідчу поліції у справі про вбивство Ірини Ноздровської, але почув колишнього працівника експертного центру МВС. Із показань експерта вбачається, що первинні дані мобільних операторів спочатку отримала поліція.

Диски з інформацією експерт здобув не напряму, а від слідчої поліції Лідії Лучинської, яка особисто і запакувала ці диски.

Богдан Шульга раніше працював в експертно-криміналістичному центрі МВС. Саме Шульга давав висновок щодо телефонних трафіків вбитої Ірини Ноздровської і обвинуваченого Юрія Россошанського в день зникнення жінки — 29 грудня 2017 року.

Експертизу трафіків у їх зв’язку з базовими станціями по телефонах вбитої Ноздровської і підозрюваного Россошанського призначили аж через три місяці. До того поліція користувалася аналітичними довідками, які склала самостійно. Згодом з’ясується, що ці довідки є більш повні. Експерту дали менше інформації. Він пояснює, що це офіційно отримана на запит інформація від мобільних операторів. Нібито натякаючи, що поліція могла мати ще якісь джерела… Експерт пояснював, що деякі з’єднання оператор міг не фіксувати і не відображати, але поліція їх мала.

Можливо, слідча Лучинська пролила б світло на це питання. Але за півтора години до початку засідання вона надіслала листа, що не може прибути, бо весь десь зайнята роботою, однак обіцяла свою участь наступного разу. Водночас Лучинська просила суд розглянути можливість її допиту в закритому режимі. Таке побажання слідчої викликало обурення потерпілих. Мати Ноздровської сказала, що засідання мусить бути тільки відкритим.

Експерт Шульга три роки тому написав у висновку, що в день зникнення 29 грудня з 18 до 20.14 номери телефонів Россошанського і Ноздровської фіксуються в межах дії одної базової станції, але не видається за можливе встановити їх спільне переміщення.

Відповідно до аналітичної довідки поліції, в 20.12 фіксується спроба вхідного дзвінка від сина Россошанського, в 20.14 отримується вхідне СМС. А у висновку експерта написано. що в цей час і до опівночі по телефону Россошанського не фіксувалося обміну даними.

– В мене і тих співробітників були різні вихідні дані, різна інформація, — пояснює експерт.

У першій половині дня телефон Ноздровської фіксувався в Києві на вулиці Банковій — вона працювала помічником народного депутата Тетяни Чороновол. Близько 16 години Ноздровська почала повертатись додому.

При надсиланні з телефону повідомлення або здійсненні дзвінку, користуванні інтернетом чи іншій передачі даних телефон фіксується на базовій станції.

Телефон одночасно взаємодіє з трьома найближчими станціями, але обирає і використовує ту, що дає найсильніший сигнал.

Востаннє передача даних з телефону Ноздровської фіксується Демидівською вишкою у проміжку з 18.11 до 20.14.

У загиблої було два телефони з сім-картами Київстар і МТС. Але аналізувався тільки перший. Другий взагалі не знайшли.

– В день коли зникла мама, ми дзвонили на МТСівський номер. Я дзвонила — гудки були. Проте в матеріалах справи зазначено, що телефон був вимкнений взагалі з 18… Чи можливо таке технічно, що він був вимкнений, але гудки були? — запитала дочка вбитої.

– Згідно стандарту, таке неможливо. Але бувають збої в роботі обладнання програмного забезпечення… — відповів експерт.

– По київстарівському я телефонувала в 18 години і, напевно, до 22. Постійно в цей час була відповідь: перший раз, що телефон не в зоні доступу, другий раз — телефон розмовляє.

– Це слід задати питання до фахівця, якшо це Київстар… Вони на своєму обладнанні встановлюють оці відповіді: абонент розмовляє, абонент поза зоною… Це виходить за межі моєї компетенції, — сказав експерт

– Я дзвонила своїй дитині — зафіксіровано в 17.13. Визначили, що в 18.11 телефон вишка вхватила Демидовська. Проміжок — час. Їхати від Петрівець до Демидова — 20 минут. Встановлювалося, де це время був цей телефон? 40-35 минут він десь був, — запитувала мати Ноздровської.

– Я досліджував ті дані, які надані від оператора. Якщо в тих даних не було відображено, я можу припустити, що в цей проміжок часу не було з’єднань. Абонент не користувався…

– Вона не говорила, но вишка вхватила в 18.11. Вона не говорила тоді, но Демидовська вишка вхватила її телефон. Де це время — 40 минут? Телефон говорив, що зайнята, телефон працював…

– Таке питання виходить за межі моєї компетенції.

– З 17.13 до 18.30 телефон Ноздровської — чи фіксувався маршрут, де він знаходився, чи було це предметом експертизи? — запитав суддя.

