В Київському районному суді Одеси обрали запобіжний захід фотографу Євгену Нікіфорову, який підозрюється у скоєнні смертельного ДТП.
Про це повідомляє журналіст сайту «Судовий репортер» .
Нікіфорова помістили під нічний домашній арешт. Хоча прокурор просив тримання під вартою на 60 діб без альтернативи застави. Захисник переконував відпустити Нікіфорова на поруки депутатів Одеської облради Шмушковича та Ройтбурда.

За матеріалами справи, 14 березня у селі Василівка автомобіль Hyundai наїхав на 37-річного місцевого мешканця Ігоря Буздужу та зник з місця події. Чоловік від отриманих травм помер. Слідчі відкрили провадження за ч. 2 ст. 286 ККУ – порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
У Мережі з’явилося відео інциденту, що Буздужа і другий чоловік (без частини ноги і на милиці), стоять біля авто. Буздужа підходить до машини і відкриває передні двері, залазить наполовину всередину і автомобіль з відчиненими дверима починає рухатись, набирає швидкість і їде геть.

За версією слідства, водій протягнув Ігоря, який вчепився за ручку дверей, 100 метрів, після чого той нібито впав і помер. Хоча сам момент падіння камера відеоспостереження не зафіксувала, тому що машина розвернулася і відчинені двері були з іншого боку від камери
Поліція ввела операцію «Перехват» . У Білгороді-Дністровську знайшли автомобіль та водія. Ним виявився 34-річний уродженець Київської області, фотограф Євген Нікіфоров.
У суді з обрання запобіжного заходу Нікіфоров розповів, що разом із братом знімав для свого проекту про експериментальні села в Одеській області. Під час зйомки в селі Василівка до них підійшли двоє чоловіків і начебто стали погрожувати, що заберуть знімальну техніку і авто.
Один з них нібито утримував машину, але Нікіфоров зміг виїхати.
«Я намагався врятувати своє життя. Я не хотів нікому нашкодити. Чоловік сказав мені, що це моя остання подорож» , – сказав фотограф.
За словами захисника, Нікіфоров не знав, що Буздужа загинув або пошкодився. Йому потім зателефонував поліцейський, який сказав, що фотограф порушив правила дорожнього руху, і через це людина загинула.
Під час судового розгляду прокурор надав лікарське свідоцтво про смерть чоловіка від травм, отриманих через ДТП. Також прокурор надав характеристику від сільради, яка в якій про загиблого написано виключно позитивно. У 2018 році він був мобілізований до ЗСУ (начебто служив у морській піхоті), має дітей.
Адвокат Денис Пономаренко, який захищає Нікіфорова, також приніс позитивну характеристику на підозрюваного і судові документи, що померлий у 2017-му притягувався до адмінвідповідальності за насильство щодо свого сина. Захисник сказав, що нападники були нетверезі і хиталися, а перед конфліктом загиблий “сходив в туалет” просто на вулиці. Адвокат стверджує, що місцеві хотіли відібрати майно Нікіфорова – дрон та камеру. На думку захисту, у слідства немає доказів щодо того, що Нікіфоров вчинив наїзд. На авто немає жодних слідів, не зафіксовано це й на камеру.
Прокурор заявив, що підозра повністю обгрунтована, є показання свідків. А доказів слів фотографа про напад на нього немає. На відео це не зафіксовано, немає й інших свідків, окрім брата підозрюваного. Але його ще не допитали.
Як розповів прокурор «Судовому репортеру», наразі стверджувати що на авто немає слідів крові ще рано, бо автотехнічна експертиза тільки призначена. Прокурор запевнив, що слідчі передивилися усе відео з місця інциденту і не знайшли підтвердження, що між чоловіками був конфлікт, свідків нападу не знайшлось.

У Мережі дружина загиблого опублікувала допис, що її чоловіка вбили. У коментарях сестра додала, що за день до смерті, у субботу, 13 березня, Ігор Буздужа поховав свою матір. «Ми з братом йшли з кладовища, де напередодні поховали матір, і випивали всі трошки за упокій, це нормальне явище. Якби ви були присутні на похоронах, то ви розуміли б, що в голові мого брата точно не могло бути думок про грабіж і напад. Все село знає нашу сім’ю, ви можете взяти характеристики і тоді зрозумієте, що мій брат апріорі не міг зробити того, про що ви тут пишете» , – повідомила жінка.
Юлія Химерик, для сайту «Судовий репортер»