Верховний суд скасував ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якою без змін залишено вирок щодо громадянина Молдови Сергія Неруха, засудженого до 5 років позбавлення волі за передачу неправомірної вигоди прокуророві.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 28 вересня.
Тепер скарга адвокатів обвинуваченого буде заново слухатися в апеляції.
Верховний суд задовольнив скаргу захисту частково, а саме погодився із тим, що апеляція належно не перевірила можливість використання судом як доказу результатів негласних слідчих розшукових дій (НСРД).
12 травня громадянина Молдови Сергія Неруха засудили до 5 років позбавлення волі за передачу 75 тисяч доларів хабара керівнику військової прокуратури Південного регіону Максиму Якубовському. Гроші передавалися за скасування арешту судна і вантажу соди, яка перевозилась із Кримського содового заводу Фірташа і була придбана для Неруха.
Зустріч 26 грудня 2016 року, коли обвинувачений Нерух, за матеріалами справи, зробив Якубовському пропозицію хабара, документувалася у рамках НСРД в іншій справі — щодо порушення митних правил. Як згодом пояснював на допиті Якубовський, він ходив із спецобладнанням для запису розмов, оскільки кримінальне провадження викликало ажіотаж і вн остерігався провокацій.
Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2017 року було надано дозвіл на використання інформації із НСРД в іншому кримінальному провадженні щодо пропозиції хабара.
У касаційній скарзі йдеться про те, що обвинуваченому та захиснику не було відкрито ухвали слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення аудіо, відеоконтролю, який відбувся 26 грудня 2016 року. Захист стверджує, що цього документу взагалі немає в матеріалах провадження.
Раніше ВАКС і його Апеляційна палата вирішили, що перевірка законності НСРД та дотримання процедури при їх проведення відноситься до повноважень слідчого судді, який давав дозвіл на використання результатів НСРД у іншому кримінальному провадженні. Оскільки ухвала слідчого судді була постановлена, то немає потреби у відкритті стороні захисту документів, які послужили підставою для проведення такої НСРД, й суд може посилатися на ці докази для обґрунтування винуватості особи.
Верховний суд із позицію антикорупційного суду не погодився. У 2019 році Велика палата Верховного суду ухвалила два рішення, в яких сформулювала висновки щодо необхідності розсекречення і відкриття стороні захисту документів, на підставі яких проводились НСРД на підтвердження законності їх проведення. У даному випадку допустимість результатів НСРД як доказів не була належно перевірена.
При цьому, інформація із НСРД за 26 грудня 2016 року як доказ була покладена в основу кількох висновків суду про підтвердження обставин, а також спростування доводів захисту щодо провокування обвинуваченого на вчинення злочину і неправильної кваліфікації діяння та ін.
Нагадаємо, що адвокат, зокрема, наполягав на тому, що дії Неруха треба кваліфікувати за ч.1 ст. 369-2 ККУ, а не за ч.3 ст.369 ККУ, оскільки обвинувачений розумів, що прокурор не може самостійно зняти арешт з майна, і звернувся до нього саме з метою посприяти у вирішенні питання шляхом впливу на суддю.
Таку ж позицію в окремій думці висловив суддя, який головував у колегії в цій справі.
Зловживання впливом є злочином невеликої тяжкості із менш суворими покараннями і строком давності 3 роки. У випадку пом’якшення кваліфікації Неруха замість 5 років тюремного покарання мали б звільнити від кримінальної відповідальності за строками давності.