– Я не можу пригадати, якщо є копія висновку, постанови… (йому показують висновок — ред.).

– За змістом висновків, чи було сумісне переміщення двох телефонів (Ноздровської і Россошанського — ред.)… Зазначено, що не виявляється можливим встановити це, — каже суддя. (експерт довго перечитує свій висновок — ред.)

– Предметом дослідження був CD-R диск, на якому були дані від оператора і лист від Центру радіочастот. У цьому листі були копії дозволів, в яких затверджені GPS-координати базових станцій, які є предметом дослідження… У матеріалах експертиз є часові проміжки, в яких зафіксовано передачу даних і азимути максимального випромінення, з якими знаходились абоненти.

– В неї було два телефона. Сумка. Неизвестно, де ця сумка. Ніхто на це не обращає вніманія… В сумці був телефон — нокіа, простий телефон, як у мене, МТС. Всігда лежав в неї на дні сумки. По цьому телефону вона завжди з’єднувалась зі своєю дитиною… Коли “самсунг” (інший телефон — ред.) в 18.11 в Демидові зафіксіровали, а в 18.10 ми дзвонили і “самсунг” відповідав: один раз поза зоною, інший раз — говорить. Дитина стала дзвонить на МТС (нокіа — ред.). Телефон цей три рази гудки йшли довгі… Через три рази він вимнувся. Де в 18.11 був телефон? — сказала мама Ноздровської Катерина Дуняк.

– Чому київстаровський номер був досліджений, а МТСівський — ні? — запитувала дочка вбитої.

– Не експерт призначав експертизу. Експерт лише проводив — вступився суддя.

– Під час призначення експертизи з Вами слідчі спілкувалися, узгоджували питання? Чи Ви отримали по пошті постанову, не спілкуючись? — запитав адвокат обвинуваченого Олексій Цибенко.

– На жаль, дуже багато часу пройшло. Не можу сказати. Я працював на той час в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі [МВС], де з усієї України назначають експертизи… Взагалі практика є, коли слідчий перед призначенням телефонує до експертної установи і консультується…

– Не виключаєте?

(експерт похитав головою)

– Ви постійно підкреслювали, що використовували дані, які надані операторами. А звідки Ви знаєте, що надані операторами? Вони ж надані слідчим?

– Ну да.

– А в якому вигляді?

– На диску.

– Ким були опечатані? Оператором?

– Слідчим.

– А прізвище слідчого пам’ятаєте?

– Не впевнений. Можна подивитися.

– Можна подивитися і я Вам скажу: слідчий Лучинська, поняті відсутні. Тобто Ви користувалися інформацією, яку надала слідчий Лучинська, — сказав адвокат.

– Так.

– Ви проводили експертизу через три місяці. А в цих три місяці слідство користувалося тими даними й аналітичними довідками, що більш насичені, ніж Вам надавалась інформація… В аналітичних довідках, які складали слідчі, маршрути пересування потерпілої за цим номером уважно аналізували. В 16.00 вихід з роботи в місті Києві на вулиці Банкова, 1/10. В 16.11 проспект Оболонський, 41 номер знаходився. 17.02 — автошлях Київ-Вишгород, 17.06 — Вишгород, Шолуденка [вулиця]. 17.09 — село Нові Петрівці. 17.13 — Нові Петрівці, вхідний дзвінок 19 секунд — мати. Вказано в аналітичній довідці, що оператором надано інформацію про реєстрацію абонента в мережі… 17.33- 17.44 в зоні дії базової станції в селі Козаровичі з азимутом 240. Ви досліджували азимути 20 і 270, а в слідчих була інформація, що причетна і станція в селі Козаровичі. Термінал потерпілої фіксується, як у напрямку місця виявлення трупа, так і перехрестя вулиць Сонячна і Вербова в селі Демидів (імовірного місця висадки з маршрутного таксі). О 18.11 термінал не фіксується в мережі, що може свідчити, що на цей час відносно Ноздровської Ірини вже скоєно злочин. Найбільш імовірно, що злочинцем була від’єднана акумуляторна батарея, яка в подальшому виявлена… Отака аналітична довідка — такою інформацією користувалося слідство протягом трьох місяців до того, як призначили Вашу експертизу. Слідство взяло за основу 18 годину 11 хвилин — що саме в цей момент вже відбувся напад. А у Вашому висновку я бачу, що цей номер фіксується з 17.56 по 18.42. Звідки така різниця? Слідство три місяці користувалося одними даними і Ви кажете, що в них більш розширені дані. Ви отримали диски, запечатані Лучинською і тут виявляється зовсім інша картина, — каже адвокат Цибенко.

– Це пояснюється технологією отримання тих даних, якими користувалося слідство. Ті дані, які я отримав, наскільки я знаю, були офіційно запитані в оператора мобільного зв’язку і вже ці дані я досліджував… У довідці більше фактів з’єднань. Буває, що деякі з’єднання не відображаються. Сам оператор їх не фіксує в себе, а у співробітників [поліції] ці дані були. Тому в них може бути більше фактів з’єднань, ніж я отримав від оператора.

– Вам слідчий не пропонував ще дослідити номер потерпілої, що закінчується на 33? Можливо, якби встановити азимути по цьому телефону, можна було б з’ясувати, де знаходилась потерпіла, — спитав адвокат.

– Не пригадую. Я є експерт і контактую з об’єктивною дійсністю. Якщо слідчому цікаво встановити… і надає мені дані для цього, я як експерт встановлюю. Якщо не цікаво, я не встановлюю.

– Уточніть, який час зберігається ця інформація в операторів мобільного зв’язку?

– Я не…

– Я Вам скажу: три роки. Це може відповідати дійсності?

– Це виходить за межі моєї компетенції. На це питання має відповідати оператор мобільного зв’язку.

– Запит суду подавався щодо отримання і сказали, що зберігається три роки. Таку інформацію саме по телефону нокіа вони уже, на жаль, надати нам не можуть і ми вже не зможемо дослідити, — повідомив захисник Россошанського.

Далі питання знову ставили потерпілі.

– 30 числа ми поїхали в Вишгородський РВД. Нам сказали її телефон зафіксували в Сімферополі. Даже карту показали, — розповіла мати.

– Який номер? — уточнив суддя

– Київстар. Коли я вийшла, ми зразу начали пробивать. У мене в Криму є коє-яка родня. Підняли тих на ноги. Телефона там не було… Підняли тут. Зафіксіровали 18.11 в Демидові. Як можна було поліцейським ошибиться?

– Телефон, який був предметом дослідження, був зафіксований за межами Київської області? — сформулював запитання суддя.

– Згідно експертизи, ні, — відповів експерт.

Прокурор запитав, чи може мобільний оператор змінити щось на диску чи додати. Експерт пояснив, що в даному випадку запис зроблено в одній сесії — тобто за один раз. Водночас він не виключає ситуацію, яку описав адвокат, коли слідчий скопіював інформацію з диску оператора на свій комп’ютер і заново записав інший диск уже зі змінами. Однак в даній експертизі таке питання не досліджувалося.

Обвинувачений Россошанський жодних запитань не ставив.

У минулих засіданнях суд допитав судмедексперта, який досліджував тіло вбитої.

Раніше суд задовольнив клопотання захисту про надання доступу матері Ноздровської та її представнику до інформації мобільних операторів про переміщення двох номерів телефонів, якими користувалася загибла протягом 29 грудня 2017 року (з 00.00 до 24.00 год). Тобто лише за один день, саме тоді, коли Ірина зникла. Хоча потерпіла просила про півтора місяці.

Водночас суд не задовольнив клопотання про тимчасовий доступ до листування Ноздровської в обліковому записі Фейсбук. Суд вирішив, що клопотання є безпідставним, оскільки потерпілою не доведено, що листування у Фейсбук має суттєве значення для встановлення обставин у справі. Крім того, враховуючи місцезнаходження володільця таких даних (за загальновідомою інформацією, центральний офіс Фейсбуку розміщується у США), то суд вважає неможливим виконати тимчасовий доступ до речей і документів у спосіб, запропонований потерпілою.

***

29 грудня 2017 року до Вишгородського управління поліції близько 19.59 год. надійшло повідомлення Анастасії Ноздровської, що її мати зникла дорогою додому. 30 грудня зареєстровано кримінальне провадження.

1 січня 2018-го тіло Ірини Ноздровської знайшли в річці біля села Демидів, де вона проживала. На шиї було 17 ножових поранень.

У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.

За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок першої інстанції і повернув справу на новий розгляд, а хлопця залишив під вартою.

У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.

На стадії розслідування вбивства Ноздровської старший Россошанський визнав провину. Він розповів, що вбив жінку після виходу із маршрутки, коли вона почала кричати на нього. А далі ніс тіло півтора кілометра, закинувши собі на плече, і скинув з моста в річку. Одяг вбитої він нібито забрав додому і спалив у пічці.

Згодом в суді Россошанський відмовився від попередніх показань і в лютому 2020 заявив, що взяв вину на себе під тиском поліції в обмін на звільнення сина. На записах зафіксовано, що працівники поліції розповідали йому про можливість більш м’якого покарання у випадку, якщо вбивство скоєно у стані афекту.

Рідні вбитої сумніваються у версії обвинувачення, а саме, що Россошанський міг сам це зробити і не мав співучасників.


Ірина Салій,  «Судовий репортер»

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